Кілька останніх років у новинах часто згадується, що 5% території України вкрите відходами. Водночас, попри здавалося б катастрофічні показники, екосвідомість громадян ще не наскільки зросла, аби спостерігати масовий перехід на побутове сортування, зменшення відходів. Хоча й не можуть не радувати еко-ініціативи з відмови від поліетилену на кшталт #покажисвоюторбинку. Втім, поряд із готовністю багатьох відмовитися від пакетика у супермаркеті, шквали критики викликають повідомлення про підвищення послуг на вивезення і захоронення сміття. Платити по-європейськи у нас поки немає ні бажання, ні, чесно кажучи, можливості.
Але як показують дослідження Мінрегіонбуду, що проводилися у рамках підготовки Національної стратегії поводження з відходами, кількість сміттєвих полігонів і звалищ зростає, а терміни їхньої експлуатації спливають. За даними Мінрегіонбуду, у Кіровоградській області станом на 2017 рік нарахували понад 400 звалищ і полігонів. Лише на одиницях із них дотримано усіх передбачених норм. Тож розв’язувати проблему треба вже зараз. І Кропивницький став одним з десятки міст в Україні, де на виконання урядової постанови впроваджують систему дегазації сміттєзвалища.
Місцеве звалище площею понад 18 га працює з 1950-х років, а тому, зрозуміло, перезавантажене. У попередні роки там спостерігалися часті загоряння сміття. На шкідливі випари постійно скаржились мешканці прилеглого мікрорайону. Наразі ситуація змінилась і дещо стабілізувалася. ТОВ «Екостайл», що утримує звалище, налагодило рекультивацію та сортувальну лінію. А до кінця місяця на території має запрацювати система дегазації, яка передбачає переробку шкідливого газу метану в електроенергію. Проєкт проінвестувало українське підприємство ТОВ «ЛНК». Про деталі роботи установки розповів начальник юридичного відділу ТОВ «Екостайл» Андрій Коренчук.
– Відповідно до урядової стратегії про проведення дегазації сміттєвих полігонів до 2020 року, Кропивницький одне з тих міст, де із залученням інвестора відповідне завдання виконується. Яка ситуація зараз в цілому по країні із впровадженням дегазації сміттєзвалищ?
Законодавство передбачає, що усі сміттєзвалища, які підпадають під вимоги ліцензування, з 1 січня 2020 року мають обладнати систему дегазації. Сьогодні в Україні є не більше 10 міст, де її впроваджено. Мова йде про Київ, Вінницю, Миколаїв, Дніпро, Маріуполь, Рівне та деякі інші. За невиконання ліцензійних вимог регулятор може призупинити ліцензію на надання послуг із захоронення відходів і припинити на певний час експлуатацію полігону, або взагалі позбавити ліцензії. Фактично, ми уникли ситуації зі сміттєвим колапсом, яка свого часу склалася у Львові.
– Що відбувається у зв’язку з випарами біогазу? Як це впливає на довкілля, життєдіяльність людини? Про які обсяги майбутньої переробки газу йдеться?
Цей газ є основою для самозапалення сміттєзвалища. Елементарно, від нагрівання скла на сонці газ загоряється. Також він у 33 рази шкідливіший від парникового газу СО2, котрий негативно впливає на атмосферу і призводить до зміни кліматичних умов. Випари негативно впливають і на людей, які знаходяться поблизу сміттєзвалища, працюють там. Якщо говорити про цифри, то обладнання, завезене для роботи, розраховане на вироблення до 630 кВт на годину.
– Яким був шлях підготовки проєкту – пошук інвестора, розробка бізнес-плану? Якими були проблеми у його підготовці та реалізації?
З огляду на ситуації попередніх років, коли на сміттєзвалищі ставались пожежі через газ метан, розуміли, що єдиним способом зведення їх до нуля є дегазація. Спочатку планували впровадити її самостійно, але оцінивши ситуацію, почали пошук інвестора. У 2015 році зробили три пробні свердловини та отриманий газ передали на експертизу у Державний інститут газу. Дослідження показали, що газ придатний для переробки та можна встановлювати когенераційну установку (обладнання, що переробляє газ в електроенергію – авт.). Надалі почали вести переговори з іноземними підприємствами, але через економічну нестабільність і відсутність гарантій це зводилося лише до формального листування. Подібну успішну практику зі встановлення систем дегазації має підприємство ТОВ «ЛНК». Тож ми звернулися до них з пропозицією співпраці й отримали їхню підтримку.
Від органів місцевого самоврядування також було сприяння, оперативно надали в оренду землю під установку. Але бюрократію ніхто не скасовував, у підприємства була низка непорозумінь з місцевою енергокомпанією щодо техумов та будівництва мережі. Втім, наразі проєкт на завершальній стадії.
– Яким технологічно є процес переробки біогазу та вироблення електроенергії?
Йдеться про звичайні свердловини, які пробурюють у «тілі» сміттєзвалища. До них підключають труби, котрими газ під тиском піднімається до газопроводів, що прокладені на звалищі. Надалі він подається до резервуара й спрямовується у когенераційну установку, яка є двигуном внутрішнього згорання, як в автомобілі, але значно більша. Він спалює газ, крутить динамомашину і таким чином виробляється електроенергія, яку надалі спрямовують у загальнодержавну електромережу.
– Що відбувається із захороненим сміттям після видобутку з нього газу, чи покращується його консистенція?
У нас є техніка, яка у кілька разів ущільнює відходи, котрі за результатом видобутку газу висихатимуть. Газ виділятиметься й надалі, але просідання відходів не буде. Водночас плануємо проєкт рекультивації полігону, що дозволить відновити корисні властивості ділянки. У планах поетапна рекультивація, яку розпочнемо з боку мікрорайону Завадівка, де полігон не використовується. Туди завеземо глину, ґрунт та облаштуємо газон.
– Про які показники видобутку газу, переробку його в електроенергію йдеться?
Обсяг видобутого газу можна оцінити за результатом його переробки в електроенергію. Виходячи з максимального показника у 630 кВт за годину, можемо говорити про забезпечення електропостачанням тисячі домоволодінь на рік.
– Продаж видобутих кіловатів відбувається за «зеленим тарифом». На які цифри може розраховувати інвестор?
За «зеленим тарифом» вартість 1 кВт коштує 3 грн. У перерахунку на живі кошти йдеться про трохи менше ніж 50 тисяч гривень на рік. З огляду на інвестиційну складову проєкту у майже 2 млн євро, не йдеться про якісь швидкі надприбутки. У такій сфері це неможливо зробити. Але в інвестора це не єдиний проєкт.
– Які фінансові вигоди отримає «Екостайл»? У зв’язку із цим можна очікувати на зниження тарифу на вивезення чи захоронення сміття? Чи йдеться про якісь відрахування до бюджету міста від реалізації електроенергії, як це здійснюється у Миколаєві, де полігон утримує комунальне підприємство?
Читайте також: У Кропивницькому запустили систему дегазації сміттєзвалища
Ми отримуватимемо певний відсоток від ТОВ «ЛНК», але варто роз’яснити історію питання. Кабмін схвалив Національну стратегію поводження з відходами. Згідно з документом, держава приводитиме своє законодавство у відповідність до директив Європейського Союзу. Основна теза директив – забруднювач платить. З огляду на ті проєкти постанов і законів, які готуються до ухвалення, послуга захоронення відходів буде найдорожчою у ланцюжку поводження зі сміттям.
Наказ, який передбачає порядок розрахунку тарифів на вивезення, захоронення і перероблення відходів, впроваджуватиме заборону так званого перехресного субсидіювання. Тобто, за рахунок коштів, які передбачені за послугу вивезення, не можна фінансувати їхнє захоронення. Кошти, які ми отримаємо від дегазації, можемо спрямовувати лише на відновлення вторсировини, а не покриття збитків від зниження тарифу на захоронення. Йдеться про роботу сортувальної лінії. Наразі вона збиткова, оскільки затрати на енергоносії та зарплати не дають нам перетнути межу виходу в нуль.
Установка запрацює після затвердження тарифу та отримання декларації про готовність об’єкта. Найбільше проєкт вигідний нам, оскільки виконаємо вимоги Кабміну і територіальній громаді, адже дегазація унеможливлює пожежі.
Фото з сайтів Кропивницької міськради і ТОВ “Екостайл”, інфографіка “Без купюр”
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: