На кінець 2018 року менше половини території Кіровоградської області залучена до процесу об’єднання в громади. Втім, в обласному Центрі розвитку місцевого самоврядування, що створений за підтримки Програми «U-LEAD з Європою», переконані — саме спроможність утвореної громади є найголовнішим показником реформи.
Про процеси, успіхи й виклики реформування на Кіровоградщині розповів газеті «Молодь України» директор Центру Олег Яременко.
— На Кіровоградщині ще багато територій не залучено до об’єднання в громади. Утім, у Мінрегіонбуді заспокоїли, визнавши, що головний критерій успішності реформи — не кількість ОТГ, а чисельність населення і площа території, залученої до процесу. Як ви оціните останні два критерії, характеризуючи процес децентралізації в області?
— У цьому процесі Україна пішла шляхом добровільності. Жителі кожної громади можуть обрати формат об’єднання із сусідами, з якими їм буде вигідніше в економічному аспекті. Не всі країни йшли цим шляхом. У європейських державах переважно застосовувався адміністративний поділ. Відповідно, у нас це відбувається добровільно, що подекуди не завжди відповідає економічним та фінансовим розрахункам. Для впорядкування цього процесу розроблявся перспективний план. Згідно з ним, в області передбачалося створення 54 громад на території 21 району. Це оптимальна модель, доцільна з економічної і фінансової позицій. Громади, які створюються в області та відповідають цьому перспективному плану, адекватні за розміром, чисельністю населення і спроможністю. У деяких областях процес пішов іншим шляхом, створено 50–60 громад, але подекуди чисельність населення становить до півтори тисячі, що, звісно, не свідчить про їхню спроможність. У нас створено 20 ОТГ, що охоплює майже 15 % території, в 16 з них уже відбулися вибори і ще в чотирьох проводитимуть у грудні поточного року. Середня чисельність населення в об’єднаній громаді — сім тисяч осіб.
— Перевагою об’єднання називають зростання бюджетів. За які надходження розвиваються ОТГ Кіровоградщини?
— У перших ОТГ бюджети зросли майже вчетверо. Це відбувається завдяки зміні системи оподаткування. 60 % податку на доходи фізосіб, який раніше розподілявся між районом, областю й Києвом, лишається на місцях. Друга причина — низка фінансових допомог із держбюджету саме для розвитку інфраструктури. Цього року в області громади отримали понад 23 млн. грн на першочергові об’єкти. По-третє, коли податки йдуть не в Київ, а в громаду, управлінці зацікавлені заробляти більше на своїх територіях. Тому десь зростають податки, десь — розширюється податкова база чи виводиться з тіні, переглядаються орендні ставки землі. Четвертий чинник — інвестор, а особливо закордонний, йде саме в об’єднані громади. Якщо він хоче побудувати завод, насамперед дивиться, чи тут об’єднана громада. Адже є розуміння, що це стабільна громада, тут нещодавно обрали керівників, яким довіряють люди, ОТГ мають повноваження та можуть розпоряджатися землею за межами населених пунктів.
Наприклад, у Бобринецькій громаді за сприяння місцевого менеджменту інвестор побудував сонячну електростанцію. У Новоукраїнці інвентаризували ділянки, що були захаращені, і виставляють на аукціони. Цим користується бізнес, який орендує землю і сплачує податок. Великоандрусівська громада побудувала нову систему опалення в школі за шведською технологією. На урочистості з нагоди запуску системи в роботу, до речі, приїздив посол Швеції. Важливим інфраструктурним об’єктом, який вдалося реалізувати в Приютівській громаді, став водогін, що забезпечує централізоване водопостачання низки вулиць.
Про розвиток хотілося б говорити більше, але це поки що складно. Громадам треба полатати дірки, що їм лишилися у спадок, адже люди, які об’єдналися, очікують на зміни вже в близькій перспективі.
— Чи вдалося наблизити послуги до населення, як було обіцяно в межах реформи?
— Перелік послуг, які надавалися в селах, збільшився. Наразі в Соколівці працює Центр надання адміністративних послуг, де надається 67 адмінпослуг і 23 послуги соціального спрямування. Для наближення найбільш затребуваних послуг до населення у громаді придбали станцію з оформлення паспортів у вигляді ID-картки та біометричних паспортів для виїзду за кордон.
Розширювати перелік адміністративних послуг планують і в старостатах (шляхом створення віддалених робочих місць на їх територіях). Відповідно, послуги, які надають в центральній садибі, стануть доступними і для сіл ОТГ.
Наразі 5 громад Кіровоградщини співпрацюють із Програмою «U-LEAD з Європою» щодо покращення роботи ЦНАП. Світловодська міська рада та Соколівська ОТГ підписали технічне завдання та почали модернізацію власних ЦНАПів. Тишківська, Помічнянська та Бобринецька об’єднані територіальні громади стануть партнерами Програми після узгодження умов співпраці та матимуть змогу створити на своїй території сучасний Центр надання адміністративних послуг.
— Яким громади бачать власний розвиток у майбутньому?
— Радники «U-LEAD з Європою» надають навчальну й консультативну допомогу, у тому числі, в розробці стратегії розвитку та комунікаційної стратегії. За допомогою опитувань мешканців громади визначають найважливіші цілі. Найбільш поширеними, які ставлять перед собою громади, є забезпечення економічного розвитку та підвищення рівня життя в ОТГ. Для досягнення стратегічних цілей громадами розробляються такі проекти як створення інвестиційних майданчиків, розробка інвестиційних паспортів, покращення стану інфраструктурних об’єктів громади (будинки культури, школи, дитячі садочки) та інше. Пріоритетним напрямком забезпечення розвитку громади є встановлення систем відеоспостереження. Цей проект заплановано реалізувати у низці громад: Соколівська, Смолінська, та Ганнівська.
Анастасія ЗУБОВА, для газети «Молодь України»
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: