Вам може бути абсолютно байдужа тема дерев… Але, можливо, ви зацікавитеся нею, якщо дізнаєтеся, скільки з міського бюджету щороку виділяють на озеленення та утримання зелених насаджень? А це, за інформацією порталу публічних закупівель Prozorro, понад 20 мільйонів гривень на висадження, утримання та знесення аварійних дерев. Чому деякі екоактивісти почали ставитися до висадження нових дерев у Кропивницькому без ентузіазму, а навпаки як до марнотратства? І чому чиновники не зацікавлені, щоб громадськість долучилася до інвентаризації зелених насаджень? Частково відповіді на ці запитання ви дізнаєтеся з цієї публікації або після перегляду програми спільного проєкту групи видань “Медіаколо” – “На часі”. На жаль, деякі з них залишаються риторичними.
Приділити увагу деревам саме зараз – на початку зими ми вирішили не випадково, адже восени в міській раді інвентаризували висаджені протягом року дерева. Іншими словами, рахували, скільки з них прижилися, скільки ні. Тож саме час дізнатися в Головного управління життлово-комунального господарства, наскільки обгрунтовані звинувачення екоактивістів і небайдужих, які неодноразово писали про те, що саджанці недостатньо поливають, і як наслідок багато з них гинуть. І так щороку. Замість того, щоб належно доглядати висаджені дерева, в Кропивницькому на місці всохлих садять нові, і знову – під опіку небайдужих. Тож ми вирішили розставити всі крапки на “і” й звернулися до профільного управління з відповідним журналістським запитом. Отримані дані мали б потішити і заспокоїти. Бо, відсоток приживлення – досить високий. Так, згідно з відповіддю начальника Головного управління ЖКГ Віктора Кухаренка, торік весною в місті висадили 301 одиницю дерев і кущів, із них прижилися 270. Весною нинішнього року висадили 493 одиниці, прижилося – 453.
Однак запрошена в студію громадська діячка та редакторка “Нової газети” Інна Тільнова ставиться до цієї інформації скептично, як і депутатка міської ради Ольга Ковальова-Алокілі. А також кропивницький дендролог Євгеній Ткачук, до якого ми звернулися за коментарем. І ось, чому.
Мені здається що все дуже погано і щороку все стає гірше й гірше. Чому? Тому що у нас не припиняють садити дерева… На жаль. Раніше я раділа, що в кропивницькому висадили нову алею лип, кавових дерев, туй. Думала, що це класно, бо наше місто буде зелене. Та сьогодні я розумію, що це означає, що наступного року ці дерева всохнуть майже на 70%”, – Інна наводить показові приклади. – “Пам’ятаєте сквер навпроти обласної лікарні? Якась ГО висадила, де вони? Алея кавих дерев по вулиці Героїв-Рятувальників – це тільки назва. Ми намагалися її врятувати, поливати щоранку, їдучи на роботу, з баклажок, але марно. Те саме з деревами на площі Богдана Хмельницького. Багато з них всохли”.
Вона також навела приклад висадження дерев разом з керівництвом області і міста в парку Перемоги на честь міст-героїв, більшість із яких також загинули.
“Минулого року писала про те, в якому останні оці саджанці. А уже в цьому році стало зрозуміл, що вони уже не відродяться, не приживуться”, – розповідає колега і вважає, що все в місті робиться декларативно і під відеокамери, тому вона й інші екоактивісти часто змушені поливати молоді деревця самотужки.
Практично всі бюджетні кошти на озеленення та утримання зелених насаджень освоює КП “Єлізавета”, але ось це “КП” багатьох вводить в оману, бо сприймається як “комунальне підприємство”. А насправді – це “колективне підприємство”, тобто приватне.
Згідно з відкритими джерелами, воно має втричі менше працівників, ніж комунальне підприємство “Благоустрій”, і практично немає техніки. Натомість успішно виграє мільйонні підряди міськради, а освоює, як з’ясувалося, руками тих же комунальників.
Так, коли ми запитали в пресслужбі КМР, чому тендер на висадження 270 слив Пісарді виграло КП “Єлізавета”, а садило й доглядало КП “Благоустрій”, то дізналися, що комунальникам не можна нібито виділяти гроші з бюджету. Але депутатка Ольга Ковальова-Алокілі – іншої думки. Пояснення про відсутність відповідних ліцензій, КВЕДів чи фахівців вона вважає відмовками, а не причинами.
За словами депутатки, фінансового ресурсу для догляду за зеленими насадження, виділяється достатньо. Питання в тому, наскільки ефективно вони використовуються.
“На Дні депутата начальник управління ЖКГ сказав, що це заборонено Законодавством. Хоча юристи кажуть інше. В інших містах подібна практика є”, – коментує депутатка Ольга Ковальова-Алокілі.
Крім того, багато керівників комунальних підприємств «тільки дізналися про те, що на їх балансі є зелені насадження”.
Ольга Ковальова-Алокілі направила кілька депутатських звернень стосовно озеленення в місті. Серед них – можливість залучення громадськості до складу інвентиразційної комісії, що дало б змогу активістам перевірити стан/належний догляд за зеленими насадженнями (за бюджетні мільйони).
“Хотілося, щоб це стало нормальною практикою. Адже представники громадськості мають право піти й перевірити своє, по суті, майно”, – каже депутатка.
Вже після зйомки програми стало відомо, що заступник міського голови Олександр Вергун надав відповідь, що участь громадськості в інвентаризаційній комісії щодо зелених насаджень не передбачена. Тож чи вірити в інформацію ГУ ЖКГ про високу приживленість дерев і достатній догляд – вирішуйте самі.
_________________________
Ця публікація підготовлена у співпраці з Українською Асоціацією Медіа Бізнесу та за підтримки ЮНЕСКО, за фінансування народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і виклад фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені думки. які не обов’язково належать ЮНЕСКО та жодним чином не зобов’язують Організацію».
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: