Пів року на двох стільцях: Андрій Райкович розповів, як керує областю

У березні Президент України Володимир Зеленський зробив Андрія Райковича двічі головою, призначивши керівником обласної військової адміністрації без складання ним обов’язків міського голови. Про відповідність цієї ситуації законодавству навіть в умовах воєнного стану можна подискутувати. Але на практиці Райкович поєднує дві різні за рівнем посади державної служби вже пів року. Вчора під час пресконференції він присвятив майже дві години звіту про півріччя на чолі області. Хоча напередодні хтось з адмінів його телеграм-каналу помилково оприлюднив робоче листування “Йому і поговорити до пуття немає про що, в місті — конкретика, а тут *** – вода”. Про найважливіше зі сказаного без “води” — читайте далі.

“Нас заспокоїли, ми й заспокоїлись…”

Доволі емоційний виступ Андрій Райкович почав із безпекових питань. Почасти складно було зрозуміти, коли він говорив за всю область, а коли лише за місто, але судячи з його слів, війна застала всіх зненацька.

– Ми жили у мирній державі, нас заспокоїли, та й ми самі заспокоювали себе, що нічого поганого не станеться. Ми не вірили й не думали, що 24 лютого зовсім змінить наше життя.
Не зважаючи на те, що на сайті міської ради ще за 2 лютого йдеться про 24,5 тисячі укриттів у Кропивницькому, які проінспектували чиновники разом із депутатами, війна показала, що їх потрібно було не перевіряти, а готувати.
– Тут можна виправдовуватися і вигадувати багато причин, але на 24 лютого об’єктів укриття, які б могли повністю захистити людей, в області, на жаль, не було, – констатував Андрій Райкович.
Також, за його словами, багато з них були не готовими до використання за призначенням. Але несподівано відповідальність за це він переклав на мешканців будинків.
– Економічно активні підприємства швидко реанімували свої укриття, а ЖЕО досі звільняють підвали в багатоповерхівках. Бо жителі зробили з них пристосовані приміщення, де зберігали своє майно, влаштовували скандали й не надавали доступу до місць спільного користування, – заявив він.

Без отаманщини

Однією зі своїх заслуг Андрій Райкович вважає те, що не дозволив створити на території області приватні воєнізовані формування за політичним чи корпоративним принципом. Натомість всі, хто має щирі наміри захистити область в разі необхідності, мають змогу долучитися до добровільних формувань територіальної оборони.

Волонтерство як ідеологія

Сприяння волонтерському руху  — одне з пріоритетних завдань, яке ставить перед собою обласна влада. Адже в області працює 100 волонтерських спільнот, 50 з них — в обласному центрі.
– Тому зібрав волонтерів, щоб разом визначити, що потрібно. Чітко виконуємо домовленості. Залучили приміщення, організували великі хаби. І я вдячний усім, хто допомагає армії. Від дітей, які продають яблука, до тих, хто надає значну допомогу. Це велика ідеологія, це невигаданий патріотизм великого народу, — сказав Андрій Райкович.
У контексті волонтерського руху він заявив, що для того, аби люди з області виїжджали за кордон за реальною допомогою, а не за євробляхами, в ОВА впорядкували роботу з системою “Шлях”. Наразі всі гуманітарні вантажі обліковуються, а куди їх краще направити — визначають експерти.

Мінрегіон впроваджує досвід Кіровоградщини

Начальник ОВА наголосив, що попри війну не закрито жодної державної соціальної програми, тому в області немає боргів по пільгах, субсидіях і соціальних допомогах.
– Допомога ВПО — це нові стосунки. Обласний штаб із прийому переселенців працює без вихідних, цілодобово. Тому наша область першою почала приймати евакопотяги. На сьогодні ми вже прийняли й розмістили 2700 осіб. І справа не в державному завданні, просто ми всі шукали можливості й використовували всі наявні резерви. На сьогодні через область пройшло 180 тисяч людей. Понад 90 тисяч залишилися на проживання, отримали всі документи. 26 тисяч дітей, 3,5 тисяч людей з інвалідністю. Найбільше прийняли в Кропивницькому і тут почали створювати соціальні гуртожитки. Зараз наш досвід запроваджує Мінрегіон.

Про першу скрипку, але не в музиці…

Андрій Райкович зазначив, що в такий період говорити про виробництво непросто, але необхідно. Адже економіка — перша скрипка в життєдіяльності області.
– Ми зобов’язані були відновити фінансові показники й забезпечити безумовну роботу. З квітня запрацювали основні виробничі групи, деякі з них навіть розширили свою діяльність, з’явилися платформи для релокації підприємств із зони бойових дій. Запропонували їм 300 вільних площ, 42 вже скористалися цією можливістю. 32 підприємства вже працюють, 10 оформлюють документи й завершують переїзд.
Попри песимістичні очікування, надходження до всіх бюджетів у середньому зросли на 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року, це понад 8 млрд грн. Та в області відчувається брак робочих місць.

– Нам складно буде впоратися з соціальними й енергетичними викликами. Люди хочуть працювати, але не всі змогли влаштуватися. Тому важливо створювати нові робочі місця, щоб вони не жили на соціальну допомогу, — зазначив він і запевнив, що для цього місцеві громади готові надавати земельні ділянки.

Однією з перспективних в цьому плані галузей він бачить переробку сільськогосподарської продукції.

– Ми в трійці лідерів по намолоту зерна. Хліб в умовах війни — на вагу золота. На 15% збільшено площі під овочі. Потрібен поштовх для виробництва на селі, для переробки. Розвиток переробної галузі — це необхідність. Треба кораблі чекати, щоб вивезти не зерно, а хліб, крупи.

Охорона здоров’я  й освіта

Андрій Райкович відзначив плідну співпрацю з міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком і те, що медицина області продовжує реформуватися.

– Він уже двічі побував на Кіровоградщині. Завдяки чому в Новоукраїнці — сучасна киснева станція, Знам’янка — комп’ютерний томограф, Олександрія — інфекційна лікарня, Кропивницький — операційний блок, ангіографія в обласній лікарні на стадії налагоджувальних робіт.

Водночас, за його словами, в області багато зроблено для того, аби лікарі-переселенці залишалися тут жити й працювати.

Також він подякував освітянам, багато з яких долучилися до волонтерства або ж пішли на фронт.

– Я пишаюся вчителями-волонтерами, на них лягла турбота про 5 тисяч вимушених переселенців. 427 учителів пішли воювати на фронт. Хоча вчитель має вчити, але сьогодні головна потреба держави — в захисті, — сказав він. – Можна критикувати за укриття, але все підготовлено, підібрані форми навчання, впоралися. Кіровоградщина стала освітні хабом, до якого переїхали 9 закладів освіти.

Готуватися до зими допомагає США

Одним із найбільших викликів для області може стати цьогорічна зима та організація опалювального сезону. Враховуючи практику ворога нищити критичну інфраструктуру українських міст, Кіровоградщина за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку USAID передбачила резервні котельні. Йдеться про 9 мобільних котелень на твердому паливі, а також можливість перемикнути теплові мережі у разі необхідності до котелень деяких підприємств.

Підтримати видання Без купюр

Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: