Учора в Ленінському районному суді міста продовжився судовий розгляд справи екс-прокурорки прокуратури області Світлани Клюкіної та Сергія Льовіна. Їх підозрюють у вимаганні хабара з учасниці ДТП, що сталася в Кропивницькому у травні 2015 року.
Як повідомляв «Без купюр», за версією слідства, Льовін за попередньою змовою з Клюкіною, яка на той час очолювала відділ прокуратури області, повідомив представнику учасниці ДТП, що за 6500 дол. США посприяє в поверненні арештованого авто «Porsche Cayenne». У разі ж ненадання коштів, на жінку очікує значний термін покарання та неповернення авто.
Колегія суддів учора почала досліджувати матеріали справи. Щодо долучення деяких з них Клюкіна й Льовін заперечували.
Зокрема, прокурори Спецантикорупційної прокуратури Андрій Касьян і Сергій Козачина надали витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) про вчинення обвинуваченими правопорушення та заяву до СБУ представника учасниці ДТП про вимагання хабара від 11 грудня 2015 року.
Екс-прокурорка Клюкіна подала клопотання про неврахування усіх доказів, зібраних під час досудового розслідування, адже, на її думку, вони є «неприпустимими». Свою позицію вона обґрунтувала тим, що мовляв, було порушено підслідність, адже у заяві представника учасниці ДТП вказано посаду – «начальник відділу прокуратури області», а правопорушення, здійснені посадовцями такого рангу мають розслідувати детективи НАБУ у супроводі САП. В її випадку досудове розслідування, затримання й обшуки проводили співробітники ГПУ.
На свій захист обвинувачена принесла скріншоти зі сторінки у Фейсбуці очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назара Холодницького, де ідеться про те, що у разі порушення підслідності, у справах мають виноситись виправдовувальні вироки.
– Слідчий прокурор Генінспекції ГПУ на чолі з керівництвом ГПУ свідомо та умисно, ігноруючи положення законодавства, жертвуючи завданням та загальними засадами кримінального провадження виключно з меркантильною метою створення у суспільства хибного враження належного виконання службових обов’язків та успішності у виявленні та розслідування корупційних злочинів, незаконно здійснювали досудове розслідування та процесуальне керівництво у зазначеному провадженні, – зачитала з характерною вимовою, притаманною екс-прем’єру Азарову, свою заяву Клюкіна.
Прокурори САП заявили, що клопотання є передчасним, адже на суді ще навіть не досліджували докази, а лише заяву про вчинення Клюкіною і Льовіним злочину. Щодо роздруківок з Фейсбуку, прокурор заявив, що захист проявив низький професіоналізм, адже подібні речі не вважаються доказом. Порушенням підслідності, до якої апелювала Клюкіна, за словами прокурора Касьяна, можна вважати лише коли слідчі дії проводились непідслідним органом після завершення досудового розслідування і звернення до суду з обвинувальним актом.
Також прокурор наполіг, що згідно з КПК, заяву про вчинення злочину протягом 24 годин зобов’язаний зареєструвати будь-який правоохоронний орган для упередження вчинення правопорушення. У випадку Клюкіної, заява про злочин надійшла до СБУ, й того ж дня, 11 грудня 2015 року до ЄРДР відомості внесла ГПУ, як належний правоохоронний орган.
– Якщо ви прослідкуєте повідомлення у всіх ЗМІ, САП почала свою діяльність 15 грудня 2015 року, після того, як призначили перших прокурорів. Тобто, тоді САП фактично не здійснювала свою діяльність. До НАБУ і САП справу передано на початку лютого 2016 року, – нагадав прокурор Козачина.
Після невеликих дебатів, колегія суддів таки прийняла клопотання Клюкіної, зазначивши, що оцінку йому надасть при винесенні вироку у справі.
***
Вдруге захист обвинувачених і прокурорки сперечались щодо долучення до матеріалів справи витягу з ЄРДР про вчинення Клюкіною і Льовіним злочину. Попри надання суду такого витягу, захист обвинувачених клопотав зобов’язати прокурорів надати скріншоти з реєстру. Також захист Клюкіної просив суд зобов’язати прокурорів надати скріншоти з ЄРДР про дату й час призначення групи прокурорів у вказаному провадженні й передачу матеріалів за підслідністю. На що прокурори заявили, що Положенням про ведення реєстру передбачено одну форму отримання відомостей – створення витягу, й будь-які скріншоти законодавство не передбачає.
Захисник Клюкіної заявив про «відомі йому достовірні відомості, що на момент призначення групи прокурорів у цій справі заступником Генпрокурора Давідом Сакваралідзе, той перебував в Одесі, а не в Києві». На думку адвоката, матеріали провадження про призначення групи прокурорів сфальсифіковані.
Натомість прокурор Касьян продемонстрував захисту витяг з ЄРДР з тлумаченням кожного рядка, зазначивши, що всі затребувані захистом відомості й так наявні.
Разом із тим, суд долучив клопотання Клюкіної до матеріалів справи а прокурори зазначили, що вимога захисника екс-прокурорки «здійснюється топорним способом, а не через подання запиту» й зазначили, що витяги про рух відомостей у цій справі в ЄРДР нададуть у повному обсязі.
***
Також прокурори надали суду відомості про судові справи, де фігурувала учасниця ДТП й матеріали, надані її адвокатом. Згідно з цими матеріалами, 17 листопада 2015 року Ленінський райсуд призначив жінці 3 місяці позбавлення волі з позбавленням права керувати авто. Натомість прокурор прокуратури Кіровоградської області Гончаренко, де на той час очолювала один з відділів Клюкіна, подав апеляційну скаргу про позбавлення жінки волі на 2 роки й на 3 роки прав керування авто. Знайти в Реєстрі судових рішень інформацію про розгляд такої скарги нам не вдалося, натомість там оприлюднено результати розгляду апеляції адвоката учасниці ДТП. Апеляційний суд тоді ухвалив пом’якшити жінці вирок.
Крім того, прокурори надали відомості з судів про накладення арешту на «Porsche Cayenne» й обмеження права на його використання, продаж і дарування. Як ми писали вище, саме за скасування арешту авто, за версією слідства, Клюкіна вимагала хабар.
Наступне судове засідання у справі призначене на 10 год. 2 березня.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: