У вівторок, 25 лютого, на Далекосхідному цвинтарі в Кропивницькому віддали останню шану героям-землякам – старшому сержанту Володимиру Деркачу, молодшому сержанту Олегу Савчуку, солдату Артему Бандурку та старшому солдату Валерію Кравченку.

Фото із фейсбук-сторінки Кропивницької міської ради
Про це повідомили в Кропивницькій міській раді.
Володимир Деркач народився 13 грудня 1971 року в селі Аджамка Кропивницького району. Навчався в місцевій загальноосвітній школі. Професію слюсаря механоскладальних робіт здобув у ПТУ № 6. Пройшов військову строкову службу. Був механіком-водієм танку, отримав звання – старший сержант.

Володимир Деркач. Фото із фейсбук-сторінки Кропивницької міської ради
Після служби працював на Кіровоградському механічному заводі та різних підприємствах.
У липні 2022 року Володимир Іванович приєднався до лав Збройних Сил України. Служив старшим механіком-водієм танкового взводу 4-ї окремої танкової бригади.
За самовіддане та сумлінне виконання військового обов’язку, виявлену мужність Володимира нагородили грамотами 103-ої окремої бригади сил територіальної оборони ЗСУ, військової частини А7015, відзнакою міністра оборони України “За поранення”. Герой мав статус ветерана війни – учасника бойових дій.
Володимир Деркач отримав дві контузії, але після лікування знову повертався до бойового підрозділу, до побратимів. Він ніколи нікому не скаржився на здоров`я, але безжальна хвороба забрала життя воїна.
Серце старшого сержанта Володимира Деркача зупинилось 14 лютого у віці 53 років. Володимир був відданим та надійним, завжди допомогав людям, люблячим чоловіком та батьком. Без рідної людини залишились дружина, донька та син.
Олег Савчук народився 20 липня 1969 року в Кропивницькому. Навчався у загальноосвітній школі №29, нині – Новомиколаївська гімназія. Після закінчення навчального закладу розпочав свою трудову діяльність на авіаремонтному заводі.

Олег Савчук. Фото із фейсбук-сторінки Кропивницької міської ради
Пройшов військову строкову службу, отримав звання – молодшого сержанта.
Після служби він знову повернувся на завод АРЗ. Далі – працював в будівельних організаціях, на заводі дозуючих автоматів. Із 2021 року був призначений на посаду стрільця служби авіаційної безпеки Української державної льотної академії.
У серпні 2024 року Олег Савчук став до лав Збройних Сил України та виступив на захист батьківщини. Служив на посаді стрільця – помічника гранатометника. Воював на Херсонському напрямку.
Молодший сержант Олег Савчук загинув 19 лютого поблизу Гаврилівки Бериславського району Херсонської області. Йому було 55 років.
Він понад усе любив свою родину, був опорою для рідних і близьких, чуйною та доброю людиною, підтримував похресників, приходив на допомогу всім, хто цього потребував. Олег мав “золоті руки”, міг будь-що змайструвати чи відремонтувати, захоплювався садівництвом. У невимовній скорботі залишились мама, дружина, син та сестра.
Артем Бандурко народився 24 листопада 1985 року в Кропивницькому. Навчався у загальноосвітній школі №35, тепер – Інноваційна гімназія. Закінчив Центральноукраїнське вище професійне училище імені Миколи Федоровського, де здобув професію “слюсар-ремонтник”.

Артем Бандурко. Фото із фейсбук-сторінки Кропивницької міської ради
Після закінчення навчального закладу працював на заводі “Червона Зірка”. Пройшов військову строкову службу в Одесі.
Повернувшись додому працював на різних підприємствах обласного центру, із 2019 року – в компанії “Леокераміка”.
У грудні 2022 року Артем Бандурко добровольцем приєднався до ЗСУ. Служив на посаді командира відділення розвідки та коригування взводу безпілотних авіаційних комплексів 47-ї окремої механізованої бригади “Ма́ґура”. Брав участь у бойових діях на Донецькому та Луганському напрямках: Хромове, Торецьк, Бахмут, Покровськ. Отримав статус ветерана війни – учасника бойових дій.
Солдат Артем Бандурко прийняв свій останній бій 18 лютого поблизу селища Локня Суджанського району Курської області під час виконання бойового завдання. Йому було 39 років.
Надійний друг і побратим. Спокійний, розсудливий, відкритий і відповідальний. Він був доброю людиною, любив тварин, опікувався ними. Був щирим в особистому спілкуванні, гарним колегою на роботі, найкращим сином, чоловіком, батьком та братом. Саме таким Артем залишиться в пам’яті мами, дружини, 12-річної доньки, 6-річного сина та брата.
Валерій Кравченко народився 15 листопада 1970 року в селі Федорівка Добровеличківського району Кіровоградської області. Згодом родина переїхала в селище Смоліне. Там Валерій закінчив місцеву загальноосвітню школу з відзнакою.

Валерій Кравченко. Фото із фейсбук-сторінки Кропивницької міської ради
Пройшов військову строкову службу на острові Зміїний, був спецпризначенцем.
Після служби вступив до Національної академії внутрішніх справ, яку закінчив з червоним дипломом. По закінченню навчання працював у Кропивницькому в УБОЗ на посаді оперуповноваженого відділу по боротьбі з організованими злочинними угрупуваннями.
Підполковник поліції Валерій Кравченко вийшов на пенсію 2014-го, а вже з березня 2015 року став на захист Батьківщини. Брав безпосередню участь в АТО, Операції Об’єднаних Сил. Шість років захищав країну в найгарячіших точках на Луганщині та Донеччині.
На початку повномасштабного вторгнення росії на територію України Валерій Кравченко був одним з перших, хто став на захист Батьківщини. Служив розвідником у складі 57-ої окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка.
Старший солдат Валерій Кравченко загинув 5 березня 2022 року під час виконання бойового завдання в ближньому бою поблизу села Вороново Сіверськодонецького району Луганської області. За особисті мужність і героїзм нагороджений державною нагородою України – орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
Валерія Кравченка поховали в селі Олександрівка Добровеличківської громади. 25 лютого воїна перепоховали. Валерію назавжди 52 роки.
Мужній захисник, патріот, вірний товариш і побратим. Валерій Кравченко мав багато друзів, був душею компанії, життєрадісним, позитивним. Без коханого чоловіка залишилась дружина, донька втратила люблячого батька, сестра та племінники – турботливого брата та дядька.

Фото із фейсбук-сторінки Кропивницької міської ради

Фото із фейсбук-сторінки Кропивницької міської ради
Фото із фейсбук-сторінки Кропивницької міської ради
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: