Міжнародна спільнота сьогодні пильно слідкує не лише за перебігом війни, а й за витратами на відновлення України. Це очевидно, зокрема, і з зусиль партнерів долучити до контролю громадянське суспільство і ЗМІ. Відстежувати реалізацію проєктів в регіонах можна через державну цифрову екосистему для підзвітного управління відновленням DREAM. Або через онлайн-платформу Big Recovery Portal (BRP), що фінансується ЄС та іншими міжнародними партнерами. Її, на відміну від DREAM, адмініструє неурядова організація – “Технології прогресу”. Яким було наше здивування, коли серед проєктів відновлення від Кропивницької громади ми побачили й довоєнні, що згадувалися ще у риториці міського голови, а нині очільника ОВА Андрія Райковича, кілька років тому, коли у місті й у держави були інші бюджетні пріоритети й можливості. Зокрема, реконструкція Набережної й площі Героїв Майдану. Команда програми “На часі” групи видань “Медіаколо” вирішила з’ясувати, як вони опинилися серед проєктів відновлення, хто визначає, які об’єкти подавати в екосистему DREAM, які є актуальними й пріоритетними для громад під час війни. Що кажуть чиновники й незалежні експерти, читайте далі або дивіться відео в кінці тексту.
Скриншот із порталу DREAM
За кількістю поданих проєктів у систему DREAM, Кіровоградщина — на четвертому місці. Але…
Ось, що розповіла начальниця Управління регіонального розвитку містобудування та архітектури Кіровоградської ОВА Вікторія Кулікова.
“Для Кіровоградщини пріоритетними є розвиткові проєкти й наразі триває розробка програми комплексного відновлення області”, – зазначила вона.
За кількістю поданих проєктів у систему DREAM, Кіровоградщина — на четвертому місці. Йдеться про 460 об’єктів загальною вартістю на 18,5 млрд грн, які подали громади області. Їх реалізація, за її словами, залежатиме від прийнятих показників державного, обласного та місцевого бюджетів. Оскільки програма передбачає співфінансування.
“Кіровоградщина задекларувала перед Міністерством фінансів і Міністерством економіки портфель публічних інвестицій, який складається з 11 пріоритетних проєктів. Вони стосуються різних сфер – ЖКГ, культури, обов’язково житла для ВПО. Це й реконструкція і будівництво, житло для військовослужбовців, плюс об’єкти цивільного захисту в навчальних закладах”.
Джерелами фінансування вона назвала державний бюджет, міжнародні організації, місцеві бюджети. А також висловила сподівання на відновлення діяльності Державного фонду регіонального розвитку, який призупинив свою роботу на деякий час.
Зокрема, на Кіровоградщині за кошти міжнародних партнерів реалізуються проєкти й в Олександрійській громаді, і в Катеринівській, і в Кропивницькому.
Пріоритетними за її словами є об’єкти цивільного захисту, збудовані за європейськими стандартами, створення безбар’єрного простору для захисників з ампутаціями, будівництво житла для військових і переселенців.
Оскільки серед проєктів, які подала в рамках відновлення Кропивницька міська рада, серед іншого є й довоєнні, зокрема реконструкція набережної й площі Героїв Майдану, ми поцікавилися їхньою актуальністю та пріоритетністю під час війни з погляду місцевої влади.
Скриншот із порталу DREAM
“У попередні роки, до того як Державний фонд підтримки регіонального розвитку призупинив діяльність, проєкт реконструкції центральної площі обласного центру визнали одним із пріоритетних за підсумками голосування. Центральна площа вже давненько потребує реконструкції. Плюс ми хочемо розвивати саме цей об’єкт як зокрема об’єкт вшанування пам’яті героїв”, – зазначила Вікторія Кулікова, але додала, що все залежить, чи вдасться знайти джерела фінансування.
Без надії сподіватися?
А ось, начальник Управління капітального будівництва Кропивницької міської ради Сергій Білокінь стверджує, що реконструкція набережної й площі під час війни не часі. Але вважає, що до системи DREAM можна подавати й такі проєкти, бо вона створена для пошуку міжнародних донорів. Словом, якщо перефразувати крилатий вираз Лесі Українки, — без надії сподіваються.
“Йдеться про фінансовий ресурс, який на сьогодні дуже складний для міської ради. Окрім того, що на сьогоднішній день в нас воєнний час і постанова 590 обмежує фінансування подібних об’єктів, я думаю, що недоцільно реставрувати площі під час війни”, – каже посадовець. – “Що я вам можу пояснити? Занесені об’єкти як інвестиційні, які необхідні місту, розроблена проектно-кошторисна документація. Ну, не може ж вона просто лежать в шафі”.
Скриншот із порталу DREAM
Хоча й визнає, що вона вже застаріла, адже розроблена кілька років тому і відтоді змінилися фінансові показники в по багатьох сферах. Власне, через це й виникла проблема з визначенням підрядника з реконструкції міського стоматологічного об’єднання по вулиці Шевченка, на яке передбачені кошти зокрема з державного бюджету.
“Міська рада підписала договір із Міністерством фінансів. Підписані ціла угода й укладений договір на фінансування з Управлінням капітального будівництва по кошторисній документації. І здається п’ять чи шість разів проводилась процедура закупівлі робіт, але ніхто не подав документи на участь у тендері. Видно, порахували люди, і не вкладаються, бо там ціни передбачені, здається, ще з 2021 року”, – каже чиновник.
Які проєкти пріоритетні в інших регіонах
Для порівняння, які проєкти подають за програмою відновлення в інших регіонах, ми попросили розповісти громадську діячку з Кропивницького, голову ГО “Наша рада” Євгенію Захарченко, яка проводила громадський моніторинг на Київщині.
“Для Київщини пріоритетними були ті територіальні громади, які постраждали від бойових дій, від обстрілів або які були окуповані. Обов’язкова умова відновлення, щоб це були соціальні або багатоквартирні житлові будинки, або там лікарня, заклади культури. Тобто важливе для громадськості і обов’язково воно мало бути пошкоджене після 24 лютого 2022 року. Ну, і ще одна умова, щоб не дуже близько до лінії фронту. Тому що не мало сенсу щось відновлювати”.
За словами громадської діячки-юристки, згідно з постановою Кабміну від травня 2023 року, включити об’єкт до плану відновлення можна, якщо є один із критеріїв. Або там були активні бойові дії, або ця територія була окупована, або там є пошкодження внаслідок обстрілів і постраждали об’єкти, або четвертий критерій, який включає дві умови, — великий відтік населення в порівнянні з 1 січня 2022 року чи знизилися надходження податків без урахування ПДФО військовослужбовців.
“Якщо 30 і більше відсотків недоотримала громада в бюджет у порівнянні з 2021 роком, тоді об’єкти на території цієї громади також можуть бути включені в план відновлення. У Кропивницькому в лютому прийнято план відновлення, який називається “Програма соціально-економічного розвитку” в дужках “План відновлення”. Там величезний на 70 сторінок цікавий документ, у якому сказано, що на 1 січня 2024 року в нас було три повідомлення в реєстрі пошкодженого майна в результаті агресії російської федерації”.
Активістка переконана, що на всі “хотілки” не вистачить коштів, і пріоритетними мають бути — будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб і військових.
Необхідна інфраструктура і житло, а потім площі
А ось що про пріоритетність об’єктів відновлення розповів у коментарі нашим журналістам Максим Гамулець, експерт ГО “Технології прогресу”, співрозробник ризик-методології онлайн-платформи Big Recovery Portal.
“Наша команда під час роботи над Big Recovery Portal розробила методологію ризиків, що стосується відновлення. В основу методології лягли аналіз великого масиву даних з іноземної практики. Наприклад, відновлення після Другої світової війни, відновлення в Японії після цунамі й т.п. Тобто ми проаналізували багато матеріалів. Один із ризиків там безпосередньо стосується вашого питання — це ризик позачергового відновлення. При відновленні об’єкта необхідно врахувати його значення та подальшу роль для забезпечення ефективного функціонування міст. Серед пріоритетів ми виділяємо в першу чергу — розмінування міст. Далі йде інфраструктура — комунальна, дорожня, електрика, водовідведення і водопостачання, газифікація, вокзали й таке інше. На третьому місці — житловий сектор”, – каже Максим Гамулець.
За його словами не можна планувати відновлення умовної площі, коли в людей є потреба в житлі.
“Культура і те, що ви говорите, там площі, сквери, парки — це один з останніх рівнів пріоритизації в рамках нашої методології”, – зазначає експерт, який вивчав міжнародний досвід відновлення.
Що ще відновлюють і відновлюватимуть?
Загалом міська влада подала до екосистеми DREAM десятки проєктів. Деякі з них стосуються закупівлі техніки для комунальних підприємств міста, капітальних ремонтів котелень, тепломереж і найпростіших укриттів. Серед іншого — придбання 20 автобусів із автономним ходом, перша черга будівництва вулиці Дона Амінадо. Але й про житло теж не забули. Так, у планах будівництво ще однієї багатоквартирки по вулиці Генерала Жадова, реконструкція житлової будівлі для тимчасового проживання ВПО в селищі Новому, реконструкція будівлі дитячої міської лікарні. Останнім проєктом, за інформацією міської ради, цікавилися італійці. Але більшість проєктів поки що не мають підтвердженого фінансування.
______________________________
* Ця публікація підготовлена у співпраці з Українською асоціацією медіабізнесу та за підтримки ЮНЕСКО, за фінансування народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і виклад фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені думки. які не обов’язково належать ЮНЕСКО та жодним чином не зобов’язують Організацію».
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: