10 лютого у меморіальному музеї Марка Кропивницького відкрилася виставка «Юлія Шостаківська – одна з найбільш знаних учениць Марка Кропивницького», присвячена 150-річчю з дня її народження. В експозиції представлено чотири десятки експонатів, переважна більшість з яких є оригіналами.
Як розповіли “Без купюр” працівники музею, Юлія Шостаківська належала до актрис школи Марка Кропивницького й разом зі своїм чоловіком Дмитром Гайдамакою (Вертеповим) – відомим актором і режисером, також учнем Метра, служила мистецтву та сприяла розвою національної сцени.
Свій творчий шлях Шостаківська розпочала 1888 року в трупі Миколи Старицького як виконавиця ролей молодих дівчат, танцюристка та хористка. Далі – з 1892 до 1897 рр. – працювала у театральних трупах Марка Кропивницького, Георгія Деркача (1893–1894), потім – колективах Дмитра Гайдамаки. З 1934 р. – у Дніпропетровському державному українському драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка.
Однією з вирішальних подій у житті мисткині став її прихід у трупу Кропивницького. У таланті Юлії Шостаківської Микола Кропивницький бачив великі можливості й особисто спрямовував її розвиток – під його наставництвом вона перетворилася на акторку першої величини.
Шостаківська радувала реалістичною грою, зачаровувала мовою, майстерністю перевтілення в образах психологічно виправданих і життєво правдивих. Виконавиця була дуже природною і вже сама її поява викликала у залі радісне хвилювання.
Серед майстерно зіграних ролей тогочасної зірки були: Маруся, Олеся, Зінька, Домаха («Дай серцю волю, заведе в неволю», «Олеся», «Дві сім’ї», «Зайдиголова» М. Кропивницького), Маруся («Ой не ходи Грицю, та й на вечорниці» М. Старицького), Софія («Безталанна» І. Карпенка-Карого) тощо. Згодом доробок Юлії Степанівни поповнився віковими ролями, серед яких Стара («Оптимістична трагедія» В. Вишневського), а ще – Горпина Терпилиха, яку акторка зіграла в українському художньому фільмі «Наталка Полтавка» режисера Івана Кавалерідзе (кіностудія «Українфільм», 1936 р.).
Головний акцент виставки – приналежність до мистецької школи корифеїв, наполеглива праця та невпинне самовдосконалення – шлях до творчих вершин і визнання, прикладом чого слугують творчі звершення акторки Юлії Шостаківської та її оточення.
В експозиції представлено чотири десятки експонатів, переважна більшість з яких є оригіналами. У різні часи вони надійшли від нащадків дивовижно красивої й надзвичайно талановитої пари митців – Ю. Шостаківської та Д. Гайдамаки, їхніх онуків П. Оссовського та Г. Бовжученко.
Це – фотопортрети митців ХІХ – ХХ ст., родинні світлини, фото театральної трупи Д. Гайдамаки (1897–1917 рр.), що стала для подружжя мов другою міцною родиною, елементи сценічного костюму Ю. Шостаківської та її бенефісна стрічка, декілька знімків акторки у ролях, книга, на титульній сторінці якої надруковано: Вік (1798–1898). Том перший. Українська поезія від Котляревського до останніх часів. Київ. Друкарня Петра Барського. 1902. А на потертій блакитній обкладинці – тиснення: Вік. Шановній артистці Ю. С. Шостаківській від прихильних полтавців, – з датуванням 7 лютого 1903 року.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: