Сьогодні, 17 вересня, у Кропивницькому прощались з відомим скульптором Віктором Френчком. Провести майстра в останню путь прийшли колеги-митці, друзі, родичі, представники влади і громадські діячі. Віктор Френчко пішов з життя 13 вересня.
Прощальна церемонія відбувалась в приміщенні майстерні, де протягом багатьох десятиліть працював скульптор.
Охочих висловити вдячність і поділитись спогадами не бракувало, тож прощальні промови тривали більше години.
“Без Купюр” підготував найяскравіші уривки промов, що розкривають Віктора Френчка як митця і людину.
Савченко Григорій, друг і колега: «Ми з ним пропрацювали разом 38 років. Стільки робіт ним зроблено! І десятої частини так з пам’яті не перерахуєш. Це і митці, і державні діячі, і науковці. Дуже багато його робіт розійшлись по місту і області. Але чи зміг він себе в повній мірі реалізувати? Я скажу: «Ні». Він стільки створив проектів, якби вони були втілені, наше місто було б невпізнавано гарнішим. А все це час. Це ціле життя віддане місту».
Віктор Френчко був членом Національної Спілки художників України. З 1973 року жив і працював у нашому місті, де створив велику кількість робіт у різних жанрах, скульптурних композицій, бюстів, пам’ятників, пам’ятних знаків, меморіальних дошок. Відзначений низкою нагород, є лауреатом обласних премій ім. Яновського та Осмьоркіна і міської ім. Вінтенка. У День Незалежності в Кропивницькому відкрили меморіальну дошку авторства Віктора Френчка пам’яті зв’язківця УПА, почесного громадянина міста Кропивницького Семена Сороки.
Юрій Матівос, друг, краєзнавець: «Я його надзвичайно рідко бачив у святковій одежі. Хіба що на відкритті створених ним меморіальних дошок. А то весь час за роботою. Ми просили його хоч трошки відпочивати. Мені запам’ятались його слова, сказані жартома: «Хлопці, Ви мене бережіть, щоб я Вам усім поробив меморіальні дошки. На жаль, не вберегли».
Валентина Тобілевич, науковий співробітник заповідника-музею Хутір Надія: «Дуже багато Віктор Васильович зробив для Хутора Надія. Ми з ним десь півтора роки спільно працювали над стелою Надії Тарковській-Тобілевич. І за день до відкриття пам’ятника, він все ще не був готовий, як слід не встановлений. І от Віктор Васильович приїхав вночі, підключив світло і продовжував працювати поки не довершив роботу. І таки 20 жовтня пам’ятник на честь 125-річчя з дня смерті Надії Карлівни Тобілевич було відкрито».
Антоніна Корінь, поетеса і подруга згадувала, що майстерня Віктора Френчка завжди гостинно приймала митців: «Ми навіть ночували один раз тут з поетами. Скільки ми різних заходів спільно організували і провели. У нас з ним завжди був один день народження на двох, адже народились ми в один день – 6 серпня. Тепер, на жаль, на віки розходимось».
Копцева Юлія, голова Асоціації жінок України «Дія». Кропивницький: «Ми тісно співпрацювали з Віктором Васильовичем, коли встановлювали барельєф Ганні Дмитрян. Він в усьому нам підказував як краще зробити, допомагав, запропонував кілька варіантів, один з яких зрештою був встановлений на стіні лікарні святої Анни. Він був дуже світлою і надзвичайно талановитою людиною, яка назавжди залишиться в нашому місті і нашій пам’яті».
Олександр Ратушняк, громадський діяч, голова обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта ім. Тараса Шевченка»: «Дякую Віктору Васильовичу за його творчість і патріотизм. Він дійсно зробив, те що ми називаємо обличчя нашого міста. Тому що, якщо пройти вулицями міста, практично на кожній зустрінеш барельєф зроблений його руками. І не лише в місті, але й в області. Зокрема, його авторству належить пам’ятник Юрію Горлісу-Горському і Героям Холодноярцям. Він справді не ставився до цього як до бізнесу, робив все від щирого серця і з великою любов’ю до рідного краю і з душею патріота.
В травні цього року встановлено дошку Леоніду Куценку, яка є просто витвором мистецтва. І я пам’ятаю, що він власноруч закручував всі дюбеля, не цурався і чорнової такої роботи. Супроводжував свої дітища від задуму до того моменту поки все буде встановлено, закріплено і урочисто відкрито».
Віктор Васильович Френчко народився 6 серпня 1949 року в селі Підзамочок Бучацького району Тернопільської області.
У 1964 році закінчив Бучацьку дитячу художню школу. З 1964 по 1967 рік навчався на скульптурному відділенні Київської державної художньої школи імені Т.Г. Шевченка.
Після її закінчення вступив до Київського державного художнього інституту на скульптурний факультет в майстерню народного художника СРСР, дійсного члена Академії мистецтв СРСР М.Г. Лисенка (1906-1972).
Віктор Френчко є останнім 106-м учнем видатного українського скульптора Михайла Лисенка.
У 1973 році В. Френчко з відзнакою закінчив інститут та був запрошений на роботу до Кіровоградського художньо-виробничого комбінату художнього фонду України. З цього часу Віктор Френчко мешкав в нашому місті.
6 серпня Віктору Васильовичу виповнилося 70 років.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: