“Грантодавець оцінює заявку приблизно так, як і кредитор”, – подумала в минулому керівниця банку, а наразі директорка Регіонального фонду підтримки підприємництва у Кіровоградській області Ольга Ковальова-Алокілі й допомогла кропивничанці написати заявку на грант “єРобота”. Й вона стала першою, яку схвалили в Кропивницькому. Її також відзначило під час пресконференції керівництво Ощадбанку. Це надихнуло нашу співрозмовницю вдосконалювати проєктні навички та консультувати підприємців щодо грантів. З її допомогою бізнесу вдається залучати не лише обласні, урядові, а й міжнародні багатомільйонні гранти. Ми попросили Ольгу Ковальову-Алокілі розповісти читачам “Без купюр” про якісні грантові заявки, приклади залучення великих грантів на Кіровоградщині, чому міжнародна спільнота виділяє кошти на розвиток бізнесу і громад в Україні.
Фото: Без купюр
– Скільки років ви допомагаєте підприємцям отримувати гранти не тільки як керівниця Регіонального фонду підтримки підприємництва в Кіровоградській області, а взагалі як експертка з проєктного менеджменту?
– Як директорка регіонального фонду за посадовими обов’язками я маю допомагати бізнесу, консультувати, розглядати проєкти, що подають на фінансування з обласного бюджету. Про гранти в них не йдеться. Але коли в липні 2022-го стартувала урядова програма “єРобота”, ніхто не знав, як писати заявки. Пам’ятаю, в п’ятницю ми з Обласним центром зайнятості організували для підприємців перший семінар із цього питання, а в неділю вже закінчувався прийом заявок першої хвилі. Я сказала: “Хто хоче подати заявку і має ідею, виносив її, ми встигнемо скласти бізнес-план і подати через Дію”. І тут Олександра Ткаченко, мама двох дітей, каже: “Я так давно мрію про власний дитячий садочок! Бо я все про це знаю. Засинаю і бачу, яким він має бути”. Дуже добре, що не було часу для вагань. Рішення потрібно було приймати або зараз, або ніколи. Тому ми разом попрацювали над заявкою та бізнес-планом. Оскільки в мене 20 років досвіду в банківській системі і я знаю, якими мають бути кредитні заявки, то розуміла, що грантодавець оцінює їх приблизно так, як і кредитор. Різниця лише в тому, що кредитор розраховує повернути кошти з відсотками. Тож йому важлива платоспроможність клієнта. А грантодавець очікує результат у розв’язанні якоїсь проблеми. Очікування програми “єРобота” дуже прості і зрозумілі з назви – створити нові робочі місця і щоб за три роки сума гранту повернулася до бюджету у вигляді податків.
Олександра Ткаченко стала першою переможницею єРобота в Кропивницькому. І мене надихнуло те, що бізнес-план дитячого садочка відзначив як один із кращих голова правління Ощадбанку Сергій Наумов під час пресконференції про першу хвилю прийому заявок. Це стало поштовхом долучитися до цього процесу. Тому я багато навчалася проєктному менеджменту і навчаюся по сьогодні, бо умови і вимоги грантодавців дуже різні і ввесь час змінюються.
Молодь випереджатиме аксакалів, якщо вони не йтимуть у ногу з часом
– Як сьогодні багато підприємців цікавляться грантами і хто ці люди?
– Коли уряд тільки започатковував грантові програми для бізнесу, то для більшості це було щось незвідане. Сьогодні ж є підприємці, які через Дію виграли гранти і цікавляться міжнародними. Є такі, які виграли вже по два-три гранти. Це невеликі суми, але вони розсмакували й готові інтенсивно навчатися, стратегічно планувати, щоб розвивати свій бізнес. Бо без стратегічного планування на кілька років вперед неможливо зрозуміти потреби для розвитку своєї справи.
Інша категорія підприємців спостерігає і розуміє, що якщо вдалося іншим, то і в них є шанс. Виграли грант “єРобота” і цього їм достатньо. Бо вони і в це раніше не вірили. Це переважно підприємці віком 50+, які мають сталий бізнес і не бачать потреби щось кардинально змінювати. Якщо з ними разом у бізнесі діти, то вони, як правило, хочуть більшого.
Загалом, грантами, як ми бачимо, цікавиться більше молоде покоління. Це підприємці завтрашнього дня, які швидко навчаються новому, адаптуються і тому швидко рухаються вперед.
Тому сьогодні і фокус на молодь. Бо це ті люди, які завтра випереджатимуть аксакалів, якщо вони не йтимуть в ногу з часом.
Грантодавців і коштів вистачає, бракує якісних заявок
– Далеко не всі заявки на гранти є прохідними. Яких знань і навичок, як правило, бракує підприємцям, щоб написати якісну заявку, яка матиме успіх у грантодавця?
– Близько трьохсот грантодавців на сьогодні, організацій і урядів, готові підтримувати різні сфери і галузі в Україні. Але в них одна велика проблема – дуже часто немає кому дати кошти через брак якісних заявок.
Бо ніхто нас не навчав у вишах писати проєкти, тому в Україні дефіцит фахових проєктних менеджерів, які здатні генерувати достатню кількість якісних грантових заявок. Оскільки немає таких фахівців на ринку, то й на підприємствах теж.
Як правило, до заявок на гранти долучається факультативно хтось із працівників – фінансовий директор, юрист, бухгалтер. Зрозуміло, що люди не можуть знатися на всьому. Тому якщо власник бізнесу планує залучати грантові кошти на реалізацію інвестиційних проєктів, то має знайти людину, яка готова навчатися проєктному менеджменту, й оплатити їй навчання. Далі треба вибудувати трирічну чи п’ятирічну стратегію розвитку підприємства, щоб розуміти, для чого саме потрібні грантові кошти.
Він повинен розуміти, що не залучить їх на заміну своїх старих основних засобів на нові, якщо це вплине тільки на його бізнес і все. Бо кожен інвестиційний проєкт направлений на розв’язання певної глобальної проблеми. Власник бізнесу й грантодавець повинні стати партнерами в досягненні спільних завдань.
– Тобто мова йде не просто про допомогу бізнесу, а про досягнення важливіших цілей?
– Мова йде про імпакт-бізнес як нову форму господарської діяльності. Імпакт – це вплив. Підприємець має визначитися, коли звертається зі своїм проєктом до донора, на що він хоче впливати на своїй території. Коли ми об’єднуємося заради великих цілей – виграють усі. Тому й підтримку донорів отримують ті, хто має імпакт-складову.
– Важливість імпакту сьогодні відчувається не лише у веденні бізнесу, а й у маркетингу. Він дедалі більше орієнтується не на те, щоб продати за будь-яку ціну, а на задоволення потреб людини.
– Так, попит на людиноцентричні послуги зростатиме. І це стосується не лише бізнесу, а й органів влади. Тому всім при плануванні бюджету слід використовувати принцип трьох “П” – потреби, пріоритети, програма.
– Яким має бути алгоритм дій людини, яка хоче залучити грант?
– Треба розуміти, що грантодавці в основному фокусуються на одній або кількох цілях сталого розвитку. Підприємцю потрібно визначитися, на яку важливу для своєї території чи громади проблему він хоче вплинути і вибрати кількох донорів, які хочуть працюють над цією ж проблематикою. Слідкуйте за їхніми конкурсами, але спочатку продумайте до дрібниць, що ви хочете зробити, де, в якому приміщенні, для кого, для скількох людей, що для цього потрібно, які ресурси у вас є, а які треба залучити. Ось, тоді можна писати заявку. І взагалі писати, писати й писати… Зокрема, про свої плани і здобутки на сторінках соціальних мереж, слідкувати за сторінками донорів і залишати реакції під їхніми дописами. Бо їм досить страшно довірити серйозну суму підприємству чи ФОПу, про яких вони нічого не знають. Для них критично важливо, щоб кошти платників податків їхніх країн використали з користю. Вони вже обпікалися й не раз, бо наші люди дуже кмітливі й підприємливі. Тому в грантодавців особливо прискіпливе ставлення до новачків. Тож до гарної заявки бажано додати інформацію про свій попередній грантовий досвід, підкріпити її сторінками в соцмережах. В ідеалі це може бути сайт або публікації в ЗМІ. Важливо переконати, що ваша ідея – це не мильна бульбашка, не проїдання коштів, що вона матиме економічний та соціальний ефект.
– Держава показала бізнесу, що урядові гранти – дієвий механізм, що він працює. За цією ж схемою, будь-яка громада може впливати на економічну ситуацію на локальному рівні. Як свого часу Львів створював сприятливі умови для програмістів. Чи могли б ви виділити території, які це розуміють і готові рухатися в цьому напрямку?
– Як директорка Регіонального фонду підтримки підприємництва в Кіровоградській області я для себе зауважила, що громади включаються в процес. Бо я отримую запрошення до відкритого діалогу між бізнесом і владою. Зокрема, від міського голови Малої Виски. Це дуже приємно. Є багато громад Кіровоградщини, які вже мають програми підтримки підприємництва. І навіть там, де передбачили для бізнесу по сто тисяч гривень, повірте, це великі гроші для невеликих територій. Наприклад, Устинівської.
Ми зробили рейтинг найактиніших громад за виграними грантами від програми “єРобота”, порахували відповідно до кількості населення, і в нас найактивнішою виявилася Долинська. Для нашого фонду в цьому плані це також громада номер один, тому що, якщо подивитися першу хвилю конкурсу на фінансування з обласного бюджету, вона подала 2 з 5-и проєктів. До речі, всі від жінок. Останнім часом підтримка жіночого підприємництва набула значних обсягів. Жінок-підприємиць стає більше. І я бачу, що вони розправили крила.
– Залучити гранти є можливість не тільки у підприємців, а й у громад. Скажіть як депутатка міської ради, на що місцева влада залучає гранти і чи залучає? Бо з відкритих джерел відомо тільки про плани.
– Я теж не зустрічала інформації про вже залучені кошти донорів на інвестиційні проєкти.
Території, як і бізнес, повинні завойовувати довіру донорів
– За моїми спостереженнями, досить активно вже не перший рік залучають гранти в Помічнянській громаді. Я здивована, що в Кропивницькому тільки працюють над стратегією розвитку міста, тоді як в Помічній її розробили за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) і затвердили ще в 2019 році.
– Якщо громада хоче системно залучати кошти донорів, то вона має як і будь-яке підприємство розробити стратегію розвитку і мати професійні кадри. Я хочу, щоб ця робота в Кропивницькому була системною, сформувати проєктні офіси з проєктними менеджерами, які пройшли відповідне навчання. Після практики ці люди, які вміють залучати гранти і реалізовувати грантові проєкти, стануть справжнім скарбом для громади.
– В інших містах є така практика з навчанням проєктних менеджерів?
– Так, я була здивована, що цілі інвестиційні відділи є навіть у невеликих громадах.
– Багато грантів є на те, щоб українські виробники виходили на міжнародні ринки, що розбиває російські наративи, що нас розглядають лише як сировинний придаток і хочуть тільки використати. Вас часто запитують, чому іноземні уряди й організації підтримують наших підприємців?
– Це перше запитання, яке ставлять з дуже прищуреним оком власники бізнесу віком 55+. Я недарма говорила про цілі сталого розвитку, бо світ, сталі країни ще кілька десятиліть тому почали говорити про загальносвітові проблеми, які не можна вирішити самотужки. Тому уряди і держави домовилися вирішувати їх разом. Тобто є такий світовий суспільний договір, під завдання якого формують бюджети. Світова спільнота розуміє, що гроші – це ніщо, їх можна надрукувати, порівняно з глобальними загрозами, на які треба реагувати.
Тому країни відмовляються від пластика і переходять на інші матеріали, щоб не забруднювати планету, переходять на відновлювальну енергетику. Тому змінюється і підхід до бізнесу. Підприємці мають впливати на вирішення якихось проблем, тоді виграють усі. Як приклад, завдяки відповідальному бізнесу місто стає привабливішим для туристів. Вони залишають тут свої гроші. Зростає купівельна спроможність населення і попит на товари та послуги підприємців.
Ще один приклад – національний проєкт “Зроблено в Україні”, покликаний сформувати культуру споживання українських товарів. Тому що 40 відсотків вартості купленої продукції реінвестується знову в нашу економіку. Тобто кожен українець допомагає нашій економіці, купуючи товари українського виробництва.
За кордоном на полицях магазинів багато наших товарів. Жителі цих країн до нас емпатично ставляться й хочуть нам допомогти. Коли ця продукція буде брендованою, коли буде видно, що вона зроблена в Україні, то наші друзі і співвітчизники за кордоном надаватимуть їй перевагу. Українські підприємці повинні розуміти силу єднання. Як це зрозуміли волонтери.
Тому я дуже хочу сформувати в області потужну підприємницьку спільноту. Бо коли бізнес підріс, у нього з’являється потреба віддавати. Об’єднавшись у такі спільноти, він може вирішити багато проблем. Залучати експертів дорого і довго, крім того вони є не за всіма напрямками.
Фото: Без купюр
А якщо доєднатися до міжнародної підприємницької спільноти, яка представлена в багатьох країнах, звертатися до неї зі своїми запитами, то обов’язково отримаєш відгук і допомогу. Адже серед її членів знайдеться хтось, хто володіє потрібними тобі інформацією і досвідом.
38 мільйонів гривень на проєкт для підтримки аграріїв
– А чи є позитивні приклади залучення великих міжнародних грантів на Кіровоградщині?
– Так. Я не можу без згоди власників розголошувати назви підприємств, але сума найменшого міжнародного гранту складає 40 тисяч гривень, а найбільшого 38,4 млн грн. Це грант від USAID.
– Я так розумію, що ви дотичні до цього проєкту?
– Це командна робота. Я багато років прихильниця японського вчення Кайдзен. Тому свого часу створила з партнеркою Хаб Кайдзен. Його команда й допомагала з залученням гранту підприємству, яке ще не мало досвіду в цьому, але вирішило спробувати. І перша спроба виявилася вдалою. Коли йдеться про велику суму, то формується велика команда, яка надалі працюватиме і над реалізацією проєкту.
У Хаб Кайдзен є партнери в Швейцарії, які мають по 15-20 років досвіду, у нас із ними партнерський договір. Якщо це важковагова заявка, то ми залучаємо зовнішніх партнерів. Так само і вони запрошують нас. Тому що треба, щоб прочитав ще хтось, хто нічого не знає про цього клієнта й також дасть об’єктивну оцінку й рекомендації. Щоб із перших рядків заявка зачепила, щоб грантодавцю все було зрозуміло. Цьому треба вчитися. Грантрайтинг – це мистецтво. Оскільки підприємцям потрібно займатися бізнесом, то Хаб Кайдзен допомагає їм залучати гранти на реалізацію проєктів.
Як ви вже зрозуміли, формування стосунків донорів і підприємства, донорів і громади – це не разова історія. Тому Кропивницька міська рада має формувати стосунки з донорами, щоб вони знали, що в неї є стратегія, що вона розвивається, постійно подається на грантові конкурси, має фахівців, які можуть захистити заявку. Ще донор дуже цінує залученість перших осіб. Коли перша особа громади, яка є головним модератором формування бюджету і спрямування коштів, залучена в процес, горить ним, то донори по-особливому ставляться до цих громад. Бо громада – це люди. І реалізовують проєкти люди. Тому для них важливо, хто вони, які в них цінності та які завдання вони перед собою ставлять, чи здатні втілити ідею в життя. І це головне, що потрібно знати про гранти.
– Дякую вам за цю розмову. Сподіваюся, всі, хто цікавляться грантами на розвиток, знайдуть для себе корисну інформацію.
Читайте також:
Очільниця податкової служби Кіровоградщини Юлія Мороз: В області є гроші і багато
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: