Директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник відвідав Кропивницький, де зустрівся зі студентською молоддю та громадським активом. У щільному графіку головного антикорупціонера країни знайшлося півгодини й для ексклюзивного інтерв’ю виданню «Без купюр» .
– Оцінюючи сьогоднішню ситуацію з корупцією, наскільки вона відповідає вашим очікуванням на момент, коли ви йшли на посаду директора НАБУ?
– Маючи досвід роботи в прокуратурі, і взагалі живучи в Україні, не мав ілюзій, що буде просто. Особливо останні події показують, що супротив дуже великий. Значна частина політичної еліти хоче жити за старими правилами, які й привели до революцій – Помаранчевої і Гідності.
Практика показала, що очікування були правильні. Хотілося, аби на початковому етапі була сформована команда, готова протидіяти таким викликам. Вважаю, що із застосуванням нових підходів до формування правоохоронного органу, нам це вдалося. Детективів всього 200 чоловік, але вони роблять важку й дуже потрібну роботу. Єдине, що поки не виходить і хотілося б досягти, аби у справах топ-корупціонерів, були не лише арешти й затримання, а й конкретні рішення судів.
– Підтримка громадськості відчутна?
– Громадськість нас не лише підтримує, а й включена у процес формування НАБУ. За законом при НАБУ створена Рада громадського контролю, яка делегує представників у конкурсну та дисциплінарну комісії. За останніми соціологічними дослідженнями ми єдиний орган, що має позитивну динаміку довіри-недовіри. Це не спонтанні оцінки, порівнювалися результати за кінець 2016 і 2017 років. Вони свідчать, що підтримка зросла. Для нас це дуже важливо, адже люди оцінили не лише те, що було у перші дні роботи, а й в останні. Якби не підтримка суспільства і закордонних партнерів, було б важко вижити в таких ситуаціях.
– Коли «Без купюр» першим повідомив про приїзд директора НАБУ до Кропивницького, люди писали коментарі на кшталт «до нас їде ревізор» і «почалась виборча кампанія». Розкажіть про мету проекту «Відкритий офіс».
– Це спільний проект Програми розвитку ООН в Україні і НАБУ «Студенти проти корупції», яким займаємося майже рік. Ми зустрічаємося зі студентами в різних містах. Я був у Харкові, Одесі, Львові, звісно, не міг не приїхати у Кропивницький, адже це мій рідний регіон, пропрацював тут 7 років. Метою кампанії є спілкування зі студентами, які завжди були рушійною силою будь-якого прогресу, і не лише в Україні. Ми хочемо донести до такої великої цільової аудиторії що таке НАБУ, якими є наші цілі і виклики, дізнатися про обізнаність студентів про нас.
– Як часто Кіровоградщина фігурує в розслідуваннях НАБУ?
– Порівнюючи кількість звернень, з Кіровоградської області їх не так багато. Це пояснюється невеликою площею, кількістю населення і суб’єктів, підслідних Бюро. Що стосуються регіону, розслідуються справи підприємства «Червоний землероб», два випадки щодо працівників прокуратури області – одержання неправомірної вигоди керівником відділу прокуратури і пропозиція хабара заступником прокурора області.
– Яких сфер найчастіше стосуються звернення громадян до Бюро?
– Стосовно розпорядження комунальною власністю і земельних питань. Ситуацію з Лісопарковою зоною пам’ятаю відколи ще тут працював. Дивлюся, й до цього часу вона не вирішена. 6 квітня проводитиму особистий прийом, можливо, після сьогоднішнього візиту, на зустріч запишуться люди, які займаються цим питанням. Ми їх послухаємо і розглянемо можливість нашої участі. Принаймні, можливе вивчення для надання оцінки, тому що питання тривалий час на слуху.
– Сьогодні міська влада замовила проект зі встановлення меж Лісопарку, але нинішні власники цих ділянок озвучують тези на кшталт «на цій ділянці не соснові насадження, а поросль». Є побоювання, що з проекту встановлення меж ці ділянки просто зникнуть.
– Чесно кажучи, вчора там проїжджав, не зовсім схоже на поросль. У будь-якому випадку, наша участь у вивченні питання є необхідною.
– НАБУ проводить інформаційну кампанію «Зволікання = безкарність», привертаючи увагу до затягування судами розгляду справ за звинуваченням високопосадовців у корупції. Серед них вищезгаданий екс-заступник прокурора області.
– Вже пройшов майже рік, а суд навіть не починав розгляд справи. Фактично, це повне самоусунення судової гілки влади від виконання своєї функції.
– Попередня колегія суддів відмовилася взяти до розгляду обвинувальний акт у справі екс-заступника прокурора області. Судді бояться розглядати такі справи, чи є якісь інші причини?
– Це не поодинокі випадки. У деяких справах доводилося тричі оскаржувати повернення обвинувального акту. Це свідчить про певний саботаж. Крім того, із чим часто пов’язується розгляд справ, які направляємо до суду? Наприклад, ми ставили питання про арешт колишнього нардепа у гучній справі, що стосувалася держпідприємств. У судове засідання прийшло 18 нардепів, 3 чинних міністри й тиснули на суддю. Звичайно, не кожен суддя готовий до розгляду такої справи. Без створення Антикорупційного суду це питання не зрушиться з місця.
– Нещодавно в розмові з головою ОДА, в якій торкнулися і боротьби з корупцією, він висловив думку, що працівники новоствореного НАБУ ще не все вміють, тому справи не завжди беруться до розгляду. Проблема кваліфікації кадрів дійсно присутня, чи це надумана теза?
– Дивно, коли дуже багато людей беруть на себе відповідальність давати оцінку в тій сфері, в якій не компетентні. Як людина, яка не є юристом, може оцінити роботу правника? Порівнюючи ресурс НАБУ й СБУ, коефіцієнт корисної дії від нашої роботи набагато вищий. Наші можливості значно обмежені, маємо лише 200 детективів й невеличкий офіс, який гримить щодня на екранах, у зв’язку з (розслідуваними – авт.) справами. Звичайно, себе і колег не ідеалізую, помилки допустимі. Співробітників орієнтуємо на не порушення закону, тому що від нас цього «чекають». Якби були грубі порушення закону, мали б набагато більше проблем ніж зараз. Зараз проблеми зводяться до медійних атак і спроб зміни законодавства. Тому, оцінку треба давати в тому, де ти компетентний.
– У прокуратурі області порівняно за короткий термін одразу два корупційні скандали. Про що це свідчить, прокурор області не дасть ради своїм працівникам?
– Про що свідчить? Напевне, що там є корупція. Що цьому сприяє? Наприклад, є в нас справа директора Запорізького титаномагнієвого комбінату. Підозрюється у розкраданні півмільярда гривень. Був під арештом, відсторонений. Поки справа лежить у суді, спливає термін запобіжного заходу, він поновлюється на посаді. Нещодавно з ним продовжили контакт на 2 роки. Якщо так закінчуються антикорупційні розслідування, звичайно, вони не виконують превентивну функцію. Такими результатами розслідування нікого не налякаєш.
– На Кіровоградщині за останні два роки фермери заявляли як мінімум про десять рейдерських захоплень підприємств. Зрозуміло, такі спори не належить до компетенції НАБУ, але всі опитані нами фермери вказують, що земельне рейдерство покриває одна з провладних політичних сил. Чи були спроби в Бюро вивчити цю тему?
– Не можу розкривати усіх подробиць. НАБУ не лише відслідковує цю тему. Дійсно, це не зовсім наші повноваження, але часто у протистояннях між суб’єктами господарювання можуть бути задіяні суб’єкти, підслідні Бюро. Коріння у питанні рейдерства йде у Мін’юст. До нас часто пишуть заяви на комісію, що діє при цьому міністерстві. Ми займаємося цією темою. Якщо отримаємо беззаперечні дані про причетність суб’єктів, що підслідні НАБУ, звичайно реагуватимемо.
– Якими є повноваження регіональних представництв НАБУ?
– Регіональний офіс це не повноцінне міні-НАБУ в регіоні, а така собі штаб-квартира, що співпрацює з регіонами. Законодавчо ми обмеженні у збільшенні штату. Частково детективи знаходяться в територіальних управліннях, частково отримують підтримку з центрального офісу. Основне завдання представництва – комунікація з громадськістю, пресою. Буває, людині достатньо роз’яснення куди їй звертатися у своєму питанні, інколи ж за зверненням виїжджає група для оперативного реагування.
– Небажання створювати незалежний Антикорупційний суд влада прикриває тезами, що закордонні партнери не можуть диктувати незалежній країні, кого призначати суддями. Поясніть для регіонального читача, що це?Спекуляція?
– Це не єдина спекуляція на темі Антикорупційного суду. Ми вже чули, що нібито це заборонено Конституцією, насправді ж ні. Дискусію швидко зняли, бо паралельно створюється новий спеціалізований суд Інтелектуальної власності. Але при його створенні не виникає скільки суперечок як щодо Антикорупційного суду. Ще була спекуляція, що нібито хтось втручатиметься у державний суверенітет. Але давайте порівняємо конкурс із обранням директора НАБУ. За кандидатури, які подавали на затвердження Президенту, тоді також голосував представник закордонних партнерів. Чомусь тоді таких спекуляцій не виникало. Тепер, коли ми показали себе, є побоювання. Концепція, що пропонується, не дає право обирати,чи рекомендувати кандидатів до призначення експертам, а не політикам. Просто дається право вето за наявності сумнівів щодо професійних якостей кандидатів. При чому, це право ґрунтується на експертній думці.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: