Війна за 5 років пропустила через себе, змінивши до невпізнаваності життя десятків тисяч українців, які брали участь у військових діях, а також членів їхніх родин. Ветерани повертаються додому зовсім іншими, їм доводиться наново шукати своє місце в суспільстві. Навіть стосунки у власних родинах треба будувати на нових засадах. Багатьом здається, що справжнє життя, з його гостротою і значущістю лишилось там на війні, а це додаткові труднощі в адаптації, пов’язані з втратою сенсів і мотивації. Самостійно подолати їх мало кому під силу. На все це накладається недовіра і навіть страх звернень за психологічною допомогою.
Фахівці з центру ресоціалізації військових «Коловорот», а також волонтерсько-ветеранського центру «Смайл» запропонували військовим і членам їхніх родин таку форму роботи, яка б з одного боку максимально наблизила необхідну психологічну допомогу, а з іншого дозволяла почувати себе комфортно.
Так, 4 роки тому на стику психології і туризму народилась ідея пси-турів. Нещодавно, в липні цього року, вже вп’яте група на чолі з психологом Андрієм Фоменком підкорювала Карпати. Раніше відбувся сплав порогами Південного Бугу в районі урочища Мигія. Всього за цей час через пси-табори пройшли 50 осіб.
Методологічну базу таких турів розробив психолог центру «Коловорот» Андрій Фоменко. Сам він дає визначення пси- туризму як методу адаптації військових через позитивний стрес і шлях до вміння знову довіряти людям «поза війною».
«Для учасників наших виходів — це, насамперед, — внутрішня робота, самопізнання і досвід самомотивації», — розповідає координатор пси-турів Андрій Фоменко.
Він згадує, що на початку була велика потреба в тому, щоб популяризувати свою роботу серед цільової аудиторії. І пси-тури стали добрим приводом показати людям, що існують і організації і зацікавлені люди і форми роботи, що дозволяють перш ніж довіритись психологу, придивитись до нього в умовах походу, спільного досвіду подолання фізичних навантажень.
«Саме це зазвичай і приваблює людей. Їм цікаво, що ми таке робимо. Чому ходимо в гори, сплавляємось на байдарках, займаємось скелелазінням. Класична кабінетна форма роботи теж потрібна, але ми виходимо за межі кабінету, бо пси-туристичних підхід дає більше можливостей соціально-психологічної адаптації».
Серед таких можливостей психолог виділяє швидке зближення групи, яка спільно долає кілометри шляху, виконує певні завдання, спільно готує і споживає вечерю. Відтак всі групові методи роботи дають більшу віддачу. Окремо звертає увагу на ефект, який такий спільний досвід справляє на подружні пари і родичів:
«Доводилось чути як чоловіки казали про своїх дружин: «Я й не думав, що вона здатна на таке!». Коли ті демонтрували не меншу, ніж у чоловіків витривалість при багатогодинних гірських переходах, в подекуди складних погодних умовах. І це допомагало їм віднайти втрачений за роки вимушеної розлуки зв’язок, здобути спільний позитивний досвід, на базі якого можна розбудовувати стосунки далі. Також важливим є вплив естетичного фактору природних красот, що насичує позитивними емоціями. А ще це можливість відчути, що в цивільному житті є також форми, що дозволяють відчути гостроту життя. Людині, після того, як вона поклала зброю, вкрай потрібно, розуміти, що в цивільному житті також є ризик, але це контрольований ризик. Пси-тури структурують життя. Дають нову точку відліку. В найбільш успішних випадках вдається посунути мілітарну тему у свідомості людини з першого плану. Зняти її домінанту. Для цього людина повинна пережити подібний пік емоційного сплеску», – вважає Андрій Фоменко.
«Я був у дуже важкому стані після повернення з АТО. В мене там друзі загинули. Я не міг позбутись різних нехороших думок, але я не звертався за психологічною допомогою, – розповідає учасник одного з турів Олег Бенюк. – Тим не менш, коли мені запропонували взяти участь у пси-турі, я погодився. У мене був час і, до того ж, я ніколи раніше не був у горах. І це дійсно було те, що мені допомогло. За цей короткийчас я зміг ніби перезавантажитись, здобув заряд позитивних емоцій, знайшов необхідну підтримку і нові якісь сенси в житті».
На сьогодні пси-тури відпрацьовані як за методологією, так і організаційно. Автори готові ділитись досвідом з усіма охочими.
Зокрема, і в цьому матеріалі далі ми спробуємо показати, як вони влаштовані.
По-перше, на чолі групи повинен бути обов’язково досвідчений і висококваліфікований психолог.
Оптимальний розмір групи- 10-12 осіб.
Група формується з числа бажаючих, чий психофізичний стан дозволяє витримувати випробування таборового побуту, гірських переходів, тісної взаємодії з часом зовсім чужими людьми.
По-друге, у кожного в групі повинна бути своя ділянка відповідальності – хтось веде групу, хтось розпалює вогнище і так далі. Ролі розподіляються за бажанням і схильностями, або за пропозицією координатора групи.
Власне, психологічний компонент складається з групових вправ, які ініціює координатор групи. Що включають творчі, асоціативні рефлексії, самовираження.
А також, за запитом, індивідуальні консультації з кожним учасником групи.
Читайте також: Кропивницький пси-тур для ветеранів розбив табір на узбережжі Південного Бугу
Тривалість пси-турів – 3-4 дні. За цей час можна досягти поставлених задач, тоді як зацікавленим особам легше спланувати участь саме у короткотермінових поїздках.
Фінансове питання: левову частину бюджету складає проїзд групи туди й назад. Це в середньому коштує 12-15 тис. грн. якщо мова про сходження в гори.
І 3-5 тис грн., якщо це скелі або байдарки в межах області.
Кошти забезпечують партнери проекту, а також меценати, волонтери.
Спорядження, частково орендоване, частково власне. Є також досвід співпраці з підприємцями, що давали тестити заради відгуків намети та спальні мішки.
Для військових і членів їхніх родин участь у пси-турах безкоштовна, але кожен бере з собою сухпайок, який формує сам. Його приблизна вартість складає 500 грн.
Скільки разів можна брати участь у таких турах, а також подальша робота з психологом уже в традиційному форматі – не регламентована. Все індивідуально і за запитом.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: