Небагато знайдеться кропивничан, які б не знали імен Якова Паученка чи Олександра Лишневського, чиї архітектурні шедеври є візитівкою нашого міста. Та, на жаль, небагато й тих, хто знає імена архітекторів, що створили обличчя сучасного Кропивницького. Про одного з них – Андрія Сидоренка – написав книгу «Слідча справа № 2435» краєзнавець Володимир Поліщук, презентація якої нещодавно відбулася у науковій бібліотеці імені Чижевського.
Фото пресслужби міської ради
Про це йдеться на сайті міської ради.
Під час кропіткої роботи над документами і матеріалами Держархіву області та обласного краєзнавчого музею, підшивок «Кіровоградської правди» та «Молодого комунара», що знаходяться в фондах бібліотеки Чижевського, автор дослідив, що Андрій Сидоренко виконав до 50 проєктів будівель, які сьогодні є окрасою нашого міста.
Але не тільки. Саме архітектор Андрій Сидоренко займався плануванням та забудовою мікрорайону по Великовисківському шосе. Як з’ясував краєзнавець, «на початку 1960-х років у Радянському Союзі було прийнято програму розгорнутого будівництва житла. Проєкт нового житлового масиву назвали «Черемушки». Відтоді чи не у кожному місті почали з’являтися свої «Черемушки».
За проєктом архітектора Сидоренка розбили парк Космонавтів, який зараз є пам’яткою природи місцевого значення. Колишній кінотеатр «Мир» – нині громадський простір «Атмосфера МИР 2.0.» – результат його архітектурної думки.
До будівництва архітектурного ансамблю на площі – магазину «Дитячий світ» (пізніше – «Будинку взуття»), готелю «Україна», а також реконструкції двоповерхового будинку Нусіма Сейдера на розі Дворцової та Великої Перспективної теж мав відношення Сидоренко. За його проєктом у 1968 році звели триповерхову будівлю школи №5 – гімназії імені Шевченка, надбудову будинку Екельна, що на розі вулиць Великої Перспективної та Карпи, та школу №6.
Андрія Сидоренка називали майстром архітектурного графічного пейзажу. Завдяки його малюнкам у пресі містяни дізнавалися, як виглядатиме місто через кілька років.
Якою буде будівля обласного держархіву, семиповерхового корпусу тодішнього педінституту, автовокзалу, обласної лікарні, навчально-лабораторного корпусу філіалу Харківського політеху, тобто сьогоднішнього ЦНТУ, медучилища, Будинку побуту і бібліотеки Чижевського.
Якби усі задуми архітектора були реалізовані, Кропивницький виглядав би ще краще. Але це інша історія.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: