У п’ятницю, 21 вересня, ТОВ «Аквафармінг Кропивницький» уже вдруге протягом року зариблювало Синюху. Однак учорашню подію можна без перебільшення назвати непересічною не тільки для власників і партнерів підприємства та місцевих жителів, а й в цілому наших країв та науковців. Бо окрім білого амуру й товстолоба в Синюху, яку по праву вважають однією з найчистіших річок в області, запустили близько 10 тисяч особин стерляді – одного з цінних видів риб із родини осетрових.
За словами директора ТОВ «Аквафармінг Кропивницький» Романа Бойка, стерлядь – занесена до «Червоної книги», найменша з осетрових, але єдина з них, що живе в прісних водоймах. Цінується ще за чорну ікру. Хоча в цієї риби вона дрібнозернистіша, порівняно з белугою та іншими з родини осетрів, проте все ж коштує дуже дорого – 100 доларів за 100 грамів.
Хоча місцеві, зокрема й голова районної державної адміністрації Сергій Васильченко, стверджують, що за переказами колись у річці водилися осетрові, проте в Україні вважається, що ці не теплолюбові види риб не пристосовані до наших річок. Хоча чудово почуваються в штучно створених для них умовах – на осетрових фермах.
Директор ТОВ «Аквафармінг Кропивницький» Роман Бойко каже, що зариблення річки осетровими – це експеримент,однак він зі своїми колегами й партнерами Ігорем Козубом та Анатолієм Пісним керуються не власними уявленнями про риборозведення, а науковими обґрунтуваннями українських вчених. Останні ж вважають, що поза фермами з риборозведення в умовах дикої природи осетрові швидше ростимуть, дозріватимуть статево та розмножуватимуться. Зокрема, посилається на обґрунтування української вченої, професора Олени Сидоренко, котра спеціалізується на темі – розробка нових харчових продуктів на основі гідробіонтів, риба та рибні товари.
Директор ТОВ “Аквафармінг Кропивницький” Роман Бойко
– Згідно з дозвільними документами на право ведення діяльності, а саме режимів спеціального товарно-рибного господарства, розроблених Державним науково-дослідним інститутом «Держводекологія» ТОВ «Аквафармінг Кропивницький» дали дозвіл на створення рибгоспів на ділянках великих водойм. Одним із зобов’язань цих режимів є щорічне зариблення, в тому числі й червонокнижними видами риб, тією ж стерляддю, якою ми зарибили сьогодні Синюху, – каже Роман Бойко. – Простіше кажучи, ми забезпечуємо в рамках державної програми продовольчої безпеки України насичення водойм прісноводними аквакультурами, натомість маємо право на промисловий вилов риби.
Проте, не зважаючи на значні капіталовкладення та користь для водойм, очищенню яких сприяють такі риби-міліоранти як товстолоб і стерлядь, підприємці зізнаються, що ставлення до їхньої діяльності неоднозначне. Часто доводиться протистояти не тільки потужному браконьєрському лобі, а й чиновникам, котрі плутають державне майно зі своїм власним. Перші намагаються нічого не вкладаючи у самі водойми та риборозведення, не сплачуючи, на відміну від орендарів, жодних податків, – заробити максимум. Щотижня працівники підприємства вилучають із водойм десятки сіток.
Співзасновник ТОВ “Аквафармінг Кропивницький” Ігор Козуб
– Навіть один браконьєр у рік виловлює кілька тонн риби, а це при найдешевшій ціні – десятки тисяч гривень на рік, – пояснює співзасновник ТОВ «Аквафармінг Кропивницький» Ігор Козуб.
Чиновники, не зважаючи на наявність усіх дозвільних документів для ведення діяльності, також часто займають незрозумілу позицію, перешкоджаючи плановим зарибленням, кажуть представники підприємства.
Новоархангельський район – один із небагатьох, де районна влада в особі голови районної ради Олега Сови та голови РДА Сергія Васильченка навпаки йде назустріч підприємцям.
Голова Новоархангельської РДА Сергій Васильченко
– До мене спочатку зверталися сільські голови, мовляв, люди скаржаться, що не можна рибу ловити сітками, – розповідає голова РДА Сергій Васильченко. – Я пояснив, що це браконьєрство. Натомість орендарі дозволяють усім бажаючим ловити на вудочку, як і передбачено законодавством.
– Ми абсолютно лояльно ставимося до рибалок-любителів, які виїжджають на відпочинок, і рибалять за правилами спортивно-любительської ловлі. Тобто мова йде про 5 гачків і не більше, ніж 3 кілограми риби. Але боремося з браконьєрами, які рибалять сітками і електровудками.
Вже через 5-7 років запущені в Синюху осетрові досягнуть того віку, коли зможуть розмножуватися. Поки що ж працівники підприємства відслідковуватимуть, як вони прижилися й ростуть у нових умовах, регулярно відловлюватимуть та зважуватимуть.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: