Досі в Кропивницькому не досліджували природу декомунізації. Хто вирішував які нові назви носитимуть вулиці, провулки і площі? На честь кого перейменували найбільше об’єктів топоніміки? Кропивницький – єдине місто в Україні, яке оприлюднило на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних набір даних про декомунізацію в місті. Я вирішила пошукати відповіді на питання, що озвучувала вище, у цих даних.
Під час процесу декомунізації, згадую обговорення у міській раді, що неоднократно відвідувала як журналістка, деякі активісти та окремі члени топонімічної комісії нарікали на тому, що багато об’єктів пропонувалось перейменувати на честь загиблих учасників АТО та окремих політичних осіб, які не були пов’язані з містом. Мовляв, чим відрізняємось від Радянського Союзу, коли все йменували Леніним-Сталіним? Аналізуючи результати декомунізації мені було цікаво зрозуміти який відсоток декомунізованих об’єктів у Кропивницькому носять імена постатей.
Аби ширше побачити картину перейменування в обласному центрі, довелося вручну по категоріям розподілити ініціаторів перейменування (тих, за чиїми пропозиціями були прийняті рішення) і нові назви об’єкти топоніміки (визначити приналежність нових назв географічним об’єктам, іменам історичних постатей та учасників АТО і т.д.).
Частково інфографіка і текст, що подані нижче, були оприлюднені у матеріалі “Точки доступу” – “Недокомунізований” Кропивницький: як позбавляються рудиментів минулого в обласному центрі”, де журналісти досліджували чому декомунізація в місті все ж не завершилась. Однак усі візуалізації, які в мене вийшли на основі таблиці, що оприлюднило міське управління культури, оприлюднені лише тут.
Як показали дані, найбільшу кількість пропозицій щодо декомунізації у Кропивницькому подавали громадські формування ( серед них ГО «Бойове братерство», Українська Спілка прикордонників, МО «Спілка воїнів-інтернаціоналістів», ГО «Наша справа», ГО “Євромайдан”, КОО ВУТ «Просвіта», Асоціація політичних наук, Кіровоградська обласна громадська організація “Комітет Відновлення Історичної Справедливості” і под.) та члени топонімічної комісії. Очевидно, що здебільшого їхні пропозиції стосувались перейменування вулиць та провулків міста, і це відчувалось під час розгляду пропозицій на засіданнях топонімічної комісії. Доволі невелику кількість пропозицій, за якими були прийняті рішення, подавали мешканці вулиць та місцеві краєзнавці. Варто зазначити, що у ТОП декомунізованих об’єктів Кропивницького перше місце займають саме вулиці.
Значну кількість топонімічних об’єктів у Кропивницькому було декомунізовано без ламання списів, як це відбувалось під час засідань топонімічної комісії та сесій міської ради. Найбільше перейменувань відбулось у лютому та травні 2016 року завдяки розпорядженням міського голови (№26 від 19.02.2016) та розпорядженням голови Кіровоградської ОДА в травні того ж року (216-р від 19.05.2016). Обов’язок у визначені строки завершити декомунізацію їм встановлював Закон. Найбільше декомунізованих об’єктів знаходяться у Подільському районі міста. Тут під перейменування потрапили усі типи об’єктів, за винятком тупиків.
Аналіз даних показав, що нові назви для декомунізації здебільшого шукали в біографіях історичних постатей. Їхніми іменами було перейменовано понад третину топонімічних об’єктів і тільки вулиці. Визначивши сферу діяльності кожної з історичних особистостей, яких вшанували під час декомунізації у Кропивницькому, вдалося дослідити, що серед них найбільше літературних діячів та політиків (наприклад, вулиці Юрія Липи чи Леоніда Куценка (література), Павла Бути та Миколи Міхновського (політика), які тим чи іншим чином були пов’язані з нашим краєм. Іменами загиблих учасників сьогоднішніх бойових дій на сході назвали вдвічі менше вулиць, аніж іменами історичних постатей. До категорії “Інше” я віднесла вулиці по типу Ромашковий, Бузковий і т.д.
Зауважу, що ця візуалізація не є намаганням оцінити якість процесів декомунізації у Кропивницькому. Це лише спроба проаналізувати дані, що більшість українських міст не віддають у форматі відкритих даних, як це зробило наше місто. Я не зустрічала візуалізованої аналітики в інших регіонах. Огляд підсумків декомунізації загалом в Україні є на сайті Українського інституту національної пам’яті, однак без візуалізації. Ймовірно, це перша спроба аналітики у такому вигляді.
Офіційно, декомунізація в Україні закінчилась, однак у нас в місті лишається ще низка недекомунізованих відповідно до законодавства об’єктів. Про це у своєму матеріалі пише “Точка доступу”, частково використовуючи мою аналітику.
Додам, що серед моїх планів було також зробити мапу недекомунізованих об’єктів, із зазначенням точних місць їх розташування і власників, фотографіями. Такого списку Міська рада м. Кропивницького не має у своєму розпорядженні, тож створення мапи вимагає ручного збору даних. Якщо ви раніше цікавились цією темою і робили власний список таких об’єктів, я із задоволенням візьмусь за його візуалізацію.
- Чорнобиль і Кіровоградщина. ІНФОГРАФІКА
- Бюджетний процес Кропивницького 2018 у всеукраїнському рейтингу. ІНФОГРАФІКА
- Дорожники Кіровоградщини відзвітували про ремонт шляхів за 2017 рік. ІНФОГРАФІКА
- На Кіровоградщині за корупцію частіше карають сільських голів і депутатів, ніж посадовців вищого рангу. ІНФОГРАФІКА
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: