Сьогодні, 6 лютого, під час зустрічі з місцевими журналістами керівник Кіровоградської обласної прокуратури Ян Стрелюк розповів про розслідування найрезонансніших злочинів, а також порушив питання зловживання правами учасників судових процесів та затягування розгляду справ. Під час спілкування кореспондентка “Без купюр” також поцікавилися, чи є механізм врятувати Лісопаркову Кропивницького від забудови, зважаючи на дозвіл міської ради на встановлення там трансформаторної підстанції.
Фото | Без купюр
Через затягування справ у судах, водії уникають відповідальності
За словами прокурора, одним із ключових питань наради з керівниками підрозділів органів прокуратури області стала проблема штучного затягування судових процесів.
“За минулий рік я направив чотири скарги до Вищої ради правосуддя з приводу неналежного розгляду справ суддями. В нас поширена практика, коли в судах затягують розгляди справ про адміністративні порушення водіями в стані алкогольного сп’яніння і люди звільняються взагалі від відповідальності за строками притягнення”, – розповів очільник обласної прокуратури.
Окрему увагу він приділив механізму зловживань правами учасників судових процесів, пояснивши, що навіть якщо підозрюваний не зриває засідання, це можуть робити його адвокати.
«Коли адвокатів кілька, і хоча б один не з’явився — це вже привід для перенесення судового слухання. Причому адвокати іноді не надають жодних документів на підтвердження причини своєї відсутності», — розповів Ян Стрелюк.
Як приклад він навів справу начальниці управління освіти Кропивницької міської ради Лариси Костенко.
«Уже рік не можуть провести засідання у справі з різних причин, посилаючись то на хворобу адвоката, то на хворобу самої фігурантки», — заявив прокурор.
Щодо погроз адвокатів Лариси Костенко про позов до прокуратури щодо захисту честі й гідності, то він порадив спочатку дочекатися виправдувального вироку.
Ян Стрелюк також звернув увагу на справу вбитої у 2018 році дівчини із Суботців Діани Хріненко, зазначивши, що її розгляд затягнувся занадто надовго: «Там вже фінальна стадія, сподіваємося, що найближчим часом ми все ж таки почуємо про вирок».
Прокурор зазначив, що єдина категорія справ, яку суди розглядають відносно швидко, — це ювенальні злочини, коли потерпілими або злочинцями є діти.
Справа судді, який під час війни їздив до тимчасово окупованого Криму
Також він розповів про кримінальне провадження щодо одного із суддів із Кіровоградщини, зареєстроване за матеріалами Управління стратегічних розслідувань.
«Ця особа після 2014 року перебувала на території Російської Федерації та в Криму. Ми розуміємо, як складно було перетнути кордон із Кримом, тим більше у статусі судді, тому було зареєстровано кримінальне провадження», — пояснив Стрелюк.
Щоб уникнути звинувачень у тиску на представника судової влади з боку місцевої прокуратури, справу передали на розгляд до Черкаської області. Хоча він наголосив, що не вважає цю справу тиском, оскільки судді є носіями державної таємниці.
Провадження щодо гуманітарної допомоги
У 2022 році на Кіровоградщині зареєстрували 11 кримінальних проваджень щодо розкрадання гуманітарної допомоги. Він зупинився на найгучніших.
Як зазначив Ян Стрелюк, на сьогодні одне з проваджень слухається в суді. Це справа про ввезення трьох автомобілів як гуманітарної допомоги, які потім продали фізичним особам.
Інша справа стосується постачання за майже 14 мільйонів гривень бюджетних коштів недоброякісних консервів для регіонів, де йшли бойові дії.
“Директорку підприємства, яка займалася постачанням, затримали в Німеччині за запитом прокуратури”, – зазначив він.
У 2024 році на Кіровоградщині подібних справ не фіксували.
Корупція у медичній сфері
Щодо справи керівниці МСЕК з Олександрії, то обвинувальний акт уже направлено до суду. Прокуратура має намір підтримати публічне обвинувачення.
“Вона є депутаткою, тож, за законодавством, підозру мав оголошувати керівник обласної прокуратури. Крім того, проводилися тривалі дії для документування злочинів”, – пояснив Ян Стрелюк особливості законодавства, які вимагають більше часу на повідомлення про підозру.
Смерть дівчини, тіло якої знайшли в кар’єрі
Прокурор розповів деталі справи зниклої у 2024 році офіціантки кропивницького кафе. Про її зникнення повідомили колеги. Камери спостереження зафіксували, як хлопець завантажує її в автомобіль. Тіло знайшли у кар’єрі, але без слідів насильницької смерті.
“Судово-медична експертиза показала, що вона отруїлася метадоном. У його квартирі знайшли залишки препарату, але не в такій кількості, щоб порушити окреме провадження щодо наркотиків”, – зазначив прокурор.
Наразі хлопцеві інкримінують наругу над тілом, бо доказів умисного отруєння немає. Тому санкція статті, за якою ведеться провадження, не передбачає його тримання під вартою. Однак розслідування триває.
Розстріл слідчого із сім’єю на початку повномасштабного вторгнення
Окрему увагу прокурор приділив справі розстрілу слідчого та його родини, дружини й дитини, в центрі Кропивницького на початку повномасштабного вторгнення.
Як повідомлялося раніше, автомобіль розстріляли на блокпості. Спочатку розслідуванням займалася військова прокуратура, адже були підозри щодо причетності військових. Проте згодом справу передали до Кіровоградської обласної прокуратури.
“Ми залучили криміналістів, техніків та автотехніків. Після проведення трасологічних експертиз встановили місця розташування кожного, хто стріляв. Усім трьом підозрюваним оголосили про підозру. Однак на момент ухвалення рішення вони вже служили у ЗСУ, а їхні командири подали клопотали про взяття їх на поруки. Тобто вони зараз на війні й ми не маємо морального права обирати їм міру запобіжного заходу, хоча в інших випадках ми це робимо. Загалом їх було четверо, один уже загинув”, – додав прокурор.
Однак, за його словами, після закінчення війни справу передадуть до суду і він дасть оцінку їхнім діям.
На прохання журналістів повідомити про мотиви й подробиці цієї справи, Ян Стрелюк зазначив, що підозрювані не давали свідчень.
“По фото з місця події можна зробити висновки, що автомобіль пришвидшився на блокпості. Можливо, вони вирішили, що це члени ДРГ. Але виникає запитання, чому вони стріляли не по колесах? Адже там була маса мішків із піском, пострілів по колесах було б достатньо, щоб зупинити авто, якщо це справді була ДРГ”, – але він не відкидає й ефект загального напруження на початку війни, коли цивільні з власною зброєю навіть виходили на траси й стояли на блокпостах.
Про юридичні моменти, за його словами, в той час ніколи було думати, й такі люди не мали ніякого офіційного статусу. Зокрема, у нашому випадку вони не відносилися на той час офіційно ні до військових, ні до тероборони.
Чому опинилися на волі обвинувачені у зґвалтуваннях
Як діятиме прокуратура у відповідь на те, що суд відпустив під особисті зобов’язання обвинуваченого в зґвалтуванні з Помічної, з яким потерпіла працює в одному локомотивному депо. А також стосовно фермера з Голованівського району, обвинуваченого у зґвалтуванні неповнолітньої, якому апеляційний суд дав можливість вийти під найменшу для таких видів злочинів заставу до винесення вироку.
За словами Яна Стрелюка, у першому випадку прокурор клопотатиме про цілодобовий домашній арешт, щоб уникнути впливу і контакту потерпілої з кривдником. А в другому – рішення отримало статус остаточного і тому його не можна оскаржити, якщо обвинувачений не порушить умови запобіжного заходу.
“Але навіть, якщо він не отримає зараз іншого запобіжного заходу, то вирок у справі він отримає реальний”, – переконаний прокурор.
Чи є можливість врятувати Лісопаркову Кропивницького від забудови
Журналістки “Без купюр” поцікавилася, чи можна зберегти Лісопаркову зону від забудови, зважаючи на те, що сьогодні там проводять освітлення за зверненням власників земельних ділянок і землю виділяли у власність ще до того, як цю територію визнали рекреаційною.
За словами прокурора, проблема в тому, що виділяли земельні ділянки, а потім перепродували їх, ще до того як визначили межі цієї території як ландшафтного заказника.
“Ми працюємо над цим питанням, але у нас є два такі негативні приклади з 2015 року, а саме з приводу цих земельних ділянок, коли суд ставав на бік відповідачів. Будемо вивчати ситуацію не тільки з того боку, що це ландшафтний заказник, а і з боку технічних умов – чи можна там щось будувати. Але відверто скажу, що не знаю який результат буде”, – посилаючись на судову практику відповів Ян Стрелюк.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: