У четвер, 31 жовтня, в Кропивницькому в Центрі підтримки підприємництва очільниця ГУ ДПС області Юлія Мороз та представники й представниці бізнесу обговорили зміни у взаємодії підприємців і податкової.
Як повідомляє кореспондентка “Без купюр“, зустріч провели у формі відкритого діалогу.
Юлія Мороз розповіла про те, як запроваджують новий підход до проведення податкових перевірок – комплаєнс податкових ризиків, та про “Клуб білого бізнесу”, його критерії та що чекає на учасників. Опісля підприємці змогли поставити запитання про податки, військовий збір та співпрацю із закордонним бізнесом.
На початку зустрічі Юлія Мороз наголосила на тому, що зараз усі внутрішні надходження до держбюджету йдуть на обороноздатність та військо.
“Ні для кого не секрет, що внутрішні наші надходження на сьогодні – це оборонка та армія. Якщо поглянути на видатки на безпеку та оборону, то бачимо, що цьогоріч майже 500 млрд грн в держбюджеті не вистачає, щоб забезпечити виключно військо”.
За прогнозами податківців у 2025 році в держбюджеті буде дефіцит 240 млрд грн.
Тому Міністерство фінансів України розробило план зміцнення фінансової системи держави та удосконалення процедур податкового адміністрування.
Реформа оподаткування
Національна стратегія доходів до 2030 року – це реформа оподаткування. Її мета – посилити фіскальну спроможність України, адаптувати податкове та митне законодавства до стандартів ЄС та створити стимули для післявоєнного відновлення і економічного зростання.
“Крім нас із Вами ніхто країні не допоможе. Адаптуємося ми до Європейського законодавства, це непростий процес, але законодавці із цим працюють. Ні для кого не серкет, що податкова та податківці завжди викликали негативну емоцію в бізнесу. Тому Стратегія передбачає максимальну відкритість з боку держслужбовців до платників податків. Але не забуваймо, що останні також повинні поводити себе доброчесно та відкрито до держави”, – наголосила Юлія Мороз.
Очільниця податкової служби області розповіла про три основні етапи впровадження нової стратегії:
- зміну філософії податкових та митних органів шляхом обмеження втручання в діяльність бізнесу через консолідацію даних і перехід на роботу з деперсоніфікованою інформацією.
- відновлення рівня довіри громадян, що є критичним для успішності нових податкових ініціатив.
- впровадження змін податкової та митної політик.
Зміни, які чекають на податкову політику до 2030 року
Оподаткування доходів – важлива тема для бізнесу. Не секрет, що підприємці та й сама податкова хочуть полегшити процедуру оподаткування.
До 2030 року, каже Юлія Мороз, повинна запрацювати спрощена система оподаткування. Проте з неї виключать юридичних осіб і певні види діяльності. Третю групу об’єднають з другою, а для юридичних осіб, які на ній перебувають, протягом трьох років поступово підвищуватимуть ставку податку до 18%. Надалі компаніям заборонять користуватися цією системою.
Також запровадять запобіжники проти зловживань. Податкова матиме доступ до рахунків без посередників. Спрощена система оподаткування передбачає і диференційовану систему ставок – від 3% до 17%, за польською моделлю.
Що ж до податку на доходи фізичних осіб, то відновлять прогресивну шкалу ставок ПДФО. Податок на прибуток передбачатиме узгодження правил із законодавством ЄС, де, зауважує Юлія Мороз, мінімальна ставка оподаткування – 15%.
Ще однією зміною податкової політики буде дотримання глобальних ініціатив, зокрема щодо трансферного ціноутворення. Також переглянуть й уніфікують пільгові режими. Зміни чекатимуть податок на додану вартість й акцизи та інші, зокрема:
- екологічне оподаткування
- ресурсні платежі
- посилення ролі місцевого самоврядування
- післявоєнне відновлення
- криптовалюта
Комплаєнс податкових ризиків – новий підхід до податкових
перевірок
За словами очільниці ДПС в області, в 2025 році запрацює система управління податковими ризиками, спрямована на покращення взаємодії між платниками податків і фіскальними органами. Ця система відома як Compliance Risk Management (CRM). Вона передбачає, що податкові органи виявлятимуть ризики в діяльності платників податків на основі зовнішніх ознак.
Це дозволить зосередитися на тих, хто дійсно потребує додаткового контролю, а не перевіряти всіх платників. Добросовісні платники податків зможуть уникнути безпідставних стресових перевірок. Тоді як Державна податкова служба отримає додатковий ресурс для перевірок і контролю ризикових платників.
Ризикоорієнтований підхід має забезпечити добровільне дотримання податкового законодавства. Це означає, що податкові органи не лише реагуватимуть на порушення, а й активно працюватимуть над їх запобіганням.
Юлія Мороз пояснює, що завдяки комплаєнсу податкових ризиків ДПС збиратиме інформацію про діяльність платників податків з різних джерел – з декларацій та звітів, а також із банків. Потім вона надходитиме до автоматизованої системи, яка має спеціальні алгоритми аналізу.
Ця система автоматично оцінює, чи є ризик, що платник податків може порушити законодавство, наприклад, не сплатить податки вчасно або задекларує неправильні дані. Якщо ж ризик все-таки є, то система його зафіксує, а податкові органи отримають сигнал для подальшої перевірки.
Якщо система виявляє серйозні ризики, податкові органи можуть запропонувати консультації або заходи для їх усунення. Система комплаєнсу передбачає, що податківці взаємодіятимуть із платниками податків на основі виявлених ризиків, класифікуючи їх на низький, середній та високий ступінь ризику. Залежно від цього, податкова служба вживатиме різних заходів – від інформаційних листів до перевірок.
“Запровадження системи управління податковими ризиками в Україні – шанс для бізнесу перейти на новий рівень взаємодії з податковим органом. Основна мета – створити середовище, в якому податкового законодавства дотримуються добровільно, а контроль за ризиками стає прозорим і зрозумілим. Цей експериментальний проєкт – крок до сучаснішої й ефективнішої податкової системи, яка допоможе бізнесу працювати прозоріше й уникати проблем із податками”, – розповіла спікерка.
“Клуб білого бізнесу”
“Клуб білого бізнесу” – це неофіційна назва законопроєкту “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства”. Його, як відомо, Верховна Рада ухвалила 24 квітня цього року.
Мета цих змін – надати платникам податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства низку переваг в адмініструванні податків, зборів та платежів.
“Якщо платник добровільно та чесно сплачує податки, то держава надає йому додаткові послуги. Наприклад, комплаєнс-менеджера. Він буде консультувати платника податків, аналізуватиме фінансову діяльність підприємств для виявлення потенційних податкових ризиків. А також розроблятиме стратегії для мінімізації податкових ризиків”, – пояснила суть законопроєкту Юлія Мороз.
Очікується, що “клуб білого бізнесу” запрацює наприкінці листопада та функціонуватиме до припинення або скасування воєнного стану в Україні.
До переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства можуть потрапити ті, в кого:
- відсутній податковий борг. Борг підприємство не повинен перевищувати 51 тис. грн, якщо з моменту його виникнення пройшло понад 30 днів;
- відсутня заборгованість (недоїмки, штрафу, пені) зі сплати єдиного внеску;
- показник середньомісячної зарплати за останні 4 звітні періоди становить не менше середньої зарплати у відповідній галузі та регіоні, помноженої на коеф. 1,1;
- відсутні порушення податкових обов’язків щодо подання звітності та/або документів (повідомлень);
- протягом року не має порушень граничних строків розрахунків за операціями з експорту та/або імпорту товарів;
- підприємство не в категорії ризикових платників податків;
- відсутня процедура припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;
- відсутнє провадження про банкрутство (неплатоспроможність) платника податків;
- відсутні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкцій) щодо підприємства та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників;
- відсутні в платника податків та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників громадянства або місцезнаходження в росії чи білорусі.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: