Вчора, 4 лютого, відзначався Всесвітній день боротьби проти раку. Але, не зважаючи на зусилля людства побороти цю хворобу, як лікар-онколог із багаторічним стажем, завідуючий проктологічним відділенням Кіровоградського обласного онкодиспансеру, мушу констатувати, що в області, як і в цілому в Україні та світі, спостерігається тенденція до зростання захворюваності на колоректальний рак. Це, зокрема, пов’язують із харчуванням та якістю їжі, бо для прикладу, в країнах, де традиційно в їжу вживають більше продуктів рослинного походження, багатих клітковиною, статистика захворюваності на рак товстого кишечника та прямої кишки значно нижча. Однак в Україні є ще одна причина, що призводить до численних людських трагедій, – це нехтування скринінгом, тобто ранньою діагностикою.
Перш, ніж говорити на цю тему предметніше, давайте, розберемося, що ж таке колоректальний рак? Це злоякісна пухлина товстого кишечника або прямої кишки.
Сьогодні у світі щороку виявляють від мільйона до 1 млн. 200 тис. хворих на рак товстого кишечника. Половина з них, тобто 500-600 тисяч, – вмирають протягом першого року після виявлення хвороби. В нашій області за останні тридцять років захворюваність на колоректальний рак зросла вчетверо. Показник захворюваності за даними минулого року склав 27,5 на сто тисяч населення – рак товстого кишечника і 25,5 – прямої кишки, в той час, як на початку 90-их цей показник становив – 7 випадків на сто тисяч населення. Щороку на облік в Україні беруть 15-17 тисяч хворих, які вперше захворіли на рак товстого кишечника та прямої кишки. Половина з них, як правило, помирають протягом року після виявлення.
Чому в той час, як статистика захворюваності в нас і в США та країнах Європи практично однакова, результати лікування там кращі, ніж у нас? Хто б що не думав про нашу медицину, але справа в тому, що на Заході завдяки державним програмам скринінга, рак лікують на ранніх стадіях, у той час, як у нас така програма відсутня, і ми лікуємо вже запущені стадії, коли шансів у пацієнта пережити п’ятирічний період і жити далі значно менші. Згідно зі статистикою, після лікування раку на першій стадії – 96-98 відсотків хворих проживають 5-річний період і живуть далі, на другій стадії показники дещо гірші – 82-83 відсотка, на третій відповідно ще нижчі – до 40 відсотків, на четвертій – шанс пережити 5-річний період і більше взагалі мізерний – від 3 до 5 відсотків. Ці цифри, які наводяться різними джерелами, співпадають із цифрами по нашому обласному онкологічному диспансеру. І це наочний приклад того, яку роль відіграє рання діагностика раку, іншими словами – скринінг.
Тому в США ще у 80-роках минулого століття було запроваджено державну програму скринінгу раку і передракових захворювань, що дозволило зменшити захворюваність на 5 відсотків. У масштабах країни з населенням понад 300 мільйонів – це величезна цифра й колосальний результат. Тому скринінг – це дуже перспективний шлях боротьби й профілактики раку, який, як я уже зазначав вище, на превеликий жаль, не застосовується в Україні.
Для прикладу, час від появи поліпа в товстому кишечнику до виникнення раку – від трьох до семи років. Якби в нас були створенні умови для того, щоб виявити і пролікувати хворих у цей період, то це багатьом би врятувало життя. Бо поліп не встиг би перерости в злоякісну пухлину.
На сьогодні ми можемо діагностувати колоректальний рак на ранніх стадіях завдяки тестам. Оскільки навіть маленька пухлина травмується в кишковому середовищі, що призводить до кровотечі, ще донедавна застосовували так звану пробу Вебера на виявлення гемоглобіну в кишковому вмісті. Проте він часто давав помилковий результат, тому що реактиви, вступаючи у взаємодію з пероксидазою, що міститься в крові, змінювали колір, але піроксидаза є і в продуктах – червоному м’ясі, фруктах… Тому для точності результату хворим потрібно було кілька днів дотримуватися дієти, що далеко не всі робили охоче. Наразі є подібний, але більш точний тест, що називається імунохромографічна проба. Він визначає у кишковому вмісті наявність чистого людського гемоглобіну, ефективність цього метода – до 98 відсотків.
Але проблема полягає в тому, що після позитивного результату тесту, хворого потрібно обстежити, щоб установити точний діагноз. І для цього, як на мене, потрібна державна програма, в рамках якої була б задіяна ціла ланка для ведення реєстру хворих, забезпечення процедури та умов для якісного обстеження. Й безперечно має бути державне фінансування, бо обстеження – це вже затрати, які багатьом сьогодні не по кишені, хоча й менші, ніж потрібно для лікування запущеного раку.
Сьогодні є кілька методів обстеження товстого кишечника та прямої кишки – це сигмоскопія, колоноскопія, комп’ютерна томографія і стара-добра рентгеноскопія. Щоправда остання здатна встановити правильний діагноз у 70-80 відсотках випадків, оскільки не дозволяє побачити маленькі поліпи. Одним із найефективніших методів діагностики раку та передракових захворювань є колоноскопія.
Звісно, будь-яка людина може звернутися, щоб пройти скринінг, в обласний онкологічний диспансер, але ми сьогодні маємо дуже велику завантаженість по цій патології. Але, якщо є бажання, то можна звернутися і пройти повне обстеження, сплативши офіційний благодійний внесок.
Наостанок хочеться зупинитися на тому, на що треба звернути увагу, щоб своєчасно отримати допомогу. Серед симптомів, характерних для патології товстого кишечника та прямої кишки, в першу чергу, – це наявність крові в калі. Багато хто себе заспокоює, що це геморой або анальна тріщина, і вже звертається до лікаря через півроку, втративши час. Серйозніші симптоми, які не можна ігнорувати, – це наявність у калових масах гною та слизі, а також – біль та часті позиви в туалет, від трьох до семи разів, що свідчить про кишкову непрохідність. У жодному з наведених випадків не варто зволікати з візитом до лікаря, бо кожен день зволікання залишає вам менше шансів на одужання.
Олексій ЧАЛИЙ, завідуючий проктологічним відділенням, обласного онкологічного диспансеру, Заслужений лікар України
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: