Про що мріяти і читати зимової суботи, як не про мандри і пригоди. Олександр Александров – один з найвідоміших мандрівників нашого міста, дарує читачам «Без Купюр» натхнення відкривати для себе світ, естетичне задоволення від мальовничих краєвидів на світлинах із подорожей та розкриває подробиці підготовки та проходження туристичного маршруту.
Олександр заробляє на життя, працюючи з додатками для фейсбуку, а для душі координує роботу гуртка з велосипедного туризму Кіровоградського обласного центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді, а також вчителем географії в альтернативній школі «КРОК». Бере участь і перемагає в численних чемпіонатах України з велосипедного туризму. Є членом комісії з велосипедного туризму федерації спортивного туризму України.
Цієї осені разом з друзями Олександр Александров здійснив піший похід гірським маршрутом Середземноморського узбережжя Туреччини. Про подробиці цієї мандрівки він розповів «Без купюр» в ексклюзивному інтерв’ю.
Розкажи як у тебе з’явилась ідея такої подорожі?
Особисто у мене ідея з’явилася ще кілька років тому, після перегляду роликів у ютуб інших мандрівників. Тоді я почав і собі цікавитись можливістю здійснити таку мандрівку, малювати маршрути, радитись із досвідченими друзями, мріяти, шукати квитки по лоукосту.
На початку 2018-го з друзями вирішили, що хочемо відвідати один з найпопулярніших туристичних маршрутів світу – Лікійську стежку. (примітка – довжина близько 500 км, ми пройшли 100 км найгористішою ділянкою маршруту із найвищою точкою стежки).
Це далеко не відпочинковий маршрут, якою була твоя мотивація пройти його?
Певно, щоб випробувати себе, зводити друзів в цікаві місця, самому побувати в цікавих місцях.
Хто був у твоїй команді, як вона формувалась? Чи було якесь розподілення ролей між вами?
У команді було 4 друга – я, Ігор, Костя, Юра. Ми познайомилися в KOWO (IT простір, коворкінг у Кропивницькому – прим. «Без Купюр»). Разом ми знімаємо офіс, кожен під свої проекти.
Минулої зими виникла дискусія про фінансову та фізичну складову такої авантюри. Запланували похід, якщо вдасться викупити дешеві акційні квитки. За 4 місяці до запланованих дат прийшла розсилка від Pegasus (турецький лоукост, який літає з України), що є знижка на міжнародні рейс, плюс – безкоштовно на внутрішні рейси. Через годину у нас вже були квитки на руках.
По ролях – я взяв на себе роль гіда, штурмана. Ігор займався фінансовими питаннями – купував квитки, розраховувався за трансфер, обмінював місцеву валюту. Юрій розподіляв групове спорядження. Костя виконував роль асистента всього потроху, також докуповував частину спорядження і продуктів на місці, оскільки прилетів на добу раніше.
Що стосується приготування їжі, цим ми займалися по черзі – був графік, кожен ніс рівну частину харчів.
Як довго тривали приготування? Якими є основні етапи підготовки?
Підготовка почалася з самого початку розвитку ідеї – моніторинг квитків, підбір спорядження, підбір групи, планування подорожі.
Активна фаза стартувала відразу від дати купівлі квитків. Тут вже до справи долучилися нетворкінг, дипломатія, особисті заощадження.
За місяць до вильоту ми виїжджали на тренувальний 3-денний похід на Трахтемирівський півострів (Черкаська обл.) для остаточної перевірки спорядження, приладів, фізичної підготовки учасників.
Чи були з Вами досвідчені мандрівники на цьому маршруті?
З нас чотирьох, лише я мав похідний класичний досвід. Дався взнаки досвід дитячого туризму, навчання на природничо-географічному факультеті та робота в обласному центрі туризму. Але Юрій кілька разів ходив у туристичні маршрути по Криму і Карпатах, Костя має багатий досвід в скелелазінні, Ігор багато разів бував за кордоном, влітку здійснив вперше в житті сходження на Говерлу.
Скільки тривала мандрівка?
Разом з дорогою мандрівка зайняла 10 днів. Фактично один повний робочий тиждень із двома комплектами вихідних.
Чи були моменти, коли все пішло не за планом? Як вдалось вирішити проблеми?
Все пішло не за планом, ще не почавшись. Десь на півдорозі до Харківського міжнародного аеропорту всі учасники походу отримали повідомлення, що рейс перенесено на 5 годин через погодні умови.
Загалом таких повідомлень ми отримали 4, і вилетіли на 12 годин пізніше, ніж планували. Авіакомпанія нас двічі безкоштовно годувала і надала безкоштовний 3-зірковий готель у Харкові для ночівлі.
Уже на самому маршруті кілька разів ми не знаходили джерел, які позначені на карті, вони просто пересихають в осінній період. Доводилося робити позапланові переходи, щоб дістатися води (не завжди це були джерела).
Приємним позаплановим моментом було те, що ми дісталися кінцевої точки маршруту на добу раніше і могли використати додатковий день на екскурсії та прогулянки турецькими містами.
Що виявилось найважчим і чи це було прогнозовано?
У нас була основна ціль походу – сходження на вершину Тахтали (2365 м). Це було найбільш фізично тяжким випробуванням. Також перед сходженням довелося ночувати на висоті 1800 м, і температура там, в порівнянні з 0 м над рівнем моря була, умовно кажучи, трохи нижчою. Там ми випробували екстремальні межі свого спорядження і організмів. І так, це було прогнозовано.
Чи доводилось за час мандрівки контактувати з місцевими жителями, поліцією, медиками? Як спілкувались? Чи купували щось на місці?
В туристичних місцях багато хто до нас звертався російською. До всіх інших ми пробували переходити на англійську, інколи доводилося застосовувати розмовник, роздрукований попередньо на принтері, або навіть мову жестів.
З поліцією спілкувалися тільки в аеропорту, з медиками, на щастя, наші шляхи не перетнулися.
Із закупів, у нас була запланована купівля газу для пальників (перевезення балонів в літаках заборонено). Також ми заходити в місцеві аутентичні кафе, де куштували наїдки.
Момент, що найбільше запам’ятався, вразив?
Весь похід супроводжувався емоціями захвату і здивування, адже фотографії та звіти попередників не передають всі масштаби та красу маршруту. Як і очікувалося, найяскравішим моментом походу було сходження на Тахтали. А панорама, яка звідти відкрилася, запам’ятається всім учасникам походу на все життя.
Фото зі сторінки Олександра Алєксандрова у фейсбуці
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: