У Кропивницькому попрощалися з Миколою Метлінським, який під час обстрілу накрив собою доньку

Микола Метлінський, 48-річний військовослужбовець ЗСУ, старший сержант 57-ї окремої мотопіхотної бригади, вдруге дав життя своїй доньці Ярославі, прикривши її під час обстрілу, що стався 25 травня.

Медики кілька днів боролися за його життя, втім, 1 червня він помер у лікарні від осколкових поранень.

Сьогодні, 4 травня, з ним прощалися у Кропивницькому. На прощання на Алеї слави прийшло кількасот людей, його родина, військові побратими.

Заступник командира бригади, полковник Олександр Щербина відзначив, що обстріл відбувся напередодні виходу військових з позиції.

«Це людина з великої букви. З його приходом у 17 батальйон багато чого змінилося на краще. Він міг підійти до будь-якої зброї, у його руках все просто грало. Він виконав свій обов’язок», – сказав полковник.

Єпископ Кропивницький і Голованівський Марк провів молебень. У своїй промові до родини загиблого і присутніх він закликав не зачерствіти від болю війни.

«Це горе не лише родини, а й всього народу України. На передовій гинуть небайдужі, жертовні люди, які ще так багато могли зробити для Батьківщини, родини. Батьки дають нам життя. Тут бачимо випадок, коли батько вдруге дає життя своїй донці. Подумайте лише: останні хвилини життя й про що в них думає батько – захистити дитину. Про цю велику жертовну батьківську любов ми не маємо забувати, – наголосив Єпископ Марк. – Він знову дає нам урок: шанувати батьків, захищати життя, навіть ціною власного. Це велика ціна за мир на наших теренах, яку платить народ, але яку найбільше відчуває рідня загиблого. Коли ми в такій кількості збираємося на вшануванні, маємо розділити це горе з рідними. Щоб хоча б крапельку цього горя перейняти й відчути, аби їм було легше. Бережи нас, Боже, щоб ми не зачерствіли до цього болю, не були байдужими до того, що діється у нашій країні. Так, це тяжкий вибір – чи віддати життя за свою дитину, чи хоронити її. Жаль, що наш народ живе у такому виборі, й за життя доводиться платити іншим. Це велика наука для кожного з нас».

Олена, подруга загиблого, розповіла, що Микола з донькою захоплювались байкерством, багато їздили, завжди усім допомагали на дорозі. Байкерство було його покликанням.

Чимало військових під час прощання опускалося на коліна перед труною. Прощання завершилось трикратним військовим салютом.

Дoвідкoвo: Микoла Метлінський нарoдився 17 квітня 1970 рoку в смт Oлександрівка. Закінчив Oлександрівську ЗСШ, Кірoвoградський інститут сільськoгoспoдарськoгo машинoбудування. Навчався у Херсoнській шкoлі міліції, працював в oрганах ВС та на підприємстві «Ятрань». У мирнoму житті захoплювався технікoю, oсoбливo байками.

У серпні 2014 рoку призваний дo ЗСУ, служив артилерійським рoзвідникoм 55 артилерійськoї бригади. З 2016 рoку служив у 17 мoтoпіхoтнoму батальйoні. Санінструктoрoм в підрoзділі батька служила йoгo дoнька.