У 2017 році IT-індустрія принесла країні $ 3,6 млрд експортного виторгу, пише Укрінформ. Це одна з тих галузей, що розвиваються зараз найшвидше в Україні: вона дає багато робочих місць і, порівняно, високі зарплати, тому і попит на навчання в цій сфері стрімко росте. Це стає цікавим і для молодого покоління: для тих, хто любить вирішувати завдання і сидіти за комп’ютером – справді ідеальний варіант.
Своє місце у сфері ІТ знайшов 17-річний Дмитро Старченко, випускник кропивницької школи програмування Ш++, фронтенд-розробник. Два роки тому він прийшов навчатися без будь-яких знань у сфері, а зараз самостійно заробляє собі на життя.
Як ви потрапили в Ш ++?
– Вперше в 11 або 12 років. Але тоді я не зміг зробити перше завдання. Повернувся сюди в 15 років, і вже понад 2 роки я тут. Окрім навчання майже нічим не займався, було багато вільного часу. А тут з’явилося “щось”, що я хотів робити. Я знайшов те, що шукав.
Яким був початок навчання?
– Спочатку нам давали завдання мовою програмування С++: вони були цікавими, але я все одно іноді розтягував розв’язання, робив тижнями. Під час наступного, менторського етапу, у мене дізналися, чим хочу займатися. При цьому я не розумів, який величезний світ ІТ, і як будь-який 15-річний школяр сказав, що хочу розробляти ігри. Разом зі своїм знайомим почав робити спільний проект. Саме тоді я перестав грати в іграшки, працював по 4-6 годин на день. Це було весело, і це був стартовий досвід в IT.
Наскільки складними були завдання?
– Математичні завдання давалися легко, і хотілося продовжити розв’язувати їх і в іншому місці. Але все-таки більшість моментів досить специфічні, які у звичайній школі не навчать. Іноді були такі завдання, над якими думав не одну годину. Але мені навпаки це подобалося, додавало інтересу. Може, тому я і пішов в ІТ.
Читайте також: “Сидів у шахті з ноутбуком і виконував завдання”: шлях кропивничанина від шахтаря до програміста
Чи було навчання в Ш ++ морально складним?
– Усвідомлював, що нічого не знаю, і це було боляче, адже хотілося все і відразу. Я багато чого боявся: наприклад, йти на фріланс, тому що у мене немає досвіду. Якщо згадати моє перше спілкування з клієнтом, тоді я не зміг вимовити нормально жодної пропозиції, а ми 15 хвилин про щось говорили. На початку було досить страшно, але потім все вирівнялося.
Якою була підтримка Ш ++?
– Школа – сама по собі чудова допомога та підтримка у моїх прагненнях. Зараз я усвідомлюю, що хотів би користуватися нею частіше, тому що раніше завжди шукав рішення сам. Навіть, якщо я цілий день шукав помилку в одному слові з усього коду. Так, таке було: потрібно було відредагувати одну букву, а я 4 години шукав цю помилку. Також я спілкувався і досі спілкуюся з одним із випускників, він мені часто допомагав.
Читайте також: Форум для програмістів по написанню штучного інтелекту відбудеться в Кропивницькому
Як можна описати Ш++ незнайомій людині?
– Це інструмент, який допоможе взяти своє життя під контроль. Тут можуть допомогти, на щось наштовхнути. Тут люди вчаться вчитися. За проведений час у цій Школі я навчився розв’язувати питання не зі сфери IT, тому що тут виробляється певне мислення. Це місце, де можна реалізуватися.
Чи змінила Школа програмування щось у вашому житті?
– Думаю, що так. Раніше я боявся спілкуватися з людьми через власні проблем і дефекти з вимовою. Боявся просити допомоги. Можу сказати з впевненістю, що якби не школа, моє життя було б повністю протилежним. Зараз я прагну мати можливість забезпечити собі проживання, де захочу: хоч в Києві, хоч в іншій країні.
Як почалася ваша кар’єра?
– Наприкінці навчання в 11-му класі, в 16 років. Тоді навесні я почав виходити на фріланс, але мені не пощастило з першим замовником, тому що проект був п’ятитижневим, потрібно було робити правки сайту. Я занадто довго ним займався. Але я не думав про заробіток, а скоріше про досвід. Через півтора року він уже є, тому це, звичайно, легше.
Що можна порадити людині, яка думає йти чи не йти сюди вчитися?
– Досвід, отриманий тут, позитивно впливає на життя.
Читайте також: У Кропивницькому відбудеться фестиваль для знайомства школярів із програмуванням
Текст: Аліна Маркіна
Фото: Тетяна Гдешинська
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: