Реорганізація протитуберкульозної служби на Кіровоградщині: що головою об стіну, що стіна на голову?

На Кіровоградщині гостро стоїть питання реорганізації протитуберкульозної служби, що відбувається згідно з Концепцією розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню, яку Кабмін схвалив ще в 2019 році. Вона зокрема передбачає злиття тубдиспансерів в один заклад на території області, оскільки Національна служба здоров’я фінансуватиме тільки його. Доля ж двох протитуберкульозних санаторіїв, у Старій Осоті та в Знам’янці, залишається під питанням. Бо з квітня минулого року НСЗУ не оплачує санаторні послуги в межах програми медичних гарантій. Департамент охорони здоров’я Кіровоградської ОДА рік тому вже пропонував приєднати Олександрійський протитуберкульозний диспансер до Кіровоградського обласного протитуберкульозного диспансеру зі збереженням його бази за місцем розташування. Та депутати обласної ради минулого скликання не проголосували за це. Проте умови, які висуває НСЗУ для подальшого фінансування служби, змусили нещодавно повернутися до цього питання.

Департамент охорони здоров’я запропонував приєднати Олександрійський протитуберкульозний диспансер, Староосотський дитячий обласний протитуберкульозний санаторій, Обласний протитуберкульозний санаторій в Знам’янці до Кіровоградського обласного фтизіопульмонологічного медичного центру. Проте керівництво обласної ради під час засідань депутатських комісій виступало за приєднання до фтизіопульмонологічного центру лише Олександрійського протитуберкульозного диспансеру та збереження Знам’янського й Староосотського санаторіїв як окремих закладів. Урешті-решт, на сесію винесли проєкт рішення запропонований ОДА про об’єднання чотирьох закладів, але депутати його не підтримали.

ХТО ВИНЕН?

Голова обласної ради, представник правлячої партії «Слуга народу» Сергій Шульга поклав відповідальність за те, що фтизіопульмонологічний центр не отримає від НСЗУ від 4 до 6 мільйонів гривень, на керівників фракцій, які не голосували за реорганізацію.

«Об’єднання цих закладів мало відбутися за рекомендацією НСЗУ. Це дало б можливість отримати додаткові кошти на їхнє функціонування. У цифрах – орієнтовно від 4 до 6 мільйонів гривень. Натомість, що ми маємо – Олександрійській диспансер цьогоріч грошей скоріше за все не отримає. Під питанням фінансування й обласного фтизіопульмонологічногічного медцентру. Чому так сталося? Бо три фракції з незрозумілих мотивів не підтримали це рішення: «Європейська солідарність» (лідер фракції Коваленко С.П.), «Батьківщина» (лідер Чорноіваненко О.А.) та «За майбутнє» (лідер Горбунов О.В.). І якщо правду кажуть, що в будь-якої помилки чи рішення є власне ім’я – то ви щойно їх прочитали», – написав він у Фейсбуці.

Проте голова бюджетної комісії обласної ради і керівник фракції «Європейської солідарності» Сергій Коваленко ще під час засідання профільної комісії перед сесією зауважив, що Кіровоградська обласна державна адміністрація та обласна рада як засновник повинні знайти спільне комплексне рішення, як забезпечити роботу всіх перелічених закладів і зберегти профіль санаторіїв. Однак ні Департамент охорони здоров’я, ні керівництво обласної ради, яке спочатку виступало за збереження окремого статусу санаторіїв, не представило чіткого бачення їхньої подальшої долі. Тоді як 4-6 додаткових мільйонів гривень від НСЗУ не вирішують проблему фінансування всіх закладів у жодному з перелічених чиновниками форматі. Оскільки тільки на перше півріччя на фінансування Староосотського закладу було виділено майже 6 мільйонів гривень, на фінансування Знам’янського – понад 2 мільйона. Олександрійський протитуберкульозний диспансер у минулому році отримав від НСЗУ 6 мільйонів гривень.

На скріншоті на 2021 рік вказано фінансування тільки на перший і другий квартал

«НСЗУ фінансує виключно лікувальні пакети. Санаторії не фінансує, бо в них обмежена лікувальна складова. Ми говоримо про те, щоб розвивати реабілітацію. Самостійно ці заклади не здатні законтрактувати з НСЗУ ці пакети послуг. Все одно при нинішньому лікарському складі вони не здатні, тому важливо це зробити з іншими лікарнями», – пояснював свою позицію Олег Рибальченко.

Хоча Національна служба здоров’я фінансує тільки три пакети реабілітаційних послуг: медична реабілітація немовлят, які народились передчасно та хворими, упродовж перших трьох років життя; медична реабілітація дорослих та дітей від трьох років із ураженням опорно-рухового апарату; медична реабілітація дорослих та дітей від трьох років із ураженням нервової системи. Умовою закупівлі у закладів таких послуг є наявність в штаті реабілітологів та низки інших спеціалістів, яких на сьогодні немає і знайти буде непросто.

ПРОДОВЖЕННЯ ТРУДОВИХ ДОГОВОРІВ З ПРАЦІВНИКАМИ. В ЧОМУ ОКОЗАМИЛЮВАННЯ?

Та зовсім відвертим окозамилюванням є пункт проєкту рішення про об’єднання закладів, що стосується продовження трудових договорів із працівниками.

Оскільки перевести до фтизіопульмонологічного центру невдовзі можна буде хіба що техперсонал, бо більшу частину колективів уже оптимізували або попередили про скорочення. Про це побіжно згадав у своєму виступі перед депутатами директор профільного департаменту та розповіли «Без купюр» працівники Староосотського санаторію і керівник Олександрійського протитуберкульозного диспансеру.

«У Знам’янці керівництво провело оптимізацію, лишилося 18 працівників, які фактично зберігають приміщення без пацієнтів», – заявив депутатам Олег Рибальченко.

Для порівняння, у звіті закладу за минулий рік йшлося про 44 штатні працівника.

У Староосотському санаторії попередили про скорочення 68 чоловік разом із пенсіонерами, в тому числі три подружжя, залишиться – близько 30 працівників.

«Нам і так платили 2/3 від заробітної плати. Буває, що немає за що хліба купити, а тепер взагалі з дружиною і дитиною залишимося без засобів до існування», – розповідає один із працівників. – «Нас поставили перед фактом, що в закладі відсутня будь-яка господарська діяльність і кошти та резерви для фонду оплати праці. У зв’язку з цим нас із дружиною скорочують. Проте на моє місце переведуть іншу людину. За яким принципом визначали, кого скорочувати, кого ні, нам не відомо».

Ми поспілкувалися з цього приводу з керівником закладу Юрієм Баглюком.

«Ми залишаємо ту кількість працівників, яку можемо профінансувати. Оскільки через карантин і відсутнє фінансування з квітня минулого року санаторій знаходиться в режимі карантину. Але я б це назвав вимушеним простоєм. Людям частково виплачується заробітна плата. Вони знаходяться вдома. Їх викликають за необхідності, для забезпечення життєдіяльності закладу. Коштів залишається тільки на те, щоб виплатити працівникам вихідну допомогу. Тому почалася процедура скорочення. Залишається тільки техперсонал. Ще є категорія людей, яких я не можу звільнити згідно 184-ої статті Кодексу законів про працю – матері-одиночки, матері з дітьми з інвалідністю і кому залишилося рік-два до пенсії. Також залишилися працівники бухгалтерії і матеріально відповідальні особи».

Керівник Олександрійського протитуберкульозного диспансеру Алла Сотенко в коментарі «Без купюр» розповіла, що минулого року вдалося законтрактувати заклад і отримати фінансування НСЗУ. З нинішнього року служба фінансує тільки один протитуберкульозний заклад на область. Тому на сьогодні в Олександрійському тубдиспасері залишилося 40 ліжок із 70 і 33 працівника зі 100. Якщо торік Алла Сотенко виступала за збереження закладу як окремої юридичної особи, то в сьогоднішніх умовах в цьому немає сенсу, і об’єднання – єдиний шанс для його існування хоча б як структурного підрозділу.

«Лікарі пішли, не тому що хотіли піти в інші заклади, а тому що немає сенсу залишатися в закладі, який не фінансується. Чудовий лікар-рентгенолог перейшла в іншу сферу, пов’язану з дерматологією і коcметологією. Два гарних лікаря-фтизіатри тепер працюють сімейними лікарями. Залишилися я як головний лікар, дві з пловиною ставки лікарів-фтизіатрів і пів ставки лікаря-лаборанта. Це з 12 лікарів…», – каже Алла Іванівна.

Водночас її не так лякає перспектива поповнити лави Центру зайнятості буквально за рік до пенсії, як знищення протитуберкульозної служби.

Концепція Кабміну започатковує нову модель лікування хворих на туберкульоз. Тепер лікування туберкульозу не передбачає повної ізоляції у стаціонарі. Згідно з міжнародними протоколами, хворі проходять лікування за короткочасними схемами в стаціонарі і після цього можуть проходити лікування у свого сімейного лікаря у супроводі лікаря-фтизіатра.

«Мені як складно уявити, як в одній черзі до сімейного лікаря перебуватимуть хворі на туберкульоз, коронавірус, люди з цукровим діабетом і вагітні», – каже Алла Сотенко.

Олег Рибальченко під час виступу перед депутатами дав зрозуміти, що після об’єднання закладів частину тих працівників, які залишилися, теж можуть скоротити.

«Тому пропонується редакція проєкту ОДА про об’єднання чотирьох закладів в одну юридичну особу. Щоб у подальшому керівник, який наділений правом приймати рішення, визначав доцільність утримання обсягу працівників у кожному з цих закладів, приймав рішення з приводу структури і чисельності. Мова йде про те, що обласний фтизіатричний центр, який забезпечує лікування пацієнтів, бачить реальну потребу, скільки з них можуть потрапити на оздоровлення до санаторіїв», – зазначив він.

Чи можна говорити про збереження закладів після масових скорочень чи про їхню повноцінну роботу?

Керівник департаменту, виступаючи на засіданні, заявив, що в умовах карантину обидва санаторії порожні і не займаються оздоровлення пацієнтів.

«Ввесь рік взагалі нікого не перебувало на лікуванні, оскільки діють карантинні обмеження з приводу планової госпіталізації, а санаторно-курортне лікування, це – планова госпіталізація, на наш погляд», – це його слова .

Тоді як більшість санаторіїв України ще торік відновили роботу після першого ж жорсткого локдауна.

На уточнююче запитання «Без купюр» з цього приводу Олег Миколайович пояснив, що відповідно до статуту заклад зареєстрований не як санаторний, а як медичний заклад, тому діє на підставі нормативних актів для медичних закладів.

«Згідно з їхніми внутрішніми документами, пацієнти направляються до них не за путівками, а саме за направленнями на планову госпіталізацію. Оскільки ж лікарі, згідно з постановою Кабміну про карантинні обмеження такі направлення наразі не надають, потрібно якось по-іншому виходити з цієї ситуації», – пояснив він, і додав, що департамент лише контролює дотримання постанов Кабміну, а необхідні зміни до статуту чи внутрішні розпорядження – це питання керівництва закладу та засновників, тобто обласної ради.

ЧИМ МЕНШЕ ОБСТЕЖЕНЬ, ТИМ СПОКІЙНІШЕ ЧИНОВНИКАМ

«Проте фтизіатри стверджують, що черги пацієнтів до цих закладів немає», – сказав Олег Рибальченко в телефонній розмові журналісту.

Алла Сотенко ж переконує, що реальна картина захворюваності на туберкульоз необ’єктивна. Це пов’язано з тим, що робиться менше обстежень.

«Інформація про те, що рівень захворюваності на туберкульоз знизився, не відповідає дійсності. Просто рентген практично ніхто не робить, навіть при прийомі на роботу, не працюють виїзні флюорографи. Це підтвердять загалом усі фтизіатри країни. От, у нас зараз три дитини в місті хворі на туберкульоз, такого не було багато років. Дорослі хворі через карантин і відсутність планових обстежень – дуже складні. Після локдауна, через відсутність сполучення з медичними закладами, нам уже привозили їх в такому стані, що ми нічим не могли їм допомогти. Це ж не та категорія, в якої є власний транспорт. Взагалі спостерігаємо більше запущених випадків, більше онкозахворювань. Те, що пропонувала Уляна Супрун, робити рентген за зверненням, за наявності скарг – це неприпустимо, легені навіть у критичному стані не болять. Сьогодні немає інших явно виражених ознак туберкульозу, таких сухот, як були, коли хворіли Антон Чехов чи Леся Українка. Зараз картина при туберкульозі і багатьох інших захворюваннях дещо інша, і вона може бути схожа з раком легень, з тяжкою формою запалення легень та іншими легеневими патологіями», – констатує Алла Сотенко.

РІЧНИЦЯ ЗАБАЛАКУВАННЯ

Щодо планів керівництва обласної ради зберегти самостійність санаторіїв, озвучених першим заступником голови облради Юрієм Семенюком, – теж більше запитань, ніж відповідей. За його словами, Староосотський санаторій необхідно зберегти, бо він має не тільки лікувальне, а й соціальне значення. Оскільки в ньому переважно перебувають діти з неблагополучних сімей, і навів приклад, що після того, як його підопічних розвезли по домівках, двоє дітей загинули під час пожежі. Та депутатка від «ЄС» Ірина Чемерис, яка тривалий час працювала у сфері соціального захисту, зауважила, що він пропонує зробити з лікувального закладу інтернат, тоді як держава ліквідовує інтернати і фінансує сімейні форми виховання.

Словом, наразі всі озвучені чиновниками варіанти реорганізації протитуберкульозної служби в області виглядають однаково сумнівно, – що головою об стіну, що стіна на голову. Судячи з того, що за наведений вище проєкт рішення проголосувало лише 29 депутатів, 12 утрималися, а 14 не голосували взагалі, не тільки керівники 3 фракцій, яких назвав Сергій Шульга, вважають, що 4-6 мільйона гривень від НСЗУ не гарантують збереження соціально важливих для області закладів.

Головне ж, що про проблему стало відомо не вчора й не перед сесією, а ще в квітні минулого року. Проте і департамент охорони здоров’я ОДА і керівництво обласної ради займається забалакуванням проблеми, а не її вирішенням. Тоді як головний ресурс закладів, людей, втрачено.