Якщо вірити МОЗ і Національній службі здоров’я, то з квітня в Україні кошти «пішли за пацієнтами», й останні можуть розраховувати на безплатні медичні послуги. Та при цьому в міністерстві визнали неадекватність тарифів, за якими НСЗУ компенсує затрати лікарням. І як тут не помітити символізм у даті старту другого етапу медреформи – 1 квітня? Власне, згідно з Конституцією України, ще з моменту її прийняття в 1996 році медичні послуги в комунальних державних закладах охорони здоров’я мали бути безкоштовними. Але гарантії держави не мали нічого спільного з реальністю. І як стверджують пацієнти, нічого не змінилося і з впровадженням чергового етапу реформи. Й це викликає обурення не тільки в них, а й навіть у народних депутатів від партії «Слуга народу». Так, нещодавно Дмитро Гурін написав на сторінках «Української правди», що Кіровоградському обласному клінічному онкоцентру, який очолює нардеп попереднього скликання та один із кандидатів на посаду голови Нацслужби здоров’я Костянтин Яриніч, цьогоріч передбачено втричі більше коштів. І навів приклад пацієнта Олександра, якому тут запропонували самому оплатити лікування і направили на діагностику в платну клініку. Ми вирішили поцікавитися в самого Костянтина Яриніча ситуацією не тільки з одним конкретним хворим, а чи отримуватимуть взагалі пацієнти безплатні медичні послуги хоча б у найближчій перспективі і в якому обсязі.
– Я не знаю, звідки у депутата інформація про те, що наш заклад отримав таке фінансування. Насправді ми склали фінансовий план і подали його на затвердження обласній раді, як засновнику. В ньому відображено реальні цифри для того, щоб продемонструвати наші реальні можливості. Насправді ми отримали близько 130 відсотків від фінансування 2018-ого року. Я порівнюю з 2018 роком, тому що зараз все порівнюється з ним, в тому числі глобальна ставка. При цьому треба враховувати, що ці кошти підуть не тільки на зарплату і комунальні послуги, а й на медичну допомогу. Але для того, щоб забезпечити її в повному обсязі, щоб не перекладати цей тягар на плечі пацієнтів, потрібне фінансування на рівні 180% від того, що було.
Фактично держава задекларувала, що підвищила фінансування лікувального закладу, і це начебто так, але підвищила не настільки, щоб ми могли надавати безкоштовну медичну допомогу. Як наслідок, у нас виникає конфлікт із пацієнтом, тому що він думає, що такі питання вирішуються на рівні лікувального закладу. Але це не якась індивідуальна ситуація лише в Кіровоградському обласному клінічному онкологічному центрі. Комусь більше, комусь менше не вистачає, декому взагалі немає чим зарплатню платити. Тому наразі в обласній раді підготували програму, що передбачає додаткові фінансові вливання, щоб підтримати обласні медичні заклади.
Держава не чесно поводиться з лікарями і медичними закладами, зіштовхує пацієнтів і установи лобами. А по факту – нам немає, де взяти необхідні кошти.
– Яким чином у таких умовах розподілятимете ті кошти, що є?
Ми прорахували, які кошти залишилися на закупівлю ліків до кінця року, й провели тендери на закупівлю. Але потрібно звернути увагу, що ми не можемо закуповувати препарати на свій розсуд, а тільки передбачені національним переліком. Він складається з 500 найменувань, у той час як в Україні – 14 тисяч найменувань і є ліки, які лікувальний заклад не має можливості закупити навіть якби було стовідсоткове фінансування. Пацієнтам все одно доводилося б їх купувати самим. Чи можна вирішити це питання? Ну, звичайно, якби МОЗ розширило національний перелік ліків.
– На відміну від інших препаратів, хіміопрепарати закуповує держава. Нещодавно ви отримали партію на 26 мільйонів гривень. Чи достатньо цього для того, щоб забезпечити ваших пацієнтів, яким чином вони розприділяються між хворими, чи знають пацієнти про їхню наявність?
– Так, ми отримали достатню кількість хіміопрепаратів, але знову ж таки – тільки тих, які є в національному переліку. Тобто базові у нас на сьогодні є, вони абсолютно безкоштовні. Перелік знаходиться у кожному відділенні і абсолютно доступний для пацієнтів. Ця інформація передається також департаменту і МОЗ. Все, що держава надає по квоті Кіровоградській області, у нас є. Але тут порушено порядок. Наприклад, нам щойно надійшли ліки за 2018 рік. Тому ми не знаємо, коли які ліки отримає держава наступного разу. Бо договори на їхнє постачання укладені ще в попередні роки. Мені свого часу навіть як нардепу не відкрили умови закупівлі, а потім з’ясувалося, що там було передбачене відтермінування поставок на 24 місяці. Тобто держава заплатила мільярди гривень, а ліки отримала через два роки.
– Знаю від медиків, що деякі препарати, придбані централізовано, приходили з невеликим терміном до закінчення придатності. Чи встигали їх у такому випадку використати за призначенням?
– Був випадок, коли медичний заклад відмовився від таких ліків, вони так і залишилися в МОЗ. Їх не можна було використати. Після чого, за рішенням рахункової палати, їх повернули постачальнику. Тому не все, що дешевше, є якісним.
Якщо фінансування медицини менше, ніж 5% від ВВП, то держава не може забезпечити якісну і доступну медицину. Сьогодні у нас 2,5 відсотки ВВП йде на покриття програми медичних гарантій, тобто половина потрібної суми від тієї, що треба, щоб надавати пацієнтам безкоштовну допомогу, як прописано в 49-ій статті Конституції України.
– Тобто фінансування пакетів медичних гарантій не покриває реальних затрат на надання медичних послуг?
– Так, для прикладу, ліки для операції проктологічного профілю коштують від 20 до 30 тисяч гривень, в залежності від складності, а в нас на цей пакет, на ліки і надання хірургічної допомоги, закладено тільки 5 тисяч 700 гривень. Це я вже не кажу за обстеження, за зарплатню медичному персоналу… Пацієнтам дуже складно розібратися, чому в той час, коли держава сказала, що лікування безкоштовне, пацієнтам треба платити.
– Депутат також звинувачує вас як керівника закладу в тому, що пацієнта направили на платне обстеження до приватної клініки.
– Це пацієнт Інституту раку. Він лікуватиметься в Інституті раку. Там є все обладнання для діагностики. Але коли є недофінансування, то виникають непорозуміння навіть між закладами, бо там також рахують кожну копійку. Вони вирішили, що нехай він обстежиться вдома, а вони його тільки прооперують і отримають за це кошти відповідно до пакету фінансування. Це теж, як на мене, неправильно і нечесно. Тому в зв’язку з тим, що у нас немає комп’ютерного томографа, ми згідно з договором направили його до «Томоклініки». Але там також виникло непорозуміння з Національною службою здоров’я, бо сьогодні вже недостатньо договору для того, щоб обстежити пацієнта в них безкоштовно, а потрібно провести тендер серед інших клінік, які мають томограф. І наразі тільки триває тендерна процедура. Після її завершення, пацієнти зможуть частково проходити діагностику на комп’ютерному томографі безкоштовно. Надати цьому пацієнту послугу за кошти закладу до проведення тендера ми не мали права. Тому йому запропонували або обстежитися за власні кошти, або в Інституті раку безкоштовно.
– Пригадую, що свого часу, коли ви ще були депутатом обласної ради, вашому колезі покійному вже Миколі Шевчуку перед голосуванням за звільнення з посади головного лікаря обласної лікарні ставили в провину несправність томографа. Ви в тому числі. Яка ситуація з томографом в онкоцентрі?
– В онкоцентрі немає наразі ні нового томографа, ні несправного. Коли ми зверталися до нашого власника, обласної ради, з приводу його придбання, то рік за роком нам відповідали і відповідають, що коштів немає. А тому було прийнято рішення на рівні комісії з питань власності обласної ради, здавати частину площі онкоцентру в оренду «Томоклініці», яка надаватиме цю послугу.
– Скільки коштує новий томограф?
– Все залежить від характеристик. Там може бути 16 зрізів і 32. Менше 16-ти сьогодні немає сенсу брати. Оскільки стандарти надання допомоги досить високі для закладів третього рівня.
– Публікації у ЗМІ хоч і багаторічної давнини свідчать про те, що він все ж таки був свого часу в онкоцентрі…
– Так, але це було дуже давно, його вже немає років 7. І навіть, якби і був сьогодні, то не вирішував би питання діагностики, бо це був однозрізовий томограф, дуже примітивний, цього на сьогодні дуже замало.
– І насамкінець, ви вже пройшли співбесіду в міністерстві на посаду голови НСЗУ?
– Так. Пройшов. Дистанційно.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: