Перед новим роком “Без купюр” звернувся до відомих в області публічних людей – депутатів, посадовців, колег-журналістів та громадських діячів Кіровоградщини, аби разом скласти загальну картину про 2024 рік. На жаль, нам не вдалося поспілкуватися з усіма, з ким планували, але з почутого можна зробити певні висновки, як про ситуацію в окремих сферах, так і чого очікувати в новому році та що залишив по собі минулий.
Є сподівання на мир, але економічні прогнози невтішні
Одним із перших співрозмовників став Олександр Дануца, який як депутат-мажоритарник від 99 виборчого округу представляє у Верховній Раді наш обласний центр.
“Найперше, хочу наголосити, що в Україні триває війна. Але є величезні сподівання на те, що в новому році вона тим чи іншим чином, на умовах прийнятних для нашої держави, закінчиться. Якщо західні демократії гарантуватимуть, що припиниться вбивство українців і загибель наших воїнів, знищення цивільної інфраструктури. Словом, все те, що у всьому світі називають геноцидом українського народу. При цьому Україна ніколи не відмовиться від анексованих і окупованих територій. Це принципова позиція Президента України. Однак крім усього іншого, росія зруйнувала українську економіку, інфраструктуру. Це величезний виклик, який доведеться долати найближчі роки. І нам знову знадобиться допомога західних партнерів, адже 70% українського бюджету – це дотації. Природно, що вони зменшуватимуться, і ми відроджуватимемо нашу економіку самостійно. Можливо, треба буде говорити про умовний план Маршалла. І для цього, зокрема, доведеться провести велику роботу й парламенту”.
В контексті відновлення економіки ми поцікавилися в Олександра Анатолійовича його думкою з приводу податкових змін, які посилюють навантаження на бізнес. Чи не призведуть вони до його тінізації та часткового знищення.
“Кожен із сотень народних депутатів є суб’єктом законодавчої ініціативи й у кожного можуть бути свої погляди на ті чи інші економічні процеси. Під час війни важко говорити про закони, які були б корисними в умовах миру. Ніхто з нас не має досвіду законотворчості в період гарячої фази війни. Тому іноді приймаються такі закони, які з часом доводиться виправляти. Бо все дуже складно, коли 7 мільйонів українців перебувають за кордоном, величезна кількість загинула або отримала травми, які не дають змоги працювати й бути економічно активними. Інша частина людей, яка могла б підіймати економіку, змушена боронити державу. Відповідно значно зменшилася база для оподаткування і ми отримуємо значно менше податків для соціальних виплат. Працездатне населення, яке залишається в Україні, повинне враховувати всі ці фактори й розуміти, що це ті виклики, породжені війною, які нам потрібно буде долати не один рік”.
Прокуратура бореться не лише зі злочинністю, а й із деякими суддями?
Пріоритетними напрямками діяльності органів прокуратури, зважаючи на війну, очільник Кіровоградської обласної прокуратури Ян Стрелюк назвав кримінальні справи стосовно зрадників, колаборантів та інших осіб, які працювали проти національної безпеки України.
“Працювали над викриттям, зокрема підпалювачів автомобілів військових. Уже є навіть засуджені до реального терміну покарання. Зокрема, жінку з Олександрії засудили до 6 років позбавлення волі. Деяких осіб засудили до 15 років за державну зраду. Інші пріоритетні напрямки – це боротьба з корупцією і заволодінням бюджетними коштами, зловживаннями в сфері земельних правовідносин. Хотілося б притягнути до кримінальної відповідальності вагоміших суб’єктів. Працюємо в цьому напрямку. Але за сумами виявлених збитків за кожним окремим із названих напрямків, то ми серед інших областей десь на 10 місці. Враховуючи, що Кіровоградщина значно менша від Київської, Одеської, Дніпропетровської та Львівської областей, то вважаю, що для нашого регіону це прийнятні результати”.
Ми також поцікавилися чи були протягом року винесені реальні вироки в корупційних справах.
“На жаль, це великою мірою залежить від судів. Тому вагомих фігур, які ми могли б назвати, наразі немає. Але загалом вироки в корупційних справах є, просто прізвища фігурантів не знайомі широкому загалу. Щоб вплинути на ситуацію, я написав шість дисциплінарних скарг на суддів, наразі їх розглядає Вища рада правосуддя. Бо останні події, про які зокрема писало й ваше видання, коли обвинуваченого у зґвалтуванні випускають з-під варти, мене обурюють. І це тільки те, що набуло резонансу, а скільки наркозбувачів і відверто кримінальних авторитетів нині на волі завдяки рішенням судів?! Зокрема, одна з моїх дисциплінарних скарг стосувалася і колегії суддів, до якої входив колишній голова Кропивницького апеляційного суду Валерій Драний. Наразі він пішов у відставку, але стосовно інших двох суддів ВРП розглядатиме мою скаргу”, – зауважив Ян Стрелюк.
“Без купюр”, користуючись нагодою, не міг не поцікавитися у прокурора області й щодо “чистоти” прокурорських лав. Враховуючи історію з його першим заступником Юрієм Ковальовим, який, хоча прийшов на цю посаду ще за попереднього керівника, але працював і при Яні Стрелюку. В Ковальова влітку проводило обшуки НАБУ в рамках кримінального провадження про хабар, хоч і не висунуло обвинувачень. А нещодавно колеги писали про його спробу через суд отримати в 36 років надбавку до зарплати у вигляді пенсії за вислугу років.
“Він звільнився за власним бажанням, назвемо це так. Враховуючи відомі суспільству корупційні ризики й моє ставлення до таких випадків. Я йому порадив зробити такий крок і він його зробив. Тож наразі працює в цивільному секторі”, – повідомив керівник Кіровоградської обласної прокуратури.
Безпекова ситуація в області
Начальник Головного управління НПУ в Кіровоградській області Роман Козьяков назвав одним із головних завдань поліції під час війни – безпеку населення. Тому у 2024-му керівництво управління разом із керівниками органів місцевого самоврядування активно працювали над створенням безпекового середовища в громадах. Кожна з них тепер має свою поліцейську станцію та власного офіцера. Завдяки співпраці з органами влади правоохоронцям створили гідні умови на робочому місці, а також забезпечили їх автомобілями.
«Відтепер на території області функціонуватимуть 60 поліцейських станцій у 48 громадах. Кіровоградщина одна з тих областей, яка успішно завершила реалізацію цього проєкту. У деяких громадах відкрили дві-три станції, зважаючи на ефективність впровадження нового формату служби поліцейськими», – підсумував керівник поліції області Роман Козьяков.
В продовження теми викликів в умовах війни він відзначив, що вибухотехніки ГУ НПУ неодноразово протягом року знешкоджували бойові частини збитих над Кіровоградщиною ракет. Зокрема, нещодавно знищили суббоєприпаси касетної бойової частини крилатої ракети, які не вибухнули під час збиття. А також фахівці вибухотехнічної служби працюють над розмінуванням деокупованих територій.
Роман Козьяков відзначив достатньо відповідальне ставлення жителів області до декларування зброї, що стартувало в Україні з 25 листопада. За місяць громадяни добровільно задекларували 26 одиниць вогнепальної зброї, 213 боєприпасів. Серед них – 5 автоматів і набої до них, а також 3 нарізні мисливські рушниці, 17 гладкоствольних рушниць, 1 пістолет.
Серед розкритих злочинів він окремо виділив категорію, що стосується підпалу авто військових. Та акцентував, що, як правило, підпалювачі не отримують за це обіцяних від росіян грошей, натомість українське законодавство гарантує їм покарання.
Податкова переходить від ролі контролера до ролі партнера?
В.о. начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області Юлія Мороз, констатувала, що рік був надзвичайно складним, потрібно було приймати непопулярні рішення, пристосовуватися і змінюватися.
“Головним результатом роботи податкової служби Кіровоградщини є стабільне надходження податків до державного та місцевих бюджетів. Фінансова система функціонує, громади області фінансово стабільні, потреби сектору безпеки та оборони забезпечуються в повному обсязі. Я очолила Головне управління ДПС у Кіровоградській області в період, коли податкова проходить процес трансформації. Ми переходимо від ролі контролера до ролі партнера. Наше завдання — максимально сприяти доброчесним платникам. Але, будемо відверті, далеко не всі підприємці дотримуються правил гри. Тому контрольна функція залишається одним із інструментів впливу на недобросовісних платників. Водночас для бізнесу, який максимально прозорий у взаємовідносинах із державою, ми — партнери, які завжди готові допомогти та проконсультувати. Моїм пріоритетом у роботі була і залишається максимальна відкритість та прозорість. Радію, що представники громадськості та медіа відзначають, наскільки змінився стиль комунікації з моїм приходом на посаду. Бюрократична машина не така швидка в ухваленні рішень, як того потребують бізнес-процеси, але ми намагаємося бути драйверами змін і реагувати на потреби підприємців”, – каже Юлія Мороз.
Те, що лікарні працюють попри те, як МОЗ і НСЗУ ускладнюють роботу медиків, – це вже подія
Лікар-онколог Кіровоградського обласного онкоцентру Андрій Гардашніков помітно вирізняється серед колег публічними думками щодо нововведень в медичній галузі та їхнім аналізом, а також багато років послідовно відстоює право пацієнтів із хронічним больовим синдромом на якісне знеболення, консультує з цього питання колег із первинної ланки. Тож із приводу того, яким був 2024 рік для медицини ми звернулися саме до нього, а не до чиновників від охорони здоров’я.
“Мені важко казати за всю медицину, я занурений у свою “бульбашку”. У нас, наприклад, для онкологічного центру подія – запуск нової апаратури для променевої терапії. Ну, й попри всі складнощі, які створюють в роботі медичного працівника МОЗ та НСЗУ, лікувальні заклади продовжують працювати – це сама по собі величезна подія.
Наприкінці року дуже терміново знищили МСЕК, замість того, щоб навести в цій системі лад. І перекладають її функції на звичайних лікарів у медзакладах. Як воно працюватиме – побачимо вже в новому році, але під кінець 2024-го були заморожені розгляди справ пацієнтів, яким треба продовжувати свою групу чи отримувати групу інвалідності (якщо пацієнт є первинним).
На жаль, не видно системних рішень, які б поліпшили якість надання медичної допомоги пацієнтам при хронічному больовому синдромі. Але ми маємо принаймні рух в бік появи в арсеналі лікаря медичного канабісу. Законодавчі зміни відбулися. Чекаємо препаратів в аптеках та рекомендацій щодо їх застосування.
Також запам’ятався рік тим, що були спроби повернути лікарні на казначейські рахунки – це був би величезний крок назад, який би знищив можливості лікувальних закладів розвиватися”.
Яким був рік для малого бізнесу і чому не з’явилися індустріальні парки
Депутатку Кропивницької міської ради, директорку Регіонального фонду підтримки підприємництва в області та ініціаторку створення на Кіровоградщині спільноти міжнародної організації бізнесу “Board” Ольгу Ковальову-Алокілі ми запитали, яким був 2024 рік для підприємців і чому в місті так і не з’явилися індустріальні парки.
“Те, що протягом року на Кіровоградщині відкрилося майже в півтора раза більше ФОПів, ніж закрилося, – гарний показник, порівняно з іншими містами. Це пояснюється й тим, що у нас тут відносно безпечна територія. Але через податкові нововведення у 2025-му ФОПів стане менше, оскільки люди, які виїхали за кордон або переїхали на іншу територію і наразі не ведуть бізнес, не зможуть більше скористатися пільговим періодом зі сплати ЄСВ. Адже з 1 січня він знову став обов’язковим для всіх. Також на кількості підприємців позначиться підвищення податків. Я згодна з аналітичними центрами, які попереджали, що такі податкові зміни не врятують економіку. Проте я рада, що мене почули на місцевому рівні, й міська рада підтримала наше спільне з підприємцями звернення під час регулярного відключення світла влітку і спрямувала півтора мільйона гривень на підтримку найвразливішої категорії бізнесу. За статистикою, це підприємці, які працюють менш як три роки. У Кропивницькому підтримали тих, хто придбав обладнання для автономного енергоживлення і продовжив роботу. Їм частково компенсували його вартість”, – зазначила депутатка.
У контексті ймовірного закриття частини ФОПів, ми поцікавилися перспективами відкриття давно обіцяних індустріальних парків, які могли б забезпечити виробничі майданчики для місцевих і для релокованих підприємств, а також нові робочі місця.
“Вони будуть, це питання часу. Але вони могли бути уже сьогодні й стати майданчиками для підприємств, які релокуються. Однак, як на мене, у нас дуже довго вирішуються земельні питання. Сприяння з боку місцевої влади наче і є для того, щоб ці індустріальні парки з’явилися, але я його оцінюю за результативністю і швидкістю, як декларативне”, – каже Ольга Ковальова-Алокілі.
Тенденція “моя хата не скраю” і чи варто вірити у швидке закінчення війни
Про місцеве самоврядування і війну говорили з депутатом Кам’янецької (раніше Новгородківської) селищної ради Павлом Дейнеком, який третій рік воює у 79-й десантно-штурмовій бригаді.
“Як депутат, слідкуючи за соціальними мережами й спілкуючись з односельцями, які мені телефонують, я відзначив для себе таку позитивну тенденцію, як значно більшу залученість громадськості до місцевого самоврядування. Бо для мене місцеве самоврядування – це не владна верхівка, а вплив громадян на прийняття рішень. Зокрема, витрачання бюджетних коштів. Якщо раніше це мало кого зачіпало, за винятком активістів, то сьогодні люди кожну витрачену селищною радою копійку переводять у те, що можна було купити для військових. Бо дуже багато людей залучені до Сил оборони і їхнім рідним не все одно, як селищна рада витрачає бюджетні гроші, які вона могла б спрямувати на закупівлю безпілотників, РЕБів чи автомобілів для військових. Тобто я бачу, що сформувався досить великий кластер політично активних громадян, які розуміють, що таке війна і що “їхня хата не скраю”. І я думаю, що цей активний прошарок суспільства, народжений війною, після неї нікуди не зникне.
З іншого боку, влада продовжує іноді робити безглузді речі. У нас, наприклад, купила автомобіль майже за мільйон гривень, замість того, щоб залатати дірки по одній із найдовших вулиць, якою вже неможливо проїхати.
Що стосується війни й заяв того ж Гордона про закінчення гарячої фази, то я не є його прихильником і не вважаю експертом у цьому питанні. На жаль, у нас часто використовують для того, щоб нагадати про себе, інформацію у стилі “все пропало” або “все буде добре”. І наше суспільство підхоплює і ту й іншу. Але насправді для того, щоб говорити про швидке закінчення війни, потрібно володіти реальною інформацією, яка є в повному обсязі тільки у невеликої кількості людей, і яка під час війни її не розголошуватиме. Це військово-політичне керівництво країни. І на сьогодні я не чув від Верховного головнокомандувача, що війна ось-ось скінчиться. Нам і далі потрібно кожному на своєму місці робити все необхідне, щоб це сталося, а не вірити в сумнівні прогнози”.
Освіта: кримінальні справи та старі проблеми
Що трапилося чи змінилося в освітній сфері Кропивницького у 2024-му році, говорили з головою ГО “Батьківська рада Кропивницького” Оленою Бринзою.
“В умовах війни всі мають розуміти, що не можна вимагати від освіти, коли в деяких містах доводиться будувати школи під землею, того, що можна було вимагати в мирні часи. Це якщо казати про загальне, а якщо про конкретні речі, то мені як мамі випускниці дуже не хотілося б, щоб Міністерство освіти влаштовувало для дітей емоційні гойдалки, як в кінці минулого навчального року перед НМТ, і по кілька разів змінювало правила. До всіх нововведень має бути дуже виважений, поступовий і виправданий підхід, щоб мінімізувати стресові ситуації.
Щодо Кропивницького, то 2024 рік освітянам і громадськості міста запам’ятається кримінальною справою стосовно начальниці Управління освіти й кримінальним провадженням щодо закупівлі неякісного масла для дитячих садків. На жаль, крім презумпції невинуватості до винесення вироку, гадаю, нам сьогодні бракує ще інституту репутації.
Також не можу не згадати про негативну тенденцію, що в заклади освіти повертаються побори з батьків, з якими свого часу боролася “Батьківська рада Кропивницького”. А управління будь-яку відповідальність перекладає на директорів шкіл, хоча ті повністю від нього залежні фінансово.
Під час місцевих виборів у 2020 році коаліція громадських організацій підписала з деякими кандидатами в депутати й кандидатом на посаду міського голови Андрієм Райковичем меморандум про підтримку «Дорожньої карти реформ Кропивницького». В ньому, зокрема, йшлося про фінансову автономію закладів освіти й неприпустимість поборів із батьків. Минуло стільки років, як Андрій Павлович керує містом, а ці проблеми досі актуальні. І сьогодні, як на мене, до посадовців міської влади громадськості стало достукатися ще важче, ніж це було раніше. Але я сподіваюся, що все зміниться”.
Рік розчарувань, надії та гордості
Й наостанок звернулися до колег-журналістів, адже вони відстежують і аналізують ситуацію у різних сферах одночасно. Ось, якими своїми спостереженнями поділилася наша колега, а також депутатка обласної ради та радниця ректора ЦДУ ім.В.Винниченка Анастасія Мусатенко.
“Коли ти журналістка, мимовільно постійно моніториш стрічку новин, аналізуєш, співстваляєш різні думки й джерела інформації. Коли ти журналістка-комунікаційниця, то ще й вивчаєш настрої та реакції соціуму на інфополе. Це вже навички, доведені до автоматизму. Що спостерігала? Втому й розчарування. І не від війни чи блек-аутів. Від корупційних скандалів, їх зухвалості. Відвертого нехтування законом. Розумію чому: дуже контрастно виглядає сьогодні корупціонер, тобто, людина, яка безбожно набиває багажники авто, тумбочки приліжкові, унітази – краденим кешем, на фоні постійних зборів для війська. Це породжує зневіру, розчарування, сумніви.
При цьому було багато надії. На допомогу Заходу, на вибори в Америці, на вояжі перших осіб за кордон. Експерти прогнозували, аналітики пропонували різні теорії. Люди сподівались. Все частіше звучить слово «перемовини». Відчувається напруга очікування в соціумі.
І гордість. За своїх. Коли збивають ракети. Коли вивозять з окупованих територій тих, хто не наважувався лишити дім, але тепер мусить. Коли оперують під час авіаударів лікарі. Підіймають наш прапор на міжнародних спортивних аренах. Круто! Я – частина суспільства. І розділяю усі ці настрої. Продовжую працювати, сподіватись, що наша область перестане «славитись» скандалами в театрі, а буде більше новин про модульні містечка для нових жителів Кіровоградщини, які втратили дім там, де йдуть бої. Чи про нові підприємства, які дали роботу людям. А Україна почала більше виготовляти своєї зброї. І тепер моїм рідним, однокласникам, друзям, які воюють не треба оголошувати про черговий збір. Бо сподіватись треба на себе. І змінювати себе”.
“Регіональна журналістика тримається на ентузіазмі”
“Регіональна журналістика тримається на ентузіазмі, нестабільних фінансах і каві з енергетиками. Цей рік вчергове підтвердив – декларована відкритість влади є вельми перебільшеною. З медійниками доволі неохоче діляться інформацією, обмежуючи можливості оперативного донесення правдивої, а головне доповненої експертними висновками чи коментарями, інформації. Звісно, є й зрушення, такі як повернення онлайн-трансляцій сесій Кропивницької міської ради. Однак навіть для цього довелось організовувати публічне звернення від медійної спільноти області. Що ж до основних проблем року, то тут все традиційно – гроші, люди й здоров’я. Через суттєве просідання рекламного ринку та практично повну відмову бізнесу від паритетної співпраці зі ЗМІ, місцеві видання не можуть забезпечити працівників адекватними зарплатами. Ба більше, навіть більш-менш укомплектований штат для регіонального видання наразі рідкість. Адже частина медійників виїхала чи мобілізована, частина пішла з професії, а нових так і не з’явилось. Молодь доволі неохоче йде працювати в традиційні медіа, яким важко запропонувати конкурентні умови праці. Ну, і звісно здоров’я. Постійна робота зі стресовою інформацією, емоційне вигорання та понаднормова робота даються в знаки. Журналістам все важче тримати планку професійності за таких умов. Утім більшість її тримають. Дійсно якісні видання втримуються на плаву, продовжуючи попри все працювати для своїх читачів. А це вже заслуговує поваги та підтримки”, – зазначив представник ІМІ.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: