Попереду ще кілька тижнів Великого посту, тож етнопроєкт “Баба Єлька” поділився рецептами пісних страв із книги “Смачна Кропивниччина”.
Фото з фейсбук-сторінки “Смачна Кропивниччина”
“Готуйте на здоров’я і смакуйте доступну й невибагливу, але смачну і корисну їжу, яку наші бабусі й прабабусі вміли приготувати з найпростіших продуктів. Рецепти “приправлені” автентичним мовленням та місцевими говірками, які ми прагнули зберегти для етнографів, фольклористів, істориків мови”, – зазначає команда проєкту.
Каша пшоняна із сухофруктами
За рецептом Марії Ковтюх 1936-2020 рр. із Новгородки (зараз Кам’янець), який зберегла її донька Світлана Ковтюх.
“На одну склянку пшона – 200 г сушених фруктів, три столові ложки цукру, три склянки води, сіль на смак”.
Ікра з буряка
За рецептом Віри Савеліївни Мельніченко 1941 року народження із села Кропивницького Новоукраїнського району.
“Чотири штуки буряка, як гусине яйце, три морквини, три цибулини, 100 г олії, три столові ложки томатної пасти або п’ять свіжих помідорів, потертих на тертку, або склянку томатного соку. Гірка перчина на крупну терку, що труть моркву на борщ. Потерти буряк, моркву і цибулину. Скласти у жаровню, що в духовці. Ставимо на 180° і томимо. Має спектися і бути м’яким. Звідтіля витягуємо, перекладаємо у глибоку сковорідку, добавляємо томат, стерту на терці перчину, солимо по вкусу. Воно таке як повидло зварене. До борщу на хліб намазать – дуже вкусно”.
Капуста швидка
За рецептом Катерини Панасівни Мельніченко 1954 року народження із села Кам’янки Новомиргородського району.
“Ріжете прямокутничками свіжу капусту, трете бурячок і моркву на оту тьорочку, що морква по-корейськи. Ну, або на просту тьорку, що буряк на борщ. Ну, я на просто тьорку. А тоді робиться маринад стакан води закип’ячуєте, кладете 1/3 великого стакана сахара, 1/3 уксусу і пів стакана олії. Розмішали-розмішали й залили. Через 5 годин буде готова, але його треба перемішати. А солі там береться столова ложка”.
Фото з Фейсбук-сторінки “Смачна Кропивниччина”
Картопля пуканка
За рецептом Юлії Чабанюк із Кропивницького.
“Береться маленька картопля, як посадкова за величиною, як два перепелиних яйця. Відварити в мундирах. Головне не розварити, щоб мундири не тріснули. Після готовності витягнути й відразу рукою злегка стиснути, щоб вона розчавилася, але не розплющилася. Під час розчавлювання вона пукає. Від цього і назва – картопля “пуканка”. Далі викласти на деко, полити заправкою з олії вичавленого часнику і солі й запікати до золотистого кольору десь 10-15 хвилин при температурі 180°”.
Вараниці
Родинний рецепт Євгена Євгеновича Рибака (1935-2019 рр.) із села Давидівки Голованівського району. Записала онука Ірина Чех.
“На три пригоршні борошна, однієї кружки води додати пів столової ложки солі. Сіль розвести у воді й легенькою цівочкою ввести у миску із борошном, замішати не дуже туге, але еластичне тісто. Дати хвилин 15 постояти, прикривши рушником. А тоді розкачувати тоненько. Чим менше тісто, тим смачніші варянички, як кажуть на Голованівщині. Вараниці нарізати ромбиками, кидати в киплячий окріп, помішуючи, щоб не прилипали до дна каструлі. Варити кілька хвилин після закипання. Тим часом приготувати засмажку. Підсмажити на олії подрібнену цибульку до золотавості, вийняти варянички і заправити цибулькою та часничком. Також можна подавати й без цибулі просто з олійкою та часником або навіть просто з маслом. Смакота неперевершена у будь-якому разі”.
Кваша
За рецептом Килини Курятенко (1887-1968 рр.) із нині зниклого села Чорноліски Знам’янського району. Записала онука Євгенія Соколова.
“В печі в казані варять цукрові буряки, які настоюються всю ніч. Вранці проціджують і в теплий відвар добавляють житнє борошно, помішуючи до густоти, як на оладки. Потім розводили кип’ятком як на млинці. Добавляли сушений терен, груші, м’яту і ставили на тепле на піч для бродіння. Коли через декілька днів перебродить, буде солодкувато кислий присмак і характерний запашок, перекип’ячували. На плиті перемішуючи й не відходячи, бо могло збігти. Це була така смакота! Особливо в піст!”.
Купити книгу “Смачна Кропивниччина” і познайомитися з кулінарними традиціями нашого краю, які “Баба Єлька” вивчала та записувала протягом років експедицій у селах Кіровоградщини, можна за посиланням https://shop.babayelka.kr.ua/knyha-smachna-kropyvnychchyna/ або в Етнолаболаторії “Баба Єлька” в Кропивницькому (вулиця Театральна, 12).
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: