Цього дня, 3 лютого, 1985 року народився наш земляк, Воїн Світла – Юрій Власенко, який першим із нашого міста віддав своє життя за нас, за український народ, за незалежну Україну ще навесні 2014 року.
Юрій Власенко добровольцем пішов захищати державу. На жаль, служити Батьківщині випало не довго… Його життя обірвалося у 29 років 3 червня 2014 року. Під час бойових дій в Красному Лимані (нині Лиман Донецької області), Юрій Власенко ціною свого життя врятував своїх побратимів під час нападу рашистів на автоколону аеромобільної бригади. Кульове поранення, яке він отримав, виявилося не сумісним із життям. Наш земляк помер на руках у побратимів…
Сьогодні, 3 лютого 2025 року, якби не російсько-українська війна, Юра, вірніше Юрчик (саме так його називали рідні, побратими, друзі й знайомі) святкував би свій 40-й день народження. Й напевне, вже реалізував би свої мрії – стати підприємцем, відкрити власну справу, побудувати будинок, одружитися… Не судилося.
Юра, Юрчик, сьогодні ти, напевне, біля Бога, і з Небес продовжуєш уболівати за кожного із нас, за український народ, за незалежну Україну.
Вічна й світла тобі пам’ять і вдячність за мужність… Низький уклін й велика шана батькам – Власенку Олександру Борисовичу й Власенко Світлані Миколаївні, які виховали справжнього патріота України
Шановна громадо Кропивницького й Кіровоградської області, сподіваюся, що кожен із вас неодноразово задумувався над тим, що ми з вами можемо сьогодні зробити для Юрія Власенка та інших земляків, які віддали найцінніше – власне життя, за наші відносно мирні будні, за Україну.
ПАМ’ЯТАТИ Й ГІДНО ВШАНОВУВАТИ ПАМ’ЯТЬ ПРО НИХ ЩОДНЯ ПІД ЧАС ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОЇ ЩОДЕННОЇ ХВИЛИНИ МОВЧАННЯ О 9:00.
Хочу нагадати для тих, хто забув, Указ президента України №143/2022 “Про загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України”.
“З метою вшанування світлої пам’яті, громадянської відваги і самовідданості, сили духу, стійкості та героїчного подвигу воїнів, полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, мирних громадян, які загинули унаслідок збройної агресії російської федерації проти України, постановляю:
1. Започаткувати проведення щоденно о 9 годині 00 хвилин загальнонаціональної хвилини мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, яку оголошувати у всіх засобах масової інформації незалежно від форми власності.
2. Кабінету Міністрів України, обласним, Київській міській державним адміністраціям забезпечувати проведення загальнонаціональної хвилини мовчання, у тому числі у закладах освіти.
3. Міністерству закордонних справ України забезпечити проведення закордонними дипломатичними установами України щоденно о 9 годині 00 хвилин за місцевим часом у державах перебування загальнонаціональної хвилини мовчання за співвітчизниками, загиблими унаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
4. Цей Указ набирає чинності з дня його підписання.
Президент України В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ
16 березня 2022 року”.
На моє глибоке переконання, ми не маємо морального права ігнорувати цю ініціативу, мало того – ми зобов’язані, якщо ми українці, щоденно об’єднуватися загальнонаціональною хвилиною мовчання. Як історик, хочу нагадати про те, що народ, який не знає свого минулого, не пам’ятає своїх Героїв, – не має майбутнього. Він буде його не вартий…
Загальнонаціональна хвилина мовчання – сьогодні це найпростіший для кожного із нас шлях віддати шану й повагу кожному, хто ціною власного життя уможливив продовження нашого.
Ця публікація є своєрідним посланням для тих, хто й далі продовжує жити так, ніби нічого не сталося, й, на превеликий жаль, й далі ігнорує загальнонаціональну хвилину мовчання. Такими вчинками ви не просто нівелюєте Подвиг українського народу в російсько-українській війні, але й паплюжите Світлу пам’ять про нього.
Якщо вам не вистачало реального прикладу, персоніфікації загальнонаціональної хвилини мовчання, то сподіваюся тепер ви зможете згадати про звичайного хлопця зі Щирим Серцем, нашого земляка Юрія, Юрчика Власенка, чи когось зі своїх знайомих, й о 9.00 ранку, де б ви не знаходилися – на роботі, на навчанні, на вулиці чи в транспорті – ви зупинитеся й віддасте хвилину вічності…
Хочу ще раз наголосити, що ця загальнонаціональна хвилина мовчання повинна сьогодні бути проявом ще більшого об’єднання усіх українців, які мріють про МИР, ПЕРЕМОГУ, ВБОЛІВАЮТЬ Й УСІЛЯКО ВІДСТОЮЮТЬ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ НАШОЇ ДЕРЖАВИ.
ЖИТТЯ – це найбільший дар Божий, який має кожна людина, він є неповторним й безцінним.
З повагою до кожного – кандидатка історичних наук, доцентка Тетяна Печериця
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: