Вчора, 20 лютого, до річниці незаконної анексії Росією Кримського півострова у Кропивницькому відкрилась фотовиставка “Історії з окупованого Криму”, – повідомляє Центр прав людини ZMINA.
22 фотографії українських репортерів Аліни Смутко, Тараса Ібрагімова та Альони Савчук — це унікальна хроніка життя та документальне свідоцтво репресій проти українських громадян, зокрема до представників кримськотатарського народу.
Масштабні переслідування почалися від першого дня окупації російськими військами АР Крим. В багатьох випадках із політичних мотивів до сьогоднішнього дня заарештовано понад 150 осіб, — більшість із них кримські татари, — викрадено 43 українських активістів, із них 11 осіб вважаються зниклими безвісти, а один чоловік залишається під вартою.
Однією з жертв репресій з боку російської окупаційної адміністрації є позаштатний журналіст Радіо Свобода Владислав Єсипенко. У березні 2021 року його затримала ФСБ за сфабрикованими звинуваченнями, він і досі перебуває у в’язниці. Його дружина Катерина Єсипенко бореться за звільнення свого чоловіка.
“Напередодні повномасштабного вторгнення РФ в Україну щонайменше 116 громадян України перебували у місцях позбавлення волі в Криму і на території Росії у рамках політично мотивованого кримінального переслідування. Окупаційна влада продовжила застосовувати практику фабрикації кримінальних справ за «терористичними» та «екстремістськими» статтями, звинуваченнями щодо участі у незаконних збройних формуваннях, диверсіях, шпигунстві та незаконному зберіганні зброї чи вибухових речовин і після 24 лютого минулого року. Загальна кількість політв’язнів перевищила 150. За ґратами досі залишається і мій чоловік журналіст-фрілансер проєкту «Крим. Реалії» Владислав Єсипенко, затриманий 10 березня 2021 року у Криму під час виконання редакційного завдання. Його визнали винним у зберіганні та переробці вибухового пристрою,” — говорить Єсипенко.
“Що стосується теми кримських політв’язнів, то після 24 лютого можна відзначити низку особливо негативних тенденцій. По-перше, ми спостерігаємо стрімке збільшення кількості цих справ, зокрема йдеться про жителів Херсонщини та Запоріжжя, які були затримані та примусово переміщені до тимчасово окупованого Криму. По-друге, вперше за дев’ять років окупації у в’язницях померли двоє українських політв’язнів — Костянтин Ширінг і Джеміль Гафаров — через ненадання медичної допомоги. На жаль, ще понад 20 осіб також мають значні проблеми зі здоров’ям і можуть стати новими жертвами РФ”, — зазначила головна консультантка Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим Анна Ситнікова.
Під час відкриття фотовиставки голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик акцентувала, що за політично мотивованими обвинуваченнями окупаційна російська влада тримає за ґратами 15 журналістів.
“Більшість із них — це кримськотатарські громадянські журналісти, які співпрацювали з ініціативою “Кримська солідарність”, що об’єднує родини політичних в’язнів, адвокатів, активістів. Це Сейран Салієв, Марлен Асанов, Тимур Ібрагімов, Сервер Мустафаєв, Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Рустем Шейхалієв. А за минулий рік окупаційна влада ув’язнила ще трьох громадянських журналістів — Ірину Данилович, Вілена Темер’янова і Ернеса Аметова. Тому можна сказати, що кожен десятий кримський політв’язень ув’язнений через журналістську діяльність”.
Впродовж 2016-2019 років одна з авторок фотовиставки “Історії з окупованого Криму” Аліна Смутко працювала в окупованому Криму, поки не отримала заборону від ФСБ на в’їзд на півострів і територію Росії. Фотокамера Аліни фіксувала життя сімей, часто багатодітних, які залишилися без годувальника після масових арештів.
“Історії, які я і мої колеги, з якими ми разом працювали у Криму після окупації 14-го року, показуємо у своїх фотографіях — це розповідь про боротьбу із несправедливістю по цей бік тюремних ґратів. Рідні політичних бранців пройшли через випробування обшуками о п’ятій ранку, залякуваннями та переслідуваннями, погрозами та штрафами, численними судовими засіданнями, де вони мусили спостерігати, як система знущається з (кого/чого) їхніх рідних — абсолютно безпідставно і незаконно тримаючи їх у судовому “акваріумі” та в СІЗО, звинувачуючи у фальсифікованих злочинах. І ця боротьба триває й досі, хоча нині у нас дуже мало засобів, аби її побачити й показати світу”, — зазначила Смутко.
Презентовані світлини були зроблені з 2014 по 2019 рік, доки автори ще могли їздити до Криму. Російська окупаційна адміністрація ввела для них заборону відвідувати півострів на строк від 10 до 35 років.
У жовтні минулого року фотовиставку “Історії з окупованого Криму” було представлено на міжпарламентському саміті Кримської платформи (м. Загреб, Хорватія), а також у грудні — під час урочистих заходів з нагоди 30-річчя Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.
Кропивницький став другим містом, де фотовиставка “Історії з окупованого Криму” була презентована широкому загалу українських глядачів. Раніше вона відбулася у Хмельницькому, а також її буде показано у Чернівцях, Одесі, Луцьку і Львові.
Довідка
Фотовиставка створена Центром прав людини ZMINA у співпраці із Представництвом Президента України в АР Крим.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: