У суботу, 15 лютого, в Кропивницькому рідні та близькі полонених та зниклих безвісти українських воїнів вийшли на акцію під гаслом “Моя любов зруйнує ґрати полону”. Кохані, сестри, батьки та діти бійців зібралися на площі Героїв Майдану, щоб нагадати про долі їхніх найдорожчих людей.
Про це повідомляє кореспондентка “Без купюр”.
Сьогоднішню акцію, яка розпочалася о 13:00, організували рідні воїнів 36-ї бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Проте на площу Героїв Майдану також вийшли близькі військових 25-ї, 47-ї, 3-ї окремої штурмової, 56-ї та 57-ї бригад, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти.
“Моє життя – боротьба за твоє” – гасло, з яким на акцію в обласний центр із Малої Виски приїхала Наталя та її син Ілля. Вони чекають Михайла Лабу, воїна 9-го окремого стрілецького батальйону 57-ї бригади, який зник у березні 2024 року.
“Ми приїхали сюди, щоб стати голосом Лаби Михайла Миколайовича, який зайшов на позиції 8 березня і, на жаль, не повернувся. Він зник поблизу Синьківки. І тепер чекаємо звістки, молимося, оскільки інформації немає жодної. Чоловік служив із 2022 року. Їхній 9-ий окремий стрілецький батальйон приєднали до 57-ї бригади. На жаль, багато побратимів загинуло на різних напрямках. Але в нас є віра й надія, що коханий чоловік і татко обов’язково повернеться”.
11 місяців Наталя із сином шукають Михайла.
“Боремося за його повернення. Їздимо на акції. Ми волаємо, де тільки можемо, аби хоч якусь вісточку знайти, адже надія – це його порятунок, а любов, впевнена, розірве будь-які ґрати, аби мій коханий повернувся додому. Моя молитва – це його броня, тому я смиренно й терпеливо чекаю на порятунок Михайла”.
“Я дуже сильно пишаюся татом, дуже його люблю і чекаю”, – каже 12-річний Ілля, який попри мороз приїхав разом із мамою.
Неподалік стоять три жінки Світлана, Ірина та Людмила. Вони тримають два з’єднані прапори. Це матір, дружина та сестра Олександра Воронова. Про долю воїна 56-ї окремої мотопіхотної бригади нічого невідомо вже 21 місяць.
“Мій брат зник безвісти у травні 2023 року на Донецькому напрямку, поблизу Оріхово-Василівки (Бахмутський район). Увесь цей час ми не знаємо, що з ним. Цього року йому виповниться 35 років”, – розповідає Людмила.
Світлана, Ірина та Людмила стоять зліва на право
Валентина Непоменко, голова громадської організації “Сім’ї на захист воїнів 34 батальйону 57 бригади” та матір військовополоненого, сьогодні стала голосом акції. Жінка в гучномовець закликала славити героїв, боротися за полонених та шанувати загиблих.
“Мій син Андрій потрапив у полон 22 квітня 2022 року біля селища Новотошківське на Луганщині. Цьогоріч йому 33 роки. У квітні буде рівно три роки, як він у полоні”.
Валентина Павлівна переконана, що всі рідні військовополонених та безвісти зниклих повинні об’єднуватися, адже так люди відчувають підтримку та мають із ким розділити горе.
“Я тут стою за всіх героїв. Усі вони нам рідні, немає значення, яка це бригада, який підрозділ, який напрямок. Це ніколи не має для нас значення, бо ми всі об’єднуємося, всі ми сім’я. Вранці ми їздили в Знам’янку, де рідні безвісти зниклих воїнів теж організовували акцію. Підтримали їх, а потім приїхали в Кропивницький. Боремося та молимося за кожного Героя”.
Загалом в акції взяли участь близько 30 людей.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: