У вересні виповниться два роки з моменту ДТП у Долинській, в якій загинув тато двох маленьких дівчаток 29-річний Артем Собка. Його дружина, Світлана, неодноразово писала в соцмережах, що суд над обвинуваченим у цій аварії, колишнім колегою і товаришем Артема Ігорем Іващенком затягується. “Без купюр”, який у вересні 2021-го детально розповідав про цю трагедію, поцікавився у жінки ситуацією, а також вивчив інформацію з Єдиного реєстру судових рішень та поспілкувався з процесуальним прокурором у справі Ігорем Васильківим.
Як з’ясувалося, за півтора року, відколи правоохоронці завершили розслідування й передали до суду обвинувальний акт, розгляд справи по суті в Долинському районному суді практично не зрушив з місця. Тим часом Кропивницький апеляційний суд розглянув клопотання одного з адвокатів підсудного без потерпілої сторони та відпустив Ігоря Іващенка з-під варти під домашній арешт у нічний час.
Наразі він має змогу ходити на роботу й забезпечувати свою родину. Та й взагалі вести звичний спосіб життя. Якщо не рахувати нагадування з суду про призначені засідання, на які він досить часто не з’являвся з різних причин. Зважаючи на все це, страх не дочекатися справедливості, змушує жінку ятрити рану собі й рідним та виносити все це в публічну площину.
“Досудове розслідування тривало три місяці й в грудні 2021 року справу передали до суду. Але розгляд постійно переносять на півтора-два місяці з різних підстав. Відбуваються тільки засідання, під час яких йому продовжують строк тримання під домашнім арештом у нічний час. 10 місяців він пробув у СІЗО, а потім за рішенням Кропивницького апеляційного суду вийшов на волю. Колегія суддів мотивувала це практикою Європейського суду з прав людини. Мовляв, не можна тримати під вартою понад 10 місяців, якщо не доведена вина. Засідання відбулося без нашого адвоката і без нас, як потерпілої сторони. Ще торік 19 січня засідання мало відбутися в Кропивницькому, а потім на прохання адвокатів справу передали Долинському районному суду. Тут перше засідання призначили аж на 15 березня, тобто через два місяці”, – розповідає Світлана.
Заяву обвинуваченого, що за кермом був не він, а загиблий, жінка категорично відкидає.
“У мене є фото, де мій чоловік затиснутий після ДТП на задньому сидінні у машині, яка лежить на даху. Також в нас у місті є цілодобовий магазин, де всі влітку п’ють, курять і гуляють. Там видно, що за 5 хвилин до аварії вони від’їжджають на цій машині. Спочатку на заднє сидіння сідає потерпіла, потім мій чоловік за водієм. Я впізнала його й Іващенка. Там обличчя не видно, але по статурі вгадується. Головне, по чому також його можна впізнати, це сумочка через плече. На фотографії, де його затисло, видно, що він з нею на задньому сидінні, тобто там, де сидів, там його і затисло”, – каже жінка.
Прокурор у справі Ігор Васильків теж вважає, що сторона захисту свідомо затягує розгляд справи.
“Але процесуально, на жаль, ми не можемо пришвидшити її розгляд”, – зазначив Ігор Васильків. – “Оскільки в обвинуваченого на сьогодні три адвокати, яких він залучав до справи поступово. На ознайомлення з матеріалами справи кожному потрібен був час. Також засідання неодноразово переносили через повітряні тривоги або через те, що обвинувачений хворіє чи не з’явився один з адвокатів. І якщо одного з трьох адвокатів немає, він каже, що це порушення його права на захист. Вимагає перенесення засідання, поки не буде всіх адвокатів. Тобто з різних причин, у тому числі і з об’єктивних, як, наприклад, в зв’язку з цивільним позовом потерпілої сторони про компенсацію завданої шкоди, що потребує додаткового вивчення. Й буквально минулого тижня адвокат обвинуваченого залучив для цього Моторне (транспортне) страхове бюро України. Тож знову оголошено перерву для ознайомлення з матеріалами справи ще однієї сторони”, – пояснює прокурор.
Що ж до рішення апеляційного суду про зміну запобіжного заходу на більш м’який, то парадокс полягає в тому, що першу апеляцію щодо запобіжного заходу цей же суд не задовольнив.
Коли сторона захисту подала апеляційну скаргу повторно, суд її взяв до розгляду і призначив письмове провадження, не повідомивши всіх учасників процесу.
“Згідно ж із законодавством це рішення не можна оскаржити”, – каже Ігор Васильків.
Однак він переконаний, що зібрана доказова база забезпечить справедливий вирок у цій справі.
“Без купюр” же свого часу розповідав про випадок, коли водієві присудили 10 років в’язниці через 7 років після смертельної ДТП. Тож у підсумку від затягування подібних справ виграють хіба що гаманці адвокатів.
Зазначимо, що відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: