Цього разу новообраний парламент збереться напередодні традиційного початку навчального року. І це символічно, бо ж саме у цьому скликанні він оновлений на три чверті, і більшість народних обранців переступлять поріг сесійного залу як депутати вперше. На чотирьох із п’яти округів Кіровоградщини перемогли новоявлені «Слуги народу». Їм вдалося подолати не лише порівняно новачків у політиці, депутатів одного скликання Костянтина Яриніча та Олександра Горбунова (в 99-ому окрузі), а й політичного та бізнесового важковаговика Станіслава Березкіна (100-ий округ), зіпсувати плани одного з фігурантів «бурштинової» справи, нардепа 8-го скликання Максима Полякова (101-ий округ), сплутати карти голові міста Олександрії, який доти мав непоганий рейтинг та власнику одного з крупних агрохолдингів (103-ій округ).
Універсальний депутат?
Олександра Дануцу новачком у політиці не назвеш. Швидше навпаки: кольори партійних прапорів, під якими він побував, складають розкішний букет, він свого роду місцевий гросмейстер у цій справі. Одне лише те, що мало не до приїзду Дмитра Разумкова у наше місто, більшість вважала, що Дануца – заступник голови територіальної організації БПП «Солідарність» і помічник нардепа Костянтина Яриніча. А він, як з’ясувалося, паралельно був і головою виборчого штабу Зеленського, і став кандидатом у народні депутати від «Слуги народу». Остап Бендер відпочиває!
Уся ця партійна чехарда («НУ», УНП, «Сильна Україна», «Україно, вперед!», БПП, «СН») не принесла йому авторитету і довіри. Та, як виявилось, на цих виборах вони й не знадобились. Достатньо було одного бренду – «Слуга народу». Активістка-євромайданівка, просвітянка Ольга Кирилюк у своєму ФБ процитувала одного з затятих виборців, який звертається до нового президента: «Уважаемый Владимир Александрович! Я голосовал за Вас и партию «Слуга народа». Но мне очень обидно, что в Вашу партию попали люди, которым не доверяют (мягко сказано) люди нашего города Кропивницкий. Мы все поддерживаем Вас и Вашу партию, но хотели, чтобы не было «хамелеонов», которые меняют флаги и пилотки при приходе новой власти в стране. Жаль, что при выборе партии нам приходится ставить галочку не за того».
Та як би не було жаль, але поставили: Олександр Дануца з чималим відривом переміг своїх конкурентів, не кажучи вже про аутсайдерів. І найпершим заявив, що готовий співпрацювати і з іншими депутатами, не зважаючи на їхню ідеологічну спрямованість, і з органами місцевого самоврядування на благо міста та краю.
І справді, його досвід (був депутатом та членом виконкому міської ради, балотувався на міського голову) тепер може стати в нагоді для налагодження співпраці на різних рівнях та майбутньої парламентської діяльності.
Від кримінальних справ чи всупереч?
Шлейф кримінальних справ для кандидатів у нардепи, особливо, під час нинішньої кампанії у нашій області, на жаль, звична річ. Станіслав Березкін, Максим Поляков, Олесь Довгий – це ті, про кого сказано і написано багато. Але й новачки зі «Слуги народу» не відзначились кришталево чистими біографіями.
Ігор Мурдій, молодий підприємець, керував приватним підприємством «Тек-Центр», що спеціалізується на дорожніх ремонтно-будівельних роботах. Не приховує, що одна з головних причин, які покликали його в політику, – кримінальна справа. «Тек-Центр» звинувачували у завищенні вартості виконаних робіт під час ремонту асфальтного покриття та використанні фірми-прокладки. У 2015-16 роках серед засновників згаданого підприємства нібито були колишній і чинний керівники дорожно-експлуатаційної ділянки «Облавтодору». За оприлюдненою в ЗМІ схемою, «Тек-Центр» отримував гроші, а роботу за набагато менші кошти фактично виконували робітники ДЕД. Цю справу розслідували кілька років. І фактично тоді, коли Ігор Мурдій публічно заявив про себе, як кандидат у депутати Верховної Ради, – її закрили.
Уже новообраний парламентар стверджує, що справа ця була неправдива, надумана. І він, власне, й пішов у політику, аби змінити систему, щоб вона не продукувала таких «надутих справ».
Кандидат у нардепи Ігор Мурдій активно зустрічався з людьми, побував у багатьох селах, познайомився із керівниками місцевого самоврядування, тож, очевидно, триматиме зв’язок зі своїми виборцями та округом.
Цього не можна сказати про переможця виборчих перегонів на сусідньому, 101-му окрузі, Юрія Кузбита. Уродженець Івано-Франківська, директор ТОВ «Адвокатська група «Прецедент», нині киянин. Юрист, адвокат, пан Юрій має цікаве хобі: історична реконструкція, брав участь у фестивалі «Галицьке лицарство», допомагав у реконструкції Галицького замку. А як юрист доклав зусиль до оформлення проєктної документації при створенні історично-меморіального заповідника «Биківнянські могили», Та, на жаль, його діяльність юриста, схоже, не мала лише шляхетної спрямованості.
ЗМІ пов’язують його з підозрюваними у рейдерських захопленнях та відмиванні сотень мільйонів гривень “Родовід банку” Олександром Шепелєвим і Сергієм Касьяновим. Він також був членом наглядової ради та керівником юридичного управління КSД-банку, через який відмивали гроші.
Як співпрацюватиме народний депутат із округом, з громадськістю – невідомо. Чи знає він хоча б назви населених пунктів, що входять у його округ? На жаль, Юрій Кузбит нічого не коментує.
Зате уродженець Світловодська, офіційно безробітний Олег Воронько, який виграв вибори по 103-ому округу, шокував виборців заявою, що він дуже скромна людина, витрачає на місяць всього кілька тисяч доларів і при цьому поняття зеленого (це не іронія!) не має про вартість комунальних послуг. Не зважаючи на те, що в біографічній довідці на сайті ЦВК вказано, що він нібито тимчасово не працює, в держреєстрі людина з таким прізвищем, ім’ям та по-батькові вказана керівником і засновником ТОВ “Дніпроград”. Звинувачення у тому, що має польське й ізраїльське громадянство категорично відкидає.
– Відсутність політичного досвіду, – зазначає голова обласної організації “Асоціація Політичних Наук”, співголова коаліції “Рада Експертів” Дмитро Сінченко, – на жаль чи на щастя, аж ніяк не свідчать про нову якість того чи іншого політика.
Знову злили?
Єдиний із екснародних депутатів, кому вдалося цього разу повторити подвиг Геракла із заходом у ВРУ, став Олесь Довгий. Колишній секретар Київської міської ради часів Черновецького, нардеп два роки тому був позбавлений депутатської недоторканності за поданням Генпрокурора і отримав підозру у скоєнні злочинів за ч.2 ст 28 та ч.2 ст 364. Йшлося про безкоштовну приватизацію землі у центрі Києва та на Жуковому острові, що спричинило збитки міського бюджету приблизна на 25 мільйонів доларів.
Пан Олесь заперечував все і вся, посилаючись на колегіальність прийнятих рішень. Врешті-решт, САП справу закрила. Очевидно, як і ту, давнішу – у жовтні 2014 року проти Олеся Довгого було відкрито кримінальне провадження з приводу підкупу виборців. Комітет виборців України через це навіть закликав ЦВК не визнавати результатів виборів на 102-му окрузі.
Однак Олесь Довгий тоді благополучно став депутатом, розгорнув активну діяльність в окрузі. Аналітичний портал «Слово й діло» визначає кількість даних Олесем Довгим виборцям обіцянок і тих, які виконані, на рівні 43 відсотки. Він відвідував більш-менш дисципліновано пленарні та комітетські засідання, пропустивши менше третини з них.
Голова громадської організації «Центральноукраїнський антикорупційний офіс», конкурент Олеся Довгого Андрій Лаврусь і п’ять років тому і цього разу публічно заявляв, що округ свідомо зливають. Тоді це був БПП, нині – «Слуга народу». Народний депутат 8-го скликання Сергій Лещенко стверджує, що округ було злито через київського так званого смотрящого Андрія Вавриша. З ним тісно пов’язаний бізнесом брат нинішнього кандидата в нардепи по цьому округу від «СН» Артема Петрощука Євген.
Артем після виборів пояснив свій програш тим, що було мало часу на передвиборчу боротьбу…
І трішечки непотизму…
Депутами ВРУ по списку «Слуги народу» стали також наші земляки Олег Тарасов, Олександр Завітневич, Богдан Торохтій. 72-ий номер списку – син крупного землевласника Сергія Тарасова, Олег же – директор і засновник кількох підприємств із групи «I&Grup». Вона фігурувала у справі про рейдерське захоплення «Росток-холдингу».
Олег Тарасов досі не був помічений у громадській чи політичній діяльності.
Уродженець Вільшанського району, директор ТОВ «Смілянський ливарний завод» Олександр Завітневич, як колишній військовий, навіть претендує на посаду голови комітету ВР з питань нацбезпеки та оборони.
Також під номером 105 до парламенту проходить Богдан Торохтій із Кропивницького, 1984 року, юрисконсульт, філія ПАД “Державна продовольчо-зернова корпорація України “Одеський зерновий термінал”.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: