У Кропивницькому власники ділянок у низці земельних масивів не можуть розпочати будівництво. Проблема у невідповідності зонування. Приміром, земля виділена для будівництва будинку, а за містобудівною документацією належить до зони складських приміщень. Аби люди змогли побудуватись, міськрада ухвалила рішення внести зміни до Плану зонування. Але вирішення проблеми відтерміновується. У зв’язку з чим – розбирався «Без купюр».
Сьогодні серед таких земель – ділянки на розі вулиць Сергія Сєнчева та Родникової, Желябова, в районі пров. Гулака-Артемовського, в районі вулиць Садової та Куроп’ятникова, в районі вул. Луганської, в районі пров. Луньовського, по вул. Леваневського, вул. Тарана та інші.
За цільовим призначенням земля значиться, як під будівництво житла, а от за зонуванням – комунально-складська, для промислових та комунальних територій, як рекреаційна зона активного відпочинку тощо. Через цей нюанс міське управління архітектури відмовляється видавати власникам ділянок будівельний паспорт.
Зокрема, таку проблемну землю по вулиці Садовій отримали й учасники АТО.
Аби будівництво таки стало можливим, міськрада 5 червня 2018 року ухвалила змінити зонування. Це рішення мало направити до проєктного інституту «Дніпромісто» міське управління архітектури.
У коментарі «Без купюр» у міськраді роз’яснили, чому зміну зонування досі не зроблено. Виявилося, що з набуттям чинності нових будівельних норм, міста мають оновити містобудівну документацію.
«Зараз розробляється історико-архітектурний опорний план міста Кропивницького, який є підосновою для внесення змін до Генерального плану та Плану зонування. Тому, поки його не розроблять, «Дніпромісто» не візьметься за внесення змін до Генерального плану й Плану зонування, – зазначила керівниця міського управління архітектури Ірина Мартинова. – Така ситуація стосовно усіх подібних рішень міськради й інститут визначатиме, чи доцільно вносити зміни стосовно зонування тих чи інших ділянок».
Процедура погодження оновленої містобудівної документації за попередніми підрахунками розпочнеться наступного року.
«Проєктанти взяли за підоснову матеріали історико-архітектурного плану. Коли його затвердять, має бути наказ Мінкульту. Тоді від цього відштовхуватимемось, проводитимемо громадські слухання. Оновлена документація затверджуватиметься сесією. Тобто, це тривала процедура. І вже потім зміни зонування, якщо вони будуть погоджені, вноситиме «Дніпромісто». На це міськрада також має виділити кошти», – зазначила посадовиця.
Згідно з інформацією на платформі ProZorro, 6 червня цього року управління архітектури замовило архітектурні, інженерні та планувальні послуги з коригування історико-архітектурного опорного плану Кропивницького з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам’яток та історичного ареалу. Роботи за 413,6 тис. грн виконає Український державний інститут культурної спадщини Мінкульту. Строк виконання робіт – до 30 листопада цього року.
Чим керуються депутати, виділяючи потенційно проблемну землю, запитали у депутата, члена земельної комісії Юрія Деркаченка.
«Управління архітектури надає висновок. У разі негативного зауваження, земельна комісія не погоджує. Проте прямої заборони щодо виділення такої землі (невідповідним зонуванням – авт.) нема. Але якщо люди хочуть, вони можуть клопотати про отримання ділянок. Заявники у такому випадку самі мають усвідомлювати й перевіряти ризики. Управління архітектури, звісно, може про це попереджати, але не зобов’язане», – зазначив депутат.
За його словами, проблема зі зміною зонування загалом поширена й упирається у виділення грошей на зміну цільового призначення і тривалість процедури.
Його колега Олександр Цертій у коментарі сказав, що землю з проблемним шлейфом виділяють ще й через недостатню підготовку інформації про проєкти рішень.
«Не усі депутати можуть ходити на засідання земельної комісії, адже лише там демонструються паспорти на кожну ділянку. Там є схеми, витяг з плану зонування, висновки управління архітектури. Більшість депутатів взагалі детально не розуміють інформацію щодо земельних рішень, адже вони отримують такі ж проєкти, як ті, що оприлюднені на сайті міськради, – пояснює депутат. – Тобто, там не вказано деталей про висновки відповідних управлінь і, навіть, щодо рекомендацій земельної комісії. Мені здається, що через брак такої інформації проходять рішення, які не обов’язково пов’язані з дерибаном, а дійсно землю дають АТО-вцям, а потім з’ясовуються такі речі. Я пропонував створити таку інформаційну картку, у якій до кожного проєкту рішення прописуватимуться дати надходження заяви і її розгляду на комісії, прізвища заявників, висновки фахівців».
Ми також поцікавилися, хто став набувачем землі атовців, зокрема, по вулиці Садовій. Низку ділянок, виділених військовослужбовцям 3-го окремого полку спецпризначення, продано під забудову приватним фірмам. Забудовники, з якими ми поспілкувалися, розповіли, що землю купували з цільовим призначенням під будівництво житла, а про деталі із зонуванням дізналися лише на етапі отримання будівельних паспортів. Наразі в судовому порядку намагаються добитися дозволів.
А от ділянки з кадастровими номерами 3510100000:46:368:0111, 3510100000:46:368:0108, які 11 липня 2017 року виділили атовцям, того ж місяця купила Валентина Іванова – теща члена постійної земельної комісії міськради Вадима Дриги.
Неподалік ділянки 3510100000:46:368:0109, 3510100000:46:368:0112 викупили Ірина та Юрій Гарькаві. Останній є власником агентства нерухомості. У 2016 році ЗМІ писали, що мешканці будинку по вулиці Чміленка виступили проти забудови Гарькавим їхньої прибудинкової території.
Ділянку 3510100000:46:368:0144, виділену 6 вересня 2018 року, через два місяці викупила Людмила Буртник, директорка підприємства родини Табалових. Також набувачами землі в цьому масиві стали Геннадій Рижко, Катерина Шутка, Микола Буртак, Ольга Берлінрут та інші.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: