Громадянська мережа ОПОРА в рамках інформаційно-просвітницького та моніторингового проекту, що здійснюється у рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», проаналізувала діяльність депутатів-мажоритарників від Кіровоградщини у Верховній Раді за два роки. Костянтин Яриніч («Блок Петра Порошенка «Солідарність»). Він став співініціатором 73 законопроектів. З них пройшли усі процедури і були прийняті 11.
На другому місці Олесь Довгий (група «Воля народу»). Він є серед авторів 39 законопроектів, 8 з яких стали законами. Виступав з трибуни Верховної Ради 51 раз.
На третьому місці Михайло Поплавський (група «Воля народу»). Він був одним із ініціаторів 31 законопроекту. Із них було прийнято п’ять. Депутат не мав жодного виступу на пленарних засіданнях Верховної Ради.
На четвертому місці Анатолій Кузьменко(«Блок Петра Порошенка «Солідарність), який став співавтором 29 законопроектів. Із них чинними актами (законами) стали чотири. Анатолій Кузьменко жодного разу не виступав під час сесійних засідань Верховної Ради України.
Найменше законопроектів за більше двох років каденції народних обранців запропонував Станіслав Березкін (група «Відродження»). Він серед авторів 17 законопроектів і тільки один з них став законом. Він також найрідше, порівняно з іншими, відвідував сесії, – фактично лише половину засідань.
У грудні 2014 року нардеп Анатолій Кузьменко ініціював три законопроекти щодо Кіровоградщини: «Про відновлення руху приміського електропоїзда № 6331/6332 Олександрія – Вознесенськ – Олександрія», «Про деякі питання щодо відновлення втраченого страхового стажу працівникам Олександрійського буровугільного комплексу (щодо відстрочення податкового боргу по податковим зобов’язанням зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування)»; «Про відзначення 100-річчя з дня народження Олександра Васильовича Гіталова (травень 2015 року). Щоправда, жодний із запропонованих законопроектів так і не став законом. Після того Анатолій Кузьменко не подавав жодних законодавчих ініціатив, які безпосередньо стосуються Кіровоградщини.
Законопроект «Про відновлення руху приміського електропоїзда № 6331/6332 Олександрія – Вознесенськ – Олександрія» тоді підтримав і ще один нардеп з Кіровоградщини – Станіслав Березкін. Одним із ініціаторів законопроекту «Про приведення назви міста Кіровоград Кіровоградської області у відповідність із вимогами Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» також був Станіслав Березкін. Саме цей законопроект підтримали більшість нардепів. Цікаво, що за всю каденцію восьмого скликання за ініціативи нардепа Березкіна був прийнятий лише цей законопроект.
У 2016 році Костянтин Яриніч зареєстрував два законопроекти про перейменування тоді ще Кіровограда: «Про об’єднуюче (соборне) найменування міста Кіровоград Кіровоградської області»; «Про скасування рішення Верховної Ради України від 14 липня 2016 року про прийняття за основу та в цілому проекту Постанови про приведення назви міста Кіровоград Кіровоградської області у відповідність із вимогами Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”». Ці законопроекти не стали законами.
Олесь Довгий вносив законопроект «Про відзначення 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського», однак цей проект так і не став законом.
Михайло Поплавський не ініціював жодного законопроекту, який би стосувався Кіровоградщини.
Проаналізувавши діяльність мажоритарників Кіровоградщини, представники ОПОРИ дійшли висновку, що депутати у більшості випадків не є самостійними авторами законодавчих ініціатив, а долучаються до роботи своїх колег. Нардепи реагують в основному на проблеми, які набувають особливого розголосу(як у 2016 році, коли йшлося про перейменування обласного центру). А окрім нагальних, у Кіровоградській області є й інші питання, які потребують законодавчого врегулювання. І депутатам варто більше спілкуватися з виборцями, брати участь у роботі органів місцевого самоврядування, аби знати місцеві проблеми і вирішувати їх на законодавчому рівні.
Матеріал підготовлено в рамках Програми USAID «РАДА: підзвітність, відповідальність, демократичне парламентське представництво», що виконується Фондом Східна Європа та партнерами.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: