У черговому випуску програми “На часі” журналісти Центру журналістських ініціатив “Медіаколо” Наталя Кривошей та Андрій Клочек торкнулися теми естетичного образу Кропивницького, зокрема відсутності в обласному центрі єдиної політики щодо розміщення зовнішньої реклами, хаотичного розміщення МАФів на “червоних лініях” міста. До розмови долучилися заслужений архітектор України, керівник обласної організації Національної спілки архітекторів України Юрій Пенязь і депутат міської ради, член комісії з питань архітектурної діяльності, містобудування та капітального будівництва Тігран Хачатрян.
Серед тротуатру і задом до розп’яття — один із прикладів забудови міста МАФами. Фото Валентини Яремчук
Майже щороку в інформаційному полі Кропивницького звучать новини про плани міської влади прийняти єдині правила розміщення зовнішньої реклами та затвердити вимоги до вивісок, а також час від часу звучить ідея створення єдиного архетипу для МАФів. Останнє обговорювали ще за часів міського голови Володимира Пузакова (2007-2010 роки).
У травні 2021 року заступник міського голови Кропивницького Олександр Мосін повідомив, що в міськраді розробили документацію щодо розміщення МАФів, у листопаді 2022 року колишня головна архітекторка міста Ірина Мартинова зазначала, що в міській раді нарешті готові вимоги до вивісок.
Проте поки ці плани так і залишаються на рівні обіцянок, а обласний центр продовжує справляти враження міста спотвореного зовнішньою рекламою і строкатими МАФами. Між тим, міста, багатого на архітектурні перлини, міста, що зберегло свій історичний центр та купу потенційних туристичних принад. В умовній шухляді опинився проєкт-переможець конкурсу проєктів реконструкції площі Героїв Майдану, а модерна будівля Макдональдса в Центральному сквері поставила крапку в надії, що Кропивницькому вдасться зберегти обличчя історичного центру міста.
Чи коректно турбуватися про візуальний образ Кропивницького, коли за триста кілометрів від міста точаться бої за фізичне існування України? На думку архітектора Юрій Пенязя, ця проблема завжди була актуальною, особливо у Кропивницькому, де й досі не визначені межі історичного ареалу міста, а значить, історичні будівлі не захищені від спотворення вивісками. Фахівець вважає, що влада не застосовує наявні важелі впливу, які мала б принципово застосовувати до всіх учасників ринку.
“15 років тому у нас не було такого страхітливого становища з рекламою в центрі міста, тому що працювала художня рада. Сьогодні воно жахливе!”, – емоційно коментує Юрій Пенязь.
У відсутності чітких правил благоустрою міста в частині впорядкування вивісок вбачає велику проблему і депутат міської ради, бізнесмен Тігран Хачатрян.
“Ми прийшли до такого візуального шуму в центральній частині міста, що це взагалі жах, у мене на очах з’являються сльози, коли я бачу фасад, наприклад, торгового центру “Лісова пісня”. Я не можу на те дивитися!”, – поділився емоціями депутат, навівши ще один досить свіжий приклад “оздоблення” приміщення, в якому розміщений магазин “Аврора” у центрі міста, на площі Богдана Хмельницького.
Під час дискусії, порушеної в студії було б логічно почути думку головного архітектора міста, цю посаду нині займає Роман Лунгол, який за сумісництвом з січня очолює новостворений департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міськради. Проте чиновник не зміг бути присутнім на розмові.
Присутні зійшлися на думці, що без взаємодії між владою і місцевих жителів місто не зміниться. Крім того, головний архітектор міста має бути незалежною персоною, на яку ніхто не міг би впливати. Чи буде так у Кропивницькому?
“Це має бути професіонал і якщо йому будуть нав’язувати людей у команду за принципом “кум-сват-брат”, то нічого не вийде. Мої діти тут ростуть, ми як містяни і підприємці бачимо, що без механізму взаємодії влади і місцевих жителів буде важко щось змінити”, – вважає Тігран Хачатрян.
На думку депутата, у Кропивницькому відсутня загальна концепція міста, а дуже багато архітектурних пам’яток заховані за банерами та вивісками. Це проблема не лише власників бізнесів, а й рекламних агентств, які намагаються зробити більші букви за більші гроші.
Цього б не було, якби в Кропивницькому діяла художня рада, яка востаннє збиралася років з 10 тому. Як нагадав Юрій Пенязь, раніше художня рада у складі п’яти-шести фахівців-архітекторів працювала над поданими підприємцями макетами вивісок, їх могли завернути чи відправити на допрацювання. Так само давно не збиралися члени містобудівної ради. Обличчя Кропивницького на краще могли б змінити прийняті правила, про які всі говорять вже кілька років. Але що гальмує прийняття?
Як розповів Тігран Хачатрян, правила розміщення вивісок і МАФів не були прийняті через велику кількість зауважень депутатів та членів комісії до цих правил.
“Особисто я надавав більше 20 пропозицій… На сьогодні вони не прийняті. Тим часом за ці два роки розмов нові МАФи з’являються де завгодно. Ми як депутати отримуємо запити від своїх виборців і хочемо сформувати правила, щоб усі підприємці були в однакових умовах. Я, наприклад, пропонував, щоб були визначені спеціальні місця для розміщення кіосків з візуалізацією – який вигляд може мати МАФ.
Таким чином підприємці, приставши на ці умови, вигравши земельний аукціон, могли б вести свій бізнес без порушень. Зараз підприємці змушені придумувати схеми і йти на усвідомлені порушення, щоб розвивати свій бізнес. Якщо над цим буде працювати цілий департамент, діятимуть дієві програми і правила, думаю, зміни будуть”, – вважає пан Хачатрян.
Про волю обох сторін каже і Юрій Пенязь. Мало того, за якого словами, як тільки відбувається зміна влади, нові очільники міста недовго виявляють зацікавленість у змінах.
“Спочатку він має грандіозні плани, але через пів року нас уже не хочуть бачити. Коли у Центральному сквері будувався Макдональдс, я до останнього не знав технічні характеристики проєкту. Художня і містобудівна рада повинні працювати відкрито. Якщо щось планується в центральній частині міста, ми повинні знати. Крім того, основним завданням міського голови має бути реалізація генерального плану міста…”, – каже фахівець.
Як влучно підмітили журналісти в студії, у цьому випадку не буде можливості ставити кіоски на клумбах. Це сталося, наприклад, із кіоском фірми “Ятрань” на клумбі по вулиці Велика Перспективна. Проти псування клумби виступила громада й АТОвці, яких врешті звинуватили у хуліганстві за спробу демонтувати встановлений кіоск.
Наслідком неоднакового підходу до надання дозволів на розміщення малих архітектурних форм стало те, що в місті 90% МАФів розміщені на комунікаціях. Хто за це відповідальний? Відповідь на це питання – у паспорті прив’язки об’єкта, на якому має стояти печатка сертифікованого архітектора.
Тігран Хачатрян пропонує почати зміни міста з центру – вулиці Преображенської, де розміщена вже згадувана “Лісова пісня” та Центральний ринок.
“Я працюю більше двох років у цьому напрямку і можу сказати, що досягти результатів дуже важко. Повинне бути показове місце, з якого почнуться зміни”, – каже він.
Вже традиційно, порівнюючи цю сферу розвитку Кропивницького і успіхи нашого міста в порівнянні з іншими містами, учасники розмови згадали місто Львів. Тут, як то кажуть, без коментарів. А якщо оцінювати обласний центр крізь призму міст обласного підпорядкування? І тут Кропивницький у програші, якщо порівнювати з Олександрією.
Юрій Пенязь каже, що там більш фахово розглядають питання розміщення зовнішньої реклами, більш відповідально ставляться до розробки містобудівної документації, а плани території робляться відкрито.
“На жаль, у нас цього зараз немає. Ми, як, до речі, і Олександрія, маємо свій історичний ареал. Далі ми гальмуємо і ніяк не затвердимо його межі, бізнес боїться цього, бо тоді слід більш відповідально ставитися до використання приміщень. Нам конче необхідно прийняти ці межі, тоді ці пам’ятки отримають належний захист”.
До речі, під час розмови стало відомо, що Тігран Хачатрян ініціює на місці чагарників поряд із кропивницьким РАЦСом по вулиці Гоголя створення парку. Проте перед цим пропозицію має схвалити профільна комісія…
Цікаво, чи потрапить ця ініціатива в ту саму шухляду, де нині лежать усі інші проєкти, про які так багато говорила і над якими так довго працювала влада?
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю групи редакцій «Медіаколо» («Пульс», «Нова газета», «Без купюр») і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: