Позачергові вибори до Верховної Ради України 2019 року ознаменувались найкоротшою, а від того й найменш змістовною передвиборчою кампанією. Партії, а особливо кандидати в депутати в мажоритарних округах, не мали достатньо часу для проведення повноцінної агітації часто обмежуючись стандартним набором інструментів – білборди і сітілайти, реклама у ЗМІ, пресконференції й зустрічі з виборцями.
Перемогу в мажоритарних округах Кіровоградщини, як загалом й на переважній більшості території України, здобули представники президентської партії «Слуга народу». Скільки та на що витратили кандидати коштів виборчих фондів та хто власне їх наповнював? На ці та інші питання ми й спробували знайти відповіді.
Трохи законодавства
На початку червня Центральна виборча комісія мала чимало клопоту. І це не дивно – значна частина мажоритарників та декілька найрейтинговіших партій йшли на вибори вперше, а значить уникнути помилок було практично неможливо. Відповідно до норм ЗУ «Про вибори народних депутатів України» партії та кандидати у народні депутати повинні були не пізніш як на 10 день з дня реєстрації у ЦВК відкрити рахунок свого виборчого фонду. При цьому розмір фонду партії не міг перевищувати 375,57 мільйонів гривень. Для мажоритарників граничні показники витрат на кампанію були значно скромніші – 16,69 мільйонів гривень. Як показав подальший аналіз виборчих фондів, настільки значні суми, принаймні кандидати-мажоритарники, просто не встигли б витратити.
Формуванням фондів справа, звісно ж, не закінчувалась, адже за використані на виборах кошти необхідно було відзвітувати. При чому зробити це двічі, подавши проміжний та фінальний звіти до Окружних виборчих комісій, а ті вже, в свою чергу, направити їх до ЦВК і Національної агенції із запобігання корупції.
З цим завданням, наголошує громадська консультантка ОПОРИ у Кіровоградській області Зоя Лебідь, справились більш-менш добре: «Проміжні фінансові звіти вчасно здали практично усі кандидати в народні депутати. Один кандидат здав із запізненням у два-три дні. Остаточні фінансові звіти в ОВК вчасно здали усі, крім кандидата Сергія Нестерова».
Цікаво, що на офіційному сайті ЦВК станом на початок вересня й досі відсутня частина звітів кандидатів в нардепи від Кіровоградської області. Найгірша ситуація, принаймні на перший погляд, на 99-му виборчому окрузі, по якому не опубліковано жодного звіту мажоритарника.
Голова 99-ї ОВК Олексій Коваленко на свій захист запевняє, усі документи, що були передані йому кандидати передав до ЦВК вчасно.
«Навіть не знаю що там пішло не так, спробую звісно дізнатись. Але зі свого боку ми всю документацію відправили, питань до кандидатів в депутати у нас не було», – повідомив Коваленко в телефонному коментарі.
Хай там як, три з чотирьох звітів депутатів-«слуг» нам вдалось знайти на сайті ЦВК, що ж до документів переможця виборчих перегонів по 99-му виборчому округу, то їх нам надав безпосередньо сам депутат від «Слуги народу».
99-ий. Фейсбук-реклама, колеги-донори та сліди конкурентів
Переможцем виборчих перегонів на 99-му виборчому окрузі, що охоплює більшу частину Кропивницького, обласного центру Кіровоградської області, здобув підприємець та журналіст Олександр Дануца. Станом на початок серпня нардеп числиться кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Прайм-Тайм», котре має медійне спрямування, та одним зі співзасновників «Кіровоградського обласного благодійного фонду підтримки незалежної преси» який, принаймні в останні роки, активністю не відзначався.
Виборча кампанія коштувала «слузі»-медійнику 180 тисяч гривень, більшу частину з яких, 100 тисяч, для майбутнього нардепа надали місцеві благодійники. Так 50 тисяч гривень на виборчий рахунок перерахувала Ірина Коваленко, директор ТОВ «Центрмедіаком», а заодно довірена особа Олександра Дануци, а ще 50 тисяч надійшли від Ганни Горобцової, керівника, а віднедавна й єдиного засновника вже згаданого ТОВ «Прайм-Тайм». При цьому в коментарі підприємиця запевнила нас, наявність депутата в списку бенефіціарних власників є помилкою.
“Цьогоріч я стала одноосібною власницею фірми, усі необхідні зміни мали бути внесені до реєстраційних даних. Якщо якийсь “слід” попередніх власників лишився, будемо розбиратись”, – наголосила Горобцова.
Щодо фінансової підтримки, її медійниця називає “вкладом у майбутнє” пояснюючи, давно знає Олександра Дануцу, тому вирішили таким чином підтримати на той момент потенційного нардепа.
Цікаво, що на сайті Кіровоградської територіальної організації Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Олександр Дануца досі значиться заступником голови. Сам же нардеп в коментарі «Главкому» заявляв, що насправді свого часу очолював міську організацію БПП у Кропивницькому, однак склав повноваження ще восени минулого року. Працювала на «конкурентів» і «довірений спонсор» Ірина Коваленко, яка в 2015, разом із самим паном Дануцою, балотувалась до міської ради Кропивницького від БПП і принаймні ще рік після цього була в прес-службі партії.
Загалом передвиборчі витрати на той момент кандидата по 99-му виборчому округу мало чим відрізняються від конкурентів: 94,5 тисячі гривень пішло на послуги ЗМІ, 41,6 тисяч гривень на виготовлення матеріалів передвиборчої агітації, ще майже 43 тисячі на рекламу на білбордах та сітілайтах. Прикметним є хіба той факт, що на послуги, які надає фірма «Прайм-Тайм», Олександр Дануца офіційно витратив 30,2 тисячі гривень.
Варта уваги активність кандидата в соціальних мережах, зокрема Facebook. Завдяки новому сервісу «Бібліотека реклами» нам вдалось дізнатись, що на рекламу, запущену зі сторінки «Слуга Народу – Олександр Дануца – 99 округ», яку було створено безпосередньо під вибори, за місяць витрачено 2,5 тисячі доларів США.
При цьому в фінзвіті відповідна сума не фігурує. Представниця мережі ОПОРА Ольга Куцюруба пояснює, вся справа у неврегульованості даного питання на законодавчому рівні:
«Наразі ми не маємо такого встановленого поняття як агітація в мережі Інтернет. Відповідно в постанові ЦВК, якою затверджено форми фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів політичних партій та кандидатів у народні депутати відсутній відповідний код для класифікації такої реклами».
І це при тому, що лише партія «Слуга народу» на позачергових виборах витратила на Facebook-рекламу понад 47 тисяч доларів.
Сам же Олександр Дануца розповів, частину витрат за Facebook-рекламу вписано у фінзвіт як послуги вже неодноразово згаданого ТОВ “Прайм-тайм”, інша частина просто не потрапила до звіту.
«Маємо законодавчу колізію, вписати рекламу в соцмережах до фінзвіту непросто. Тому принаймні частину витрат було записано як оплату послуг підприємства засновником якого я на той момент був», – розповів народний обранець.
У підсумку, беручи до уваги лише офіційні дані фінального фінансового звіту тодішнього кандидата, перемога на виборах Олександру Дануці коштувала 6 гривень 40 копійок за один голос.
100-ий. Столичні спонсори, медіа та кримінал
Ще один «слуга» Ігор Мурдій, котрий в офіційних відомостях ЦВК значиться директором ПП «Тек Центр», на потреби передвиборчої кампанії з власної кишені витратив рівно 60 тисяч гривень. Враховуючи, що конкурувати на 100-му окрузі кандидату доводилось з такими “важковаговиками” як нардеп трьох скликань Станіслав Березкін та начальник управління захисту економіки в Кіровоградській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України Володимир Духно, цих коштів для якісної піар-кампанії об’єктивно було замало. Фінансово підтримали Мурдія місцеве ПП «Ескалібур-3000», від якого на рахунок виборчого фонду зайшло 145 тисяч гривень, та п’ятеро підприємців сумарно перерахувавши 249,6 тисяч гривень. Загалом на кампанію Ігор Мурдій використав 454,6 тисяч гривень
Досить цікавими є спонсори нардепа. Так підприємство «Ескалібур – 3000» та його нинішній власник Валентин Радченко встигли за останні роки засвітитись в кількох кримінальних справах. Зокрема, на початку 2018 року Радченка було затримано на отриманні хабара в розмірі 2 мільйони гривень. За версією правоохоронців підприємство виступало посередником між ТОВ «Долинське ХПП» та ВАТ «Кіровоградгаз» у питання підключення до газопостачання. Офіційно дана послуга мала коштувати підприємству 6 мільйонів гривень, однак один з посадовців «Кіровоградгазу» запропонував “вирішити питання” за 4 млн. грн., із яких 2 млн. грн. мали піти на «послуги» газовиків та «Ескалібур-3000», а решту 2 млн. грн. як офіційна плата на рахунок акціонерного товариства.
Крім того фігурує «Ескалібур-3000» і в справі щодо завищення об’єму робіт, а саме непрокладенні систем вентиляцій та газопостачання у приміщенні Територіального центру соціального обслуговування. Вписавши, за версією слідства, недостовірні відомості до акту виконаних робіт підприємство отримало зайвих 615 тисяч гривень, як наслідок потенційно завдавши збитків державі.
До середини 2012 року серед співвласників ПП «Ескалібур – 300» числився також Олександр Кокош, екс-голова Кіровоградської міської організації Партії регіонів. Спільно Кокош та Радченко з’являються й у списках засновників ГО «Громадський контроль Кіровоградщини». Компанію їм складають координатор Центру надання адміністративних послуг у місті Кропивницькому Антон Шевченко та підприємець Едуард Іванов.
Ми спробували відшукати Валентина Радченка, аби з’ясувати причини такого щедрого фінансового вливання, однак за юридичною адресою компанії даної особи не знайшлось. І це не дивно, адже право власності на квартиру, а фірма зареєстрована саме в квартирі № 11 по вулиці Декабристів, 22/75, наразі належить кропивничанці Оксані Жмур. Свого часу дане приміщення, що є частиною одноповерхової забудови, було переобладнано в магазин.
Що ж до контактного номера телефону (0522)24-48-54, який нам вдалось віднайти лише в контрактах підприємства через систему ProZorro, то й тут нас спіткала невдача. За цим номером пан Радченко ні разу нам не трапився, а представниця фірми, яка відмовилась себе називати, пообіцяла передати прохання перетелефонувати. До моменту публікації, однак до нас так ніхто й не перетелефонував.
А от серед ФОПів-благодійників найбільше Ігорю Мурдію допомогла Ганна Череваш, дружина провідного спеціаліста сектору з питань запобігання і виявлення корупції Головного територіального управління юстиції у Київській області Андрія Череваша. У виборчу кампанію майбутнього нардепа пані Череваш вклала 130 тисяч гривень.
Телефоном пояснити чим було продиктоване бажання витратити чималу суму коштів на людину, що проживає та провадить діяльність в іншій області, пані Череваш відмовилась. Як альтернативу запропонувала направити письмовий інформаційний запит на юридичну адресу за якою зареєстрована як ФОП та продублювати лист на електронну пошту.
Що таке інформзапит Ганна Череваш знає не від третіх осіб, адже окрім підприємницької діяльності є керівницею ТОВ «Трудовий колектив редакції інформаційного агентства «Медичні новини». Серед засновників товариства можна знайти власницю досить відомого всеукраїнського видання «УНН» Уляну Лозан, яка на виборах до Верховної Ради якраз числилась офіційним спостерігачем по 100-му округу від ГО «Національний інтерес України». До слова, засновником ГОшки є Василь Апасов, віднедавна журналіст телеканалу ZIK, який активно виступав з критикою нинішньої очільниці МОЗу Уляни Супрун.
Цікаво, що спостерігачем по 100-му окрузі від ГО «Національний інтерес України» числився й ще один спонсор Ігоря Мудрія Олександр Поперешніченко. Судячи з цього, мова йде про колишнього начальника відділу організації, планування та аналізу інспекторської діяльності Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, який у фінансовому звіті нинішнього нардепа значиться як ФОП, однак інформація про підприємців з такими ПІБ в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня. На виборчу кампанію «слуги народу» колишній земельник пожертвував 30 тисяч гривень.
Дещо меншу суму вклав у виборчий фонд «слуги» Вячеслав Єфросинін, який перерахував 19,6 тисяч гривень. Наразі підприємець є власником ПП «КІМ» та ТВО «Укрбудавтоматика» зареєстрованих у місті Знам’янка. Із сотим округом бізнесмена пов’язує співпраця з Відділом освіти, молоді та спорту Новоукраїнської РДА, якій «Укрбудавтоматика» надала послуг майже на 700 тисяч гривень.
Останнім у списку благодійників є член Постійної комісії з питань ЖКГ, підприємництва, транспорту, зв’язку та сфери послуг, депутат Новоукраїнської міської ради, підприємець Анатолій Савченко. Задекларувавши за минулий рік 4,88 мільйонів гривень доходу, бізнесмен не пошкодував для тоді ще кандидата в депутати 30 тисяч гривень. До ради ж Савченко потрапив як безпартійний представник від політичної партії Всеукраїнське об’єднання “Свобода”.
Прикметно, що невелику частину вкладених в майбутнього депутата коштів одному з благодійників вдалось отримати назад як оплату за надані послуги. Так за друк рекламних матеріалів передвиборчої агітації Ганна Череваш отримала 4 тисячі гривень. Ще 12 тисяч підприємиця заробила шляхом надання в оренду транспортного засобу. Трохи грошей Ігор Мудрій заплатив і фірмі нинішнього колеги по партії. ТОВ «Прайм-тайм», співвласником якого є нині нардеп, а на той момент кандидат в народні депутати від «Слуги народу» по 99-му виборчому округу Олександр Дануца, двічі здавало в оренду приміщення для проведення публічних заходів, за що отримало з виборчого фонду 2,75 тисячі гривень.
З урахуванням офіційно витрачених коштів один голоси «за» коштував Ігорю Мурдію 15 гривень 31 копійка.
101-ий. Київсько-франківський кандидат і дуже щедрий кропивничанин
Переможцем виборчих перегонів на 101-му окрузі став уродженець Івано-Франківська, а нині киянин, адвокат Юрій Кузбит. Згідно «відомостей про кандидата» поданих до ЦВК, новообраний «слуга» був директором ТОВ «Адвокатська група «Прецедент». Крім того числився керівником ТОВ «Юридична компанія «ЮМК». На обидвох посадах Кузбита замінив власник вище згаданих фірм Максим Опалько, який співпрацював і з депутатами минулого скликання. Мова йде про члена президії Центральної ради партії БПП, заступника голови однойменної фракції Сергія Березенка, у якого Опалько працював помічником.
Що ж до передвиборчої кампанії, то її вартість для Юрія Кузбита склала трохи менше пів мільйона гривень. Загалом 405 тисяч гривень в адвоката вклали благодійники, переказавши добровільні внески до виборчого фонду кандидата. Ще 92,21 тисяч гривень «слуга» вклав самостійно.
Вклавши в київсько-франківського кандидата 365 тисяч гривень основним спонсором майбутнього нардепа став кропивницький підприємець Дмитро Довгий, який на президентських виборах був призначений довіреною особою Володимира Зеленського по 101-му виборчому округу. Бізнесмен є співвласником ТОВ «Гудекс», що спеціалізується на будівництві. Активну підтримку чинному президенту та його команді фірма демонструє навіть сьогодні, розмістивши на сайті компанії кнопку прямого переходу на офіційний портал Володимира Зеленського часів його передвиборчої кампанії.
Сама ж фірма є співзасновником ще двох підприємств: ТОВ «Гудекс екосервіс» та ТОВ «Гудекс ВПС». Серед співвласників «Гудекса» значаться й родичі Дмитра Довгого, які мають свій бізнес на території 101-го виборчого округу.
Зокрема, Олександр Довгий та його Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Фенікс-еко гармонія», зареєстровані в смт Смоліне. Там же, як управляюча компанія для місцевих ОСББ, працює і вже згадане ТОВ «Гудекс екосервіс» одним із засновників якого є Василь Довгий. А от ТОВ «Гудекс ВПС», кінцевим бенефіціаром якої є Петро Довгий, цьогоріч стала управляючою компанією для селища Нового, яке територіально відноситься до 100-го округу по якому перемогу на виборах також отримав представник «Слуги народу».
За місцем реєстрації, яка вказана й на офіційному сайті компанії, фірми «Гудекс» не виявилось. Наразі там розташований контакт-центр ДП «Центргаз» ВАТ «Кіровоградгаз». А от з телефонами фірми пощастило дещо більше. За номером +380952409363 нам вдалось поспілкуватись з Олександром Довгим, який, однак відмовився надати нам контактний номер родича-благодійника.
Що ж до самого Юрія Кузбита, то на початку нашої розмови наявність значної спонсорської допомоги кандидат не підтвердив: «Місцеві підприємці ніяким чином не вкладалися (у виборчу кампанію – Авт.). Ті кошти, які я по виборчому фонду вклав, були мої особисті і людей, які нас підтримували. А все решта – це був волонтерський рух». Коли є мова зайшла про конкретні суми та самого Олександра Довгого, нардеп одразу згадав про «донора». «Так ми знайомі, люди підтримали нас і ми їм за це вдячні», – резюмував Юрій Кузбит.
Та повернемось до спонсорів, яких виявилось ще двоє: кияни Інна Буйністрович та вже згаданий нами бізнес-партнер новообраного «слуги» Максим Опалько, які пожертвували на кампанію нардепа по 20 тисяч гривень.
Що ж до витрат, то майже третину від півмільйонного виборчого фонду кандидата освоїв столичний підприємець Леонід Яремич. Загалом на замовлення Кузбита ФОП виготовив агітаційної продукції на суму 154,28 тисяч гривень. Пересічному українцю Яремич може бути відомий як підрядник, що організовував дві з трьох найдорожчих гулянок, замовлених через систему ProZorro в 2016-му році.
Не шкодував коштів представник «Слуги народу» й на публікації в місцевих ЗМІ, оплачуючи рекламні матеріали у «районках» Малої Виски, Голованівська, Гайворона, Новомиргорода та інших ключових населених пунктах власного виборчого округу.
З урахуванням даних остаточного звіту виборчого фонду кожен відданий голос коштував Юрію Кузбиту офіційно витрачених 18 гривень 70 копійок.
103-ій. Безробітній підприємець та «найдешевший» голос
Найменше, принаймні офіційно, коштувала передвиборча кампанія тодішньому кандидату від партії «Слуга народу» по 103-му мажоритарному округу Олегу Воронько. Всього, відповідно до звіту депутата, з офіційних «виборчих» рахунків було витрачено 145,19 тисяч гривень. При цьому уся сума значиться власними коштами нинішнього нардепа. Сума цілком реальна, враховуючи що наразі «слуга» є співвласником трьох фірм з пропискою в Дніпрі: ТОВ «Дніпроград», ТОВ «Агротрейд груп» та ТОВ «Інстант фудс груп». Більше офіційних надходжень до виборчого фонду кандидат не вказував ні від фізичних, ні від юридичних осіб.
Цікаво, що під час реєстрації як кандидата Олег Воронько повідомив ЦВК, що «тимчасово не працює». Про власну підприємницьку діяльність згадав уже після виборів, під час спілкування з журналістами в перервах партійного інтенсиву в Трускавці
Цілком очікувано уся сума до копійки пішла на агітаційну кампанію та організацію зустрічей з виборцями. Всього 93,63 тисячі гривень було витрачено на виготовлення матеріалів листівок, плакатів, сувенірної продукції та відеороликів, 39,86 тисяч гривень на оплату ефірного часу ЗМІ та публікація матеріалів, а 11,1 тисяч гривень Воронько витратив на розміщення реклами на бордах та сітілайтах.
Найбільше депутатських грошей заробили столичний ФОП Брецький Артур Сергійович та підприємиця з Олександрії Девчіч Світлана Миколаївна – 29,75 та 21,23 тисячі гривень відповідно. До слова, послуги пані Девчіч користувались попитом і в інших політсил. Під час президентської кампанії ФОП засвітилась у фінзвіті виборчого фонду Петра Порошенка.
Цілком очікувано найбільше серед медійників, 11,34 тисяч гривень, дісталось ТОВ «Телерадіокомпанія «КТМ», що базується у місті Олександрія, одному з центральних міст 103-го округу.
Загалом підтримка виборців округу коштувала Олегу Вороньку найдешевше з поміж колег-«слуг» які були обрані на Кіровоградщині – 5 гривень 60 копійок за голос.
Виготовлення цього матеріалу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю організації (назва) та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: