У травні 2014 року, коли військовики 3-го окремого полку спецпризначення лише зайшли на територію Донецького аеропорту і де ще тривало звичайне життя, завозились бюлетені до президентських виборів, вони не очікували, що доведеться зробити перший постріл і піти в перший бій. Сьогодні, напередодні четвертої річниці першого бою в ДАП, у музеї кропивницьких кіборгів згадували як все було.
«7 квітня 2014 року 3-й полк зайшов на територію аеропорту й охороняв об’єкт до жовтня. Перший бій в аеропорту відбувся 26 травня 2014 року. Було складно усвідомити, що відбувається справжня війна. Варто, аби люди не забували, якою ціною досягається мир на нашій території», – сказав під час зустрічі військових із журналістами заступник кoмандира пoлку пo рoбoті з oсoбoвим складом Сергій Францішкевич.
Окрім збройного протистояння довелося пережити психологічний тиск. Зокрема, служба безпеки, яка перейшла на сторону ворога, здала базу телефонів командирів полку. Сепаратисти неодноразово пропонували здатися. Були випадки погроз, коли чеченці телефонували військовослужбовцям, називали їх домашні адреси й імена рідних, погрожуючи вчинити розправу.
Військовий із позивним «Американець» пригадує як розгортались події в день першого бою.
«Коли до аеропорту наближались українські вертольоти, один із сепаратистів почав прицілюватися з ПЗРК. Наш снайпер прийняв рішення його ліквідувати. Коли прилетіла підмога і прозвучав перший постріл, зрозуміли, що почався бій. Персонал, пожежні й цивільні авто покинули аеропорт, ми допомагали їм виходити», – розповів спецпризначенець.
На фото, зробленому чотири роки тому, «Американець» показує перші місця бою. Спецпризначенці перебували в ангарі, що наскрізь прострілювався ворогом. Згодом перейшли в сусіднє цегляне приміщення, а далі вже зайняли термінал аеропорту. Одним із його завдань була охорона бюлетенів на вибори. Але оскільки почались бойові дії, бюлетенями довелося, навіть, перекривати прострілювані ділянки в будівлі.
На питання, як військовим доводилось виконувати завдання, адже спецпризначенці за визначенням мають здійснювати конкретні сплановані спецоперації, «Американець» відповідає просто: «Імпровізували і не падали духом».
Про свій бронежилет, який забрав із аеропорту в якості «експонату» на пам’ять, розповів боєць із позивним «Ден». Нині зелений бронежилет знаходиться в музею полку, а в аеропорту він врятував військовому життя. Лише після бою «Ден» помітив на ньому пошкодження від чималого осколку.
«Ми й близько не розуміли, що доведеться брати участь в такому бою. Усі думали, оскільки більшу частину полку переправили на інші важливі завдання, скоро поїдемо додому. Тих, хто мав бойовий досвід, було не багато», – згадує спецпризначенець.
За його словами, одним із тих, хто допомагав молодим бійцям звикнути й призвичаїтись до служби на бойовій позиції, був командир групи спеціального призначення капітан Євген Подолянчук.
Тактичні малюнки Євгена, що розповідають як діяти під час оборони позиції, тоді були як військова «абетка».
«Євген Подолянчук одн із тих, хто намагався заповнити якісь прогалини підготовки військових. Його малюнки надзвичайно грамотні. Євген Петрович Подолянчук був наскільки молодим і настільки розумним тактиком, що просто не передати словами. Було великою честю служити в його групі», – розповів «Ден».
За словами спецпризначенця, з перших боїв розуміли із ким доводиться воювати. У 200-х ворога знаходили документи, видані в РФ. Серед полонених були кадрові військові з Росії.
Протягом оборони Донецького аеропорту загинули бійці 3 полку спецпризначення Євген Подолянчук, Іван Литвинов, Олег Кулигін, Вадим Шешеня, Олександр Хруль.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: