Принижені й ображені, але мовчазні й покірні Або Хто на Кіровоградщині економить на медиках?

Ні, попри асоціації, мова не про героїв одного з романів Федора Достоєвського. В наш час перші два епітета з заголовку можна цілком об’єктивно вжити до представників цілої галузі. Далеко не останньої за своїм значенням у державі, що недвозначно дав зрозуміти суспільству і можновладцям COVID-19. Та попри улесливу риторику останніх, ситуація з заробітними платами в медицині в цілому і в окремих закладах області викликає відчуття, що медиків випробовують на терплячість і покірність, в окремих випадках – і на здатність виживати без зарплат. Але говорити про це наважуються одиниці з них.

 РОЗМІР МАЄ ЗНАЧЕННЯ 

Згідно з даними обласного управління статистики, середня заробітна плата в охороні здоров’я в Кіровоградській області на кінець минулого року становила менше 6 500 гривень, в січні – 6727, в лютому – 6809 і в березні раптом стала на рівні 7308. Щоправда медики губляться в здогадках, завдяки чому за місяць, хай і в середньому, вона зросла аж на 500 гривень. Й нічим іншим, крім магії цифр, пояснити не можуть. Адже обіцянки уряду простимулювати тих, хто бореться з коронавірусом, зарплатами в розмірі 300% – в березні ще не конвертувалися в реальні гроші. Тому ми вирішили спиратися на інформацію не тих, хто їх рахує для статистичних звітів, а тих, хто їх отримує.

Власне, якби не перший етап “реформи від Супрун”, завдяки чому зарплати сімейних лікарів і педіатрів зросли втричі, то середня зарплата по галузі була б, напевне, серед найнижчих у статистичній таблиці.  Наразі ж працівники “первинки”, в залежності від кількості підписаних декларацій з пацієнтами, отримують в середньому 15 тисяч гривень. Тоді як їхні колеги із медичних закладів другого та третього рівнів можуть про це тільки мріяти. Бо, для прикладу, зарплата лікаря з десятирічним стажем однієї з райлікарень складає 4700 гривень, а молодого лікаря без стажу – 3500 гривень, тобто нижче мінімальної. Лікар першої категорії з 19-річним стажем обласного медичного закладу має 5 360 гривень… і аж 29 копійок. Тому намір міністра охорони здоров’я Степанова підвищити їм зарплати на 50% – це звісно краще, ніж нічого (головне, щоб не за рахунок первинної ланки, – авт.), та все ж недостатньо, щоб називати їх гідними.

Особливо, якщо порівнювати хоча б із зарплатами прокурорів. Найменша, яку ми знайшли в деклараціях працівників Кіровоградської місцевої прокуратури, – 29 тисяч гривень. Й у той час, як заступник голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький хвилюється, що судді звільнятимуться через обмеження зарплат до десяти мінімальних, тобто до 47 тисяч гривень, лікарі деяких медзакладів області не отримують навіть однієї мінімальної. Бо на них під карантинний шумок взагалі вирішили зекономити.

 НЕОПЛАЧУВАНІ ВІДПУСТКИ, ТАК НЕОПЛАЧУВАНІ ВІДПУСТКИ

Ще до початку другого етапу медичної реформи, що стартував 1 квітня, керівники багатьох закладів спеціалізованої медичної допомоги били на сполох, що коштів згідно з новою системою фінансування критично бракуватиме для повноцінної роботи. Що тарифи на їхні послуги, які оплачуватиме Національна служба здоров’я, не забезпечать покриття ні затрат, ні зарплат. Але в новому уряді вирішили “не задкувати”. Й оскільки готового плану “Б” не було, скористалися планом “якось буде”. І поки чергове керівництво МОЗу вирішує, як саме буде і скільки треба платити за ті чи інші медичні послуги лікарням, на місцях виходять із ситуації з недофінансуванням по-різному.

У статті 113 трудового законодавства сказано, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого окладу. А якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, за ним зберігається середній заробіток. Але в Олександрійській ЦРЛ частині колективу, яку вирішили відправити на карантин, запропонували написати заяви на відпустки за власний рахунок.

“Чому б не підставити плече рідній лікарні!”, – подумали працівники і написали заяви на відпустки без збереження зарплати. Так усе виглядає зі слів директорки комунального некомерційного підприємства “Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської районної ради” Валентини Гарагулі. Навіть дивно, що медики з такою громадянською позицією не запропонували дофінансувати заклад власними коштом.

Валентина Корніївна пояснює, що контракт, підписаний з Національною службою здоров’я про надання 7 пакетів послуг, забезпечує фінансування лише на 66,7 відсотків від мінімальної потреби.

“Ми знаходимося в місті, але обслуговуємо пацієнтів із сіл, з якими поки що немає транспортного сполучення. Тому сьогодні у нас повноцінно працює ургентна служба, а працівників поліклініки відправили спочатку у відпустки за власний рахунок, потім, хто хотів, той ішов у відпустки, які мав можливість узяти. А тепер люди отримують дві третини від зарплати, хоча й не працюють”, – пояснює вона. – “Хто не погоджувався йти у відпустку, той працював”.

Погодилися, як стверджує Валентина Гарагуля, приблизно 50% від загальної кількості працівників. Каже, що й сама писала заяву на відпустку за власний рахунок. Щоправда, при всій повазі до заслуженої лікарки України, навряд чи її ситуацію можна порівнювати з ситуацією працівників із мінімальною зарплатою та нижче мінімальної.  Оскільки, судячи з декларації за 2018 рік (за 2019-ий на сайті НАЗК немає, – авт.), її заробітна плата значно вища, і за вказаний період становила майже 24 тисячі гривень на місяць. Та все ж, це яка-не-яка солідарність з колективом.  На противагу їй, керівник обласної стоматологічної поліклініки Анатолій Ляшенко, підлеглі якого вже другий місяць перебувають у відпустках за власний рахунок, вважає це зайвим.

Зміни, внесені 4 травня, до постанови Кабміну №211 щодо запобігання поширенню COVID-19, дозволяють відновити надання стоматологічної допомоги населенню з 11 травня. Однак Анатолій Степанович вирішив не поспішати.  Про це ми дізналися, коли зателефонували, щоб поцікавитися, як заклад працює після пом’якшення карантинних обмежень. Анатолій Ляшенко повідомив, що як і до пом’якшення – пацієнтів приймають двоє чергових лікарів, хірург і терапевт, які надають невідкладну допомогу. Оскільки заклад, за його словами, не забезпечений засобами індивідуального захисту, і він не хоче наражати працівників на небезпеку. Каже, що з 18 травня працюватимуть четверо лікарів… В цілому ж у штаті поліклініки близько 140 працівників. На запитання про те, чи отримують вони, перебуваючи на карантині, заробітну плату, згідно з законодавством, дізнаємося, що перебувають у неоплачуваних відпустках.

Ми поцікавитися в Анатолія Степановича, як довго вони ще перебуватимуть на “голодному” карантині, чому він не у відпустці за власний рахунок разом із іншими та ким керує у порожній поліклініці.

– Ви хочете сказати, що вони добровільно пішли в неоплачувані відпустки?

– Ми їм запропонували, – відповідає Анатолій Ляшенко. – Бо згідно з наказом МОЗ, ми мали приймати тільки при невідкладних станах. І якщо не виділяють кошти на придбання індивідуальних засобів захисту, то як я можу відкрити заклад? Я б хоч і завтра радий відкрити.

– Тобто проблема в тому, що немає індивідуальних засобів захисту?

– А що держава нам виділила на це кошти?

– Чому ви не у відпустці за власний рахунок?

– Не зрозумів…

– Чому всі ваші працівники у відпустках за власний рахунок, а ви ні? Ким ви керуєте?

– Так, що тепер, закрити поліклініку і не треба керівника?

– Ви в повному обсязі отримуєте зарплату?

– Ні.

– А скільки?

– Я з себе зняв відсотки (згідно з декларацією за минулий рік, заробітна плата складає 15 тисяч гривень, – авт.)

– Якщо не буде фінансування до кінця року чи воно вас не влаштовуватиме, то працівники не вийдуть до кінця року?

– Якщо даватимуть фінансування і засоби індивідуального захисту, то я тільки “за”, щоб вони працювали.

Те, що працівників змусили піти в неоплачувані відпустки, відкидає, й посилається на законодавчі зміни, згідно з якими працівник має право на відпустку на весь час карантину, а не лише на 15 днів, як у загальних випадках.

 ПРАВО ЧИ ОБОВ’ЯЗОК? 

Адвокат та правозахисник Еміль Багірян у коментарі “Без купюр” роз’яснює, що відпустка за власний рахунок – це право, а не обов’язок працівників, і не може ініціюватися роботодавцем. Останнє є порушенням Кодексу законів про працю.

– Працівник має повне право відмовитися писати заяву на відпустку за власний рахунок. У протилежному випадку буде складно довести, що вона написана під тиском.

У випадку порушення трудового законодавства, Еміль Багірян рекомендує звертатися до Управління держпраці в Кіровоградській області.

Начальник управління Віталій Заніздра каже, що в разі звернення медиків, проведуть перевірку закладів щодо дотримання прав працівників на працю та соціальні гарантії. Але тільки після закінчення карантину. Оскільки до його завершення перевірки заборонені.

– Те, що більше ста працівників одночасно йдуть у відпустку за власний рахунок, виглядає, як мінімум, дивно, – констатує Віталій Антонович. – Але для того, щоб ми провели перевірку, потрібне індивідуальне або колективне звернення від них,  і щоб вони підтвердили в присутності керівника, що писали заяви не з власної волі.

Начальник департаменту охорони здоров’я Кіровоградської ОДА Олег Рибальченко запевняє, що з його боку жодних вказівок про відпустки не було і бути не може.

– З 1 квітня департамент не є розпорядником коштів медичних закладів і не може впливати на їхню діяльність, оскільки вони працюють як комунальні некомерційні підприємства автономно, укладають договір і фінансуються Національною службою здоров’я. Ми лише забезпечуємо державний контроль галузевої політики , виконання наказів МОЗ та освоєння бюджетних субвенцій, що надходять через Держказначейство, а не НСЗУ. Структура закладу, штатний розпис, фінансовий план та його виконання – це питання керівників закладу. Але фінансові плани вони погоджують з органами місцевої влади і самоврядування, що є їхніми засновниками. У випадку з Олександрійською ЦРЛ – це Олександрійська районна рада, у випадку Обласної стоматполіклініки – обласна рада. За потреби, останні можуть дофінансовувати їх у межах прийнятих програм та можливостей.

ЧОМУ В НОВОМИРГОРОДСЬКОМУ РАЙОНІ ПО-ІНШОМУ?

Власне, як показує практика, деякі місцеві органи влади та самоврядування так і роблять. Наприклад, у Новомиргородському районі проблему недостатнього фінансування Центральної районної лікарні Нацслужбою здоров’я вирішили за рахунок районного бюджету, а не за рахунок медиків.

– У нас нікого не відправляли в неоплачувані відпустки, всі отримують зарплату, – каже головний лікар Сергій Пойда. – Ми просто вчасно склали кошторис і звернулися за допомогою до районної влади. І нам допомогли.

Власне, у такий же спосіб, як повідомляла у своєму фейсбуці голова РДА Алла Шевченко, вдалося зберегти і пологове відділення, яке через невідповідність нормативам щодо кількості пологів, відмовилася фінансувати Національна служба здоров’я.

Обласна рада також вирішила прийняти програму підтримки 14 медичних закладів і підприємств області, які перебувають в її управлінні, виділивши на 2020-2022 роки 986 236,6 тисяч гривень. Нею також передбачено кошти для обласної стоматологічної поліклініки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв; придбання предметів, матеріалів, обладнання, інвентарю й медикаментів; видатки на відшкодування пенсій пільговим категоріям працівників.

Але це не вирішує проблему заробітної плати працівників, як і можливе збільшення тарифів на пакети безкоштовних медичних послуг пацієнтам, вартість яких компенсує НСЗУ. Оскільки остання відшкодовує не всі послуги. Варіанти виходу із ситуації – від запровадження платних до оптимізації структури і штату працівників.

Тим часом, змінами до законодавства розширено перелік роботодавців, які мають право на допомогу з часткового безробіття. За словами Олега Рибальченка, тепер і лікарні, які стали комунальними некомерційними підприємствами, можуть звернутися до державної служби зайнятості за такою допомогою для своїх працівників. За інформацією служби зайнятості, це можливо, якщо зупинення чи скорочення діяльності роботодавця призвело до часткового або повного скорочення тривалості робочого часу працівників. Та ті, хто на вимогу керівництва написали заяви на відпустки за власний рахунок, тепер втратили шанс на таку допомогу.