Сало в шоколаді й забуті українські страви замість піци й суші – як це сприймається в Кропивницькому, про моду на українську кухню та інші гастрономічні тенденції нашого міста, а також умови для розвитку оригінальних бізнес-ідей. Про це та інше в інтерв’ю з бренд-директором “Ресторації Кропивницьких” Володимиром Овчинніковим у новому проєкті нашого видання «Business view» про бізнес та для бізнесу Кропивницького й області.
Концепція нещодавно відкритого ресторану поєднує етно-сучасний стиль і в стравах, і в дизайні. Бренд-шеф закладу запевняє, що «Ресторація Кропивницьких» – це, передусім, внесок у розвиток бренду міста Кропивницький, а не бізнес-проєкт.
– По-перше, цей проєкт ми сприймаємо саме як подарунок місту, а не бізнес. Ми не заробляємо тут тих грошей, які заробляємо в інших своїх закладах. 2019 рік захотіли завершити відкриттям закладу саме “для душі”, де можна було відпочити, в тому числі і нам самим, і щоб не соромно було перед містянами. Взагалі, коли переїхав до Кропивницького, то побачив, що гастрокультура тут трішки у занедбаному стані, тому захотілося зробити такий продукт, який поєднуватиме якість, цінову політику і смак, буде цікавим і презентуватиме українську кухню, яка вона була до репресій 19-20 століття.
– Чому обрали саме таку концепцію “Ресторації”?
– Цей заклад у плані критики дався дуже важко, був шквал негативних емоцій з приводу їжі: всі хотіли піцу, суші, приходили і шли зі словами: “У вас немає чого їсти”. Наразі потрошку «розігнались». Люди посмакували, спробували. Збільшилась кількість поціновувачів української кухні.
Взагалі тренд на українську кухню почався рік-два тому, й етно-сучасний стиль нам дуже сподобався, наша дизайнерка класно попрацювала. Обираючи напрямок закладу, ми спілкувались із гостями інших наших закладів, запитували, чого вони хочуть. Багато взяли з традицій таких міст як Львів, Києв, Одеса й зібрали в цьому місці, зробили його саме таким – автентичним.
– Здавалося б, після перейменування Кіровограда в Кропивницький ідея створення брендованого іменного ресторану лежала на поверхні, але до вас ніхто не ризикнув її розкрити, як гадаєте – чому?
– Чому не ризикнули відкрити? Тому що ніхто не має такої команди, як наша. Дуже продуктивна й прогресивна команда. Працювали 3 місяці над концепцією, над меню, дизайном. Було важливе й виважене рішення відкривати саме такий формат. Маємо натхнення, хорошу команду та бажання допомогти місту стати відомішим.
– Розкажіть про особливості меню: чи є регіональні унікальні страви, які поширені тільки на Кіровоградщині, і чи ви використали їх у меню?
– Узагалі, з усіх куточків України ми потрошки взяли автентичних страв, ввели їх у меню. Але ще одним плюсом нашої кухні є те, що вона здорова. Наші страви не жирні, більш правильні з точки зору користі, скажімо так. Наразі вносимо новинки в меню – активно шукаємо рецепти, деякі вже відтворюємо.
– Чи важко розвивати такий бізнес у Кропивницькому? Які особливості в розвитку автентичного (унікального) ресторану у відносно невеликому місті?
– У плані конкуренції – це не важко. У нас багато трендів, які починають з’являтися в інших місцях. Ті позиції, які ми вводили в меню, коли відкривалися, тепер бачу в інших місцях. Але це класно, це конкуренція. З цим я стикався у Львові, в Чернівцях, Києві. Це значить, що бізнес розвивається, ресторани ростуть. З приводу продуктів – важко. Важко знайти сировину, з якої можна готувати, знайти щось унікальне.
У великих містах є “Метро”, там можна знайти продукти нормальної якості, у великих обсягах, щоб забезпечити ресторан.
А тут же доводиться потрошки купувати в різних місцях, везти з Києва чи Львова. Взагалі сама концепція ресторану була побудована на тому, що тут немає ніяких закордонних товарів. Ми просуваємо саме локальний і український продукт. Багато напівфабрикатів, які ми використовуємо в стравах – це м’ясо, риба – коптяться в ресторані. Овочі фермерські – ніякої Туреччини, Єгипту, нічого такого. Навіть наші крафтові сири нам постачає “Сирний рай” – дуже класний і якісний продукт, був дуже здивований його тут знайти. Навіть можна побачити по барній карті – дуже мало елітного закордонного алкоголю. Ми робимо ставку на українські хороші вина – “Горобчики”, “Трубецького”.
З точки зору бізнесу так навіть вигідніше робити – купувати український продукт, а не гнати контрабанду. І це звісно впливає на фудкост.
– Поділіться враженнями від гастротенденцій, які поширені в Кропивницькому, порівнюючи з більшими містами.
– Зіткнувся з тим, що багато закладів нічим не відрізняються один від одного – ті ж самі страви, звички, настрої. Ресторан не хоче дарувати емоції – це наша біда. Коли буде панувати в закладі атмосфера свята, тоді й продукт стане набагато цікавішим. Тому що персонал працюватиме якісніше й почуватиметься вільніше.
Розповісти про свій бізнес – www.kypur.net/contacts
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: