«Четверта дитина з родини захворіла на туберкульоз» – це одна із поширених історій, про які постійно пише обласне відділення ВБО “100 відсотків життя. Кропивницький”, і яка віддзеркалює загальну ситуацію з захворюваністю на туберкульоз в області. А на думку гостей програми «На часі» групи видань «Медіаколо», керівниці Кіровоградського обласного фтизіопульмонологічного медцентру Галини Горенко та голови правління обласного відділення ВБО “100 відсотків життя. Кропивницький” Юлії Чабанюк, це ще й віддзеркалення низки соціальних проблем. Детальніше читайте в тексті або дивіться на відео за посиланням.
«За підсумками 9 місяців 2024 року посідаємо третє місце після Дніпропетровської та Одеської областей за захворюваністю на туберкульоз. Але у п’ятірці лідерів ми вже багато років. Цифри за 9 місяців на рівні України ще підсумовуються, та за нашими підрахунками – статистика захворюваності на туберкульоз та рецидивів знизилася більше, ніж на 10 відсотків. Проте ситуація нестабільна і потребує контролю», – пояснила Галина Горенко.
Чому зниження захворюваності на туберкульоз насторожує медиків
На запитання ведучої програми Наталі Кривошей, чи можна вважати суттєвим зниження захворюваності на 10%, Галина Олександрівна констатувала, що це навпаки хвилює фтизіатрів. Оскільки в умовах війни, гуманітарної кризи і міграції населення може свідчити про невиявлених хворих.
«Завдяки потужній національній програмі ситуація стає контрольованішою, але ми вже третій чи четвертий рік посідаємо перше місце за захворюваністю дітей і підлітків в Україні. А це лакмусовий папір щодо загальної ситуації, який свідчить, що стабілізації немає. Але невелике зниження за деякими показниками є», – підкреслила лікарка.
«100 відсотків життя. Кропивницький» – неурядова організація, яка за грантові кошти допомагає контролювати пацієнтів, яких медики передають їй для соціального супроводу.
«Ми надаємо послуги як особисто, так і в телефонному режимі, на території проживання чи в закладі. Практично щоденно і без вихідних доставляємо хворим препарати, контролюємо, щоб людина їх своєчасно і за визначеною лікарем схемою прийняла», – пояснює Юлія.
За аналогічною схемою діють із в ситуаціях з дітьми, лише контакт для контролю пацієнтів налагоджують зі батьками.
Хвороба характерна для певного прошарку населення – стереотип?
«Ця інфекційна хвороба передається повітряним шляхом і від неї не застрахована жодна людина. Але є певні соціальні групи, які страждають більше. Це ті люди, які передусім мають слабкий імунітет. Серед дітей, як і серед дорослих, також є групи ризику. Це ті, які мали сімейний контакт із дорослими, хворими на туберкульоз, у яких знижений імунітет. Ми маємо високий відсоток виявлення туберкульозу серед дітей, бо виявивши одну хвору людину – починаємо обстежувати всіх, з ким вона контактувала», – пояснює механізм Галина Горенко.
Як позначилася реорганізація фтизіослужби
За словами Галини Горенко, фтизіатрія останні роки має певну пріоритетність – держава піклується про напрямок виявлення туберкульозу, діагностики й одна з перших в Європейському регіоні прийняла програму та почала лікувати населення найновішими препаратами.
«Це короткі схеми лікування. Тому і в Україні й в нашій області ми маємо всі потужні методи лікування і діагностики, забезпечені сучасною лабораторною технікою. Не тільки наш обласний заклад, а й шість закладів нашої області мають можливості для новітнього молекулярного методу виявлення туберкульозу. Ми можемо на місцях – в найкоротші терміни виявити збудник туберкульозу. Визначити, до яких препаратів чутливий або стійкий. Це стосується і швидких методів діагностики. Профілактичні рентгенологічні дослідження ми зараз також робимо, але щоб виявити найбільш заразні форми туберкульозу, ми користуємося саме швидким молекулярним методом. Насамперед пацієнти, які мають симптоми й виділяють мокротиння, через три години вже можуть розпочати систему лікування. Крім того, ми маємо пересувні рентген-апарати, завдяки яким обстежуємо людей із групи ризику на периферії», – розповіла Галина Горенко.
Групи ризику допомагають виявляти лікарі первинної ланки.
Лікування фінансує держава, а соціальний супровід?
«У нас діє стратегія розвитку протитуберкульозної допомоги, затверджена у 2024 році. План її реалізації ще розробляється в області. Ми повністю забезпечені обладнанням і ліками, але фінансування соціальних послуг громадами залишається проблемою», – розповіла гендиректорка обласного фтизіоцентру.
За словами Юлії Чабанюк, діяльність їхньої організації з соціального супроводу хворих на туберкульоз, особливо неблагополучних категорій, фінансується виключно коштом донорів, таких як Глобальний фонд і USAID.
«Ми мріємо, щоб громади виділяли кошти на соціальний супровід і залучали нас як виконавців соціальних послуг, але поки що це лише мрія. Хоча це питання повністю врегульовано законодавчо і є позитивні приклади у Львівській області», – каже вона.
За її словами, в державі досі є проблема стигми й дискримінації людей, які хворіють на туберкульоз. Цей соціальний чинник не дозволяє хворим почуватися вільно у суспільстві, тому їм допомагають неурядові організації.
Чим можна пояснити високий відсоток захворюваності на туберкульоз в області
«Як керівниця неурядової організації, зі спостережень можу сказати, що більшість хворих – це люди, які знаходяться в складних життєвих обставинах, у яких немає постійного заробітку, із віддалених сіл, деякі зловживають алкоголем або наркотиками, не слідкують за станом здоров’я. Туберкульоз любить ненагодовану людину й умови проживання, що впливають на зниження імунітету», – каже Юлія.
Відповідно серед такої категорії населення виявляють запущені форми туберкульозу, які призводять в тому числі до смерті.
За минулий рік втратили 80 людей
«В середньому втрачаємо 90-100 людей на рік. Минулого року було дещо менше смертельних випадків – 80. Порівняно з іншими областями показник смертності у нас невисокий, ми не є серед лідерів. Як медична спільнота, ми намагаємося не лише досліджувати і шукати причини захворюваності. Для нас краще – своєчасно виявляти хворобу. І в нас на високому рівні виявлення туберкульозу серед дітей. Ми виявляємо швидко і на ранніх стадіях. Тому протягом останніх років у нас знижується показник занедбаних форм туберкульозу», – пояснює Галина Горенко.
Форми туберкульозу, які раніше лікували роками, зараз лікують за лічені місяці
Вона наголосила, що туберкульоз – виліковний, зокрема в амбулаторних умовах.
«Ми маємо потужні препарати, ми лікуємо чутливий туберкульоз від 4 до 6 місяців, а складний стійкий – 6-9 місяців. Років 5 тому ми мали лікувати таких пацієнтів 2-3 роки безперервно. Тобто це великий крок вперед. Не всім хворим також треба стаціонарне лікування. Завдяки коротким схемам і доказовій медицині, пацієнт, який правильно лікується, перестає бути заразним для оточення через три тижні. Тому люди можуть лікуватися амбулаторно, продовжувати працювати , ходити в дитсадки і школи», – розповіла лікарка.
Що треба робити, щоб статистика знизилася суттєво?
«Здорова людина має раз на рік проходити медобстеження, бо ми лідируємо і по інших захворюваннях – серцево-судинних, онкологічних. Людині, яка захворіла на туберкульоз, треба пройти цей шлях. Ми допомагаємо в цьому. У нас є психолог, який допомагає прийняти цей факт, тоді легше пройти лікування. Ніхто не розголошує конфіденційну інформацію. Й головне, що лікування – безкоштовне», – зауважила Юлія Чабанюк.
Як зазначили ведучі програми Наталя Кривошей та Андрій Клочек, журналісти не можуть вплинути на соціальну ситуацію в області, однак можуть вплинути на інформування населення щодо суттєвих змін у підходах до лікування та розповісти про значення соціального супроводу.
______
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: