Поки депутати обласної добиваються підвищення тарифу на воду для населення, яку постачає “Дніпро-Кіровоград”, з 1 січня вже зростають тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення для юридичних осіб-споживачів. А ось, перегляд драконівських норм щодо забруднення стічних вод, що дозволяють монополісту штрафувати підприємців на десятки тисяч гривень навіть за стоки чистіші, ніж в інших містах, відклали аж до осені. Чому так – розбиралися журналісти групи видань “Медіаколо” у програмі “На часі”. Детальніше – дивіться на відео нижче або читайте в тексті.
Нагадаємо, що ще 24 вересня минулого року в.о. генерального директора “Дніпро-Кіровоград” Микола Романюк під час зустрічі з депутатами Кропивницької міської ради й представниками бізнесу заявляв, що завершення в Кропивницькому реконструкції очисних споруд за кошти Світового банку забезпечить очищення стоків згідно з європейськими нормами та допоможе розв’язати давню проблему невідповідності стічних вод місцевих підприємств раніше встановленим вимогам.
Це дозволить не лише зменшити забруднення довкілля, а й знизити фінансове навантаження на підприємців, які зіштовхувалися з великими штрафами за перевищення лімітів забруднення.
Бо, як показав аналіз журналістів “Медіаколо” гранично допустимих норм (ГДК) по стоках в інших містах України, – в Кропивницькому вони вдвічі занижені й таких низький поріг дозволяє навіть кафе та магазини одягу, які нічого не виробляють, штрафувати на 20-30 тисяч гривень за занадто брудні стічні води.
Одними з найважливіших показників вважаються норми БСК (біохімічне споживання кисню), ХСК (хімічне споживання кисню), азот амонійний і фосфати. Порівнюючи цифри Міністерства й нашого водоканалу випливає, що в середньому допустимий рівень ХСК сягає 580 міліграмів на кубічний дециметр, тоді як у Кропивницькому регулюються цифрою у 250. Показник завислих речовин у загальноукраїнських розрахунках допускається на рівні 433 міліграми на дециметр. У Кропивницькому – 100. Концентрація нафтопродуктів у стічних водах, відповідно до таблиці з Наказу Міністерства – 10 міліграмів на дециметр. У Кропивницькому – 2.
Отже, нинішні нормативи дозволяють штрафувати практично всіх.
Це, зокрема, підтверджує коментар фахівця у проєктуванні очисних споруд, експерта з водопостачання, який має багаторічний досвід співпраці у цій сфері з організаціями NEFCO та ЄБРР Віктор Коваленко:
“Стовідсотково можна штрафувати всіх. Вони (прим. – норми для стоків у Кропивницькому) вдвічі нижчі за середні. У нас є ДБН “Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проєктування”. Там написано, скільки одна особа в рік скидає БСК, ХСК, азоту, фосфору. І є ще норма споживання води. Тобто якщо маєте літри споживання і концентрацію забруднень, то визначаєте, скільки буде міліграмів на літр у середньому, наприклад, від побутового стоку. Якщо поділите грами на метри кубічні, отримаєте показники близько 250 по ХСК і 500 по БСК. Якщо їх занизити, то можна сміливо штрафувати практично всіх, адже в такому разі люди повинні ставити очисні споруди».
Але в далекому 2018-му такі вимоги до стоків були зумовлені тим, що Кіровоградщина не мала якісних очисних споруд. Для того, щоб розв’язувати серед інших і цю проблему ОКВП «Дніпро-Кіровоград» ще у 2014-му залучив 47 мільйонів доларів кредиту Світового банку, який повертають у тому числі й споживачі води.
І якщо тариф на воду для населення тільки збираються підвищувати, то юридичні особи з нового року вже платитимуть 21,636 грн/м³ за централізоване водопостачання, якщо є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання; 50,58 грн/м³ за централізоване водопостачання, якщо не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення; 38,832 грн/м³ – за централізоване водовідведення.
Один із кредитних проєктів – очисну станцію Кропивницького, таки добудували через шість років. Наприкінці квітня комплекс споруд очисної системи каналізаційних стоків сертифікували для введення в експлуатацію. Власне, як і цех механічного зневоднення осаду стічних вод.
І це, на думку, спеціалістів, дає підстави для перегляду допустимих концентрацій показників забруднюючих речовин у стічних водах, затверджених Кіровоградською обласною радою раніше.
Бо проби стоків беруть і на малих комерційних об’єктах, виписуючи значні штрафи. Відповідати нормам вони можуть лише у випадку встановлення цими суб’єктами господарювання власних очисних споруд.
“Ви берете на себе функцію очищення стічних вод і ці гроші закладені в тариф на водовідведення… А потім ви кажете людям – гроші само собою, але маєте ще очистити перед скидом в два рази…” – дивується, коментуючи ситуацію експерт Віктор Коваленко.
В.о. директора “Дніпро-Кіровоград” Микола Романюк під час зустрічі з депутатами й підприємцями восени підтвердив, що такі випадки непоодинокі й не всі підприємці мають змогу виконати рекомендації “Дніпро-Кіровоград” з очищення стічних вод. Та обіцяв, що підприємство готове піти назустріч підприємцям після введення в експлуатацію оновлених очисних споруд. Адже нинішні суворі нормативи приймали, коли вони не могли забезпечити потрібний рівень очищення стоків.
Остаточно рішення мали приймати в кінці 2024-го депутати обласної ради, які попередньо вже розглядали питання про необхідність привести чинні в Кропивницькому нормативи до середніх по Україні на засіданні профільної депутатської комісії.
Однак остання сесія обласної ради відбулася 20 грудня, а цього питання навіть не було в порядку денному. Хоча було питання про звернення до національного регулятора з питань тарифів про підвищення вартості води для населення, оскільки “Дніпро-Кіровоград” через економічно необґрунтовані тарифи перебуває на межі банкрутства.
Ми звернулися до очільника “Дніпро-Кіровоград”, щоб запитати, коли ж настане обіцяне полегшення для підприємців хоча б у частині штрафів за стоки.
“Ми графік склали. Але треба внести зміни в спецводокористування. ГДС нові розробити. Там чотири нормативних документи, які нам потрібно переглянути. І на вересень 2025 року плануємо винести це питання на сесію”, – каже в.о. гендиректора ОКВП “Дніпро-Кіровоград” Микола Романюк.
Тож обіцяного підприємцям якщо не три, то майже рік доведеться чекати.
* Ця публікація підготовлена у співпраці з Українською асоціацією медіабізнесу та за підтримки ЮНЕСКО, за фінансування народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і виклад фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені думки. які не обов’язково належать ЮНЕСКО та жодним чином не зобов’язують Організацію».
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: