Публічна дискусія щодо історико-географічного місця Кіровоградщини та нової назви області, яку 10 січня провів Центральноукраїнський обласний краєзнавчий музей, вийшла за його межі. До неї під час програми “Про головне” в студії видання “Пульс Exlusive” долучилися ініціатори перейменування Кіровограда на Кропивницький – народний депутат України 8-го скликання, який відстоював теперішню назву міста в парламенті, він же нині депутат облради Олександр Горбунов та член Національної спілки художників України Ігор Смичек. Детальніше – дивіться на відео або читайте в тексті.
Захід у музеї відбувся до річниці утворення Кіровоградської області як адміністративної одиниці, на невідворотності перейменування якої акцентував директор музею Борис Шевченко. Він також назвав два варіанти назви, що найчастіше лунають у публічному просторі – Кропивницька і Центральноукраїнська.
Доктор історичних наук, краєзнавець Юрій Митрофаненко та кандидат географічних наук, краєзнавець Андрій Домаранський висловилися за необхідність позиціювати Кіровоградщину як Центральну Україну. Хоча загалом це поняття охоплює територію низки областей, вони навели аргументи, які дозволяють закріпити за нашою областю це визначення, та дадуть змогу їй не загубитися серед інших історико-географічних регіонів. Почути їх можна за посиланням.
Розпочату дискусію розвивають в протилежному напрямку ініціатори перейменування Кіровограда на Кропивницький, згадані на початку Ігор Смичек та Олександр Горбунов. Вони вважають, що назва області повинна бути похідною від назви обласного центру, що посилить його впізнаваність. А заразом висловилися про зміну герба та прапора обласного центру, елементи яких під час повномасштабної війни росії проти України нагадують про часи колонізації українських земель російською імперією. Як відомо, міська рада в грудні минулого року ініціювала опитування містян із цього приводу.
Ігор Смичек зауважив, що питання зміни символіки міста назріло ще під час перейменування його в Кропивницький. Вже на тоді він мав ескізи нового герба, наразі їх у нього близько п’ятнадцяти.
Олександр Горбунов теж вважає, що символіка міста має відповідати новій назві й стати елементом брендування і популяризації Кропивницького, але дещо в ширшому значенні.
“Назва “Кропивницький” — це не просто ім’я драматурга чи театру. Це назва, яка має об’єднувати культурний і мистецький потенціал нашого регіону. Ідея створити мистецьку столицю України закладена ще в проєкті перейменування. Тому далі з’явилися Кропфести, метою яких була реалізація цієї концепції”, – пояснює депутат.
Повертаючись до питання про перейменування, присутні в студії звернули увагу, що першими про нього заговорили прихильники назви “Єлисаветград”. Які після власних невдалих потуг стали критикувати за поширення практики зміни назв топонімів патріотичну спільноту.
Але, на думку Ігоря Смичека, саме їхні спроби повернути місту імперську назву й підштовхнули патріотичне середовище до рішучих дій, спрямованих на українське позиціювання міста.
“Так, проукраїнські сили не були першими ініціаторами перейменування. У нульових роках ідея назви “Кропивницький” виникла як реакція на спроби повернення назви “Єлисаветград”. У 2010 році я натрапив на статтю Василя Бондаря в журналі “Вежа”, де він закликав протистояти цьому поверненню. Тоді я сказав, що альтернативою може бути лише Кропивницький”, – згадує художник.
На додаток, за словами Олександра Горбунова, агітація за “Єлисаветград” активно фінансувалася, тому на той момент більшість людей і схилялися саме до цієї назви. Але патріотичні сили, об’єднавшись, зуміли відстояти українське бачення майбутнього міста.
“Сьогодні ми розуміємо, що цей процес був не просто перейменуванням, а поштовхом до декомунізації та ребрендингу області в цілому. Тож зміна символіки міста є природним продовженням цієї роботи”, – каже депутат. – “Кропивницький заснував свій театр у часи Емського указу 1876 року, коли забороняли українську мову та культуру. Імперська політика росії ніколи не визнавала українську націю. Те ж ми бачимо зараз: війна триває і знову прагнуть знищити нашу мову та культуру. Лише після великих потрясінь, таких як повномасштабне вторгнення, люди починають розуміти значення таких речей, як перейменування”.
Започаткований після перейменування обласного центру Кропфест, зі слів Олександра Горбунова, покликаний був показати, що Кропивницький — це не лише нова назва, а й культурний центр України. Тому він виступає за перейменування області з урахуванням загалом мистецьких традицій нашого краю – не лише театральних, а й танцювальних та інших. З мистецькими традиціями має асоціюватися й назва області – похідна від нинішньої назви обласного центру. Ось, що пан Олександр розповів про напрацювання щодо перейменування області.
“У 2015 році вже відбулися громадські слухання, за підсумками яких вирішили, що назва області має походити від назви обласного центру. У 2016 році місто стало Кропивницьким, тому логічним було б перейменувати область на Кропивницьку. Процес перейменування розпочався, була підготовлена відповідна постанова, зібрано необхідну кількість підписів депутатів та отримано позитивний висновок Конституційного Суду. Проте після виборів 2019 року питання залишилося невирішеним”, – зазначив депутат.
Для позиціювання міста й області як мистецького краю Ігор Смичек та Олександр Горбунов пропонують не обмежуватися в новій символіці зображенням приміщення театру.
“Ідея позиціювання міста як мистецької столиці України має великий потенціал. Це може забезпечити розвиток закладів освіти для підготовки фахівців у галузях мистецтва, музики, театру тощо. Такий підхід дозволить залучати таланти з усієї країни та створити унікальне культурне середовище”, – переконаний останній. – “Ідея комплексного підходу передбачає як брендування, так і зміну символіки. Тема зміни назви та символіки обласного центру повинна стати органічною частиною концепції його розвитку”.
_____
Довідково
Доєднатися до опитування про зміну символіки міста можна шляхом заповнення Google-форми та через платформу E-DEM . Триватиме воно до 20 січня включно. Результати мають оприлюднити через два дні потому.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: