Останні роки стало звичним явищем, що деякі дикі перелітні птахи залишаються зимувати в наших краях. Так, навіть із настанням холодів у Кропивницькому можна побачити диких качок, які облюбували обвідний канал біля Козачого острова. Хоча недаремно ж їх ще звуть крижнями. Проте не тільки вони, а й лебеді зимують на Кіровоградщині. Зокрема, в Смоліному Маловисківського району ще кілька днів тому їх можна було зустріти на місцевому ставку. Природньо, що зачувши про наближення великих морозів, люди переймалися долею птахів та обговорювали в соціальних мережах, як їм допомогти. Проте орнітологи стверджують, що попри наші уявлення, в переважній більшості випадків вони допомоги не потребують. Й головне, допомагаючи – не нашкодити.
Ось, що “Без купюр” розповів орнітолог, голова Рівненського обласного відділення “Українського товариства охорони птахів” Василь Ільчук.
“Нашої допомоги їм по суті не потрібно, вони можуть знайти проталини і їжу навіть взимку. В лебедя для того така довга шия, щоб він із води дістав те, що йому потрібно. А качки ж недаремно звуться крижнями, нормально почуваються на кризі”, – пояснює Василь. – “В Україні вони є як перелітні, так і зимуючі. На річці в будь-які морози будуть місця з незамерзлою водою, де течія чи теплі стічні води, під мостами тощо. Птахи можуть прохарчуватися самі, все передбачено природою – у воді чи на березі вони знаходять різні рослини, їх рештки, молюсків і т.д. У тому й справа, що вони звикають до того, що є їжа, і не хочуть летіти. Люди ж панікують, що загинуть. Але це все тільки людська думка. Наприклад, лебеді в разі потреби можуть за добу або півтори долетіти до Азовського моря. За сильних морозів можуть дістатися й Турції. Тому часто, коли місцеві жителі викликають рятувальників, ті підходять, птахи лякаються і летять геть. І виявляється, що все це було марно. Низькі температури їм не страшні, вони нормально себе почувають на кризі, сховавши дзьоба під крило”.
Інша справа, якщо птах знесилений або поранений. Так, наприклад, на Кіровоградщині цієї зими вже було два випадки, коли рятувальники рятували поранених лебедів – в Олександрії та Новолутківці Добровеличківського району (на фото).
“Трагічні випадки трапляються, якщо це молодий лебідь, поранений або кволий. У великій зграї таке є. Тоді він не хоче летіти або не може. Буває, що вмерзає у лід, але це рідкість і просто природній відбір”, – зазначає орнітолог.
Головне, каже він, щоб допомагаючи, люди не зашкодили.
“Наприклад, дуже важливо правильно підгодовувати птахів. Хліб, особливо чорний, є шкідливий з кількох причин – порушує мікрофлору, підвищує кислотність шлунку, викликає важкі процеси бродіння у шлунково-кишковому тракті, не має достатньо корисних речовин для птаха й тільки створює ілюзію ситості. В цілому, звикаючи до підгодівлі птахи втрачають здатність виживати самотужки в природі… Але більшість людей цього не розуміють”, – каже Василь Ільчук.
Для підгодівлі орнітолог радить зерно та крупи, найкраще злегка проварені, – перлова крупа, ячмінь, пророщена пшениця. Також у спецмагазинах і на ринках для підгодівлі диких птахів можна купити комбікорми.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: