Вчора, 25 січня, в селі Перегонівка Голованівського району відбулись альтернативні збори – іншої релігійної громади, яка ухвалила рішення не змінювати юрисдикцію і залишитись у підпорядкуванні Української православної церкви Московського патріархату.
Напередодні, на прес-конференції представників УПЦ(МП), було повідомлено про намір провести такі збори. Приводом для них стало невизнання Кіровоградською єпархією рішення загальних зборів релігійної громади на честь Воздвиження Хреста Господнього села Перегонівка Голованівського району щодо зміни підлеглості та переходу до Православної церкви України.
Як повідомляв «Без Купюр», збори відбулись 24 січня, у них взяли участь, за інформацією Голованівської РДА, близько 200 осіб, з них 160 – проголосували за перехід у підпорядкування Управління Кропивницької єпархії ПЦУ.
Альтернативна реальність
А вже наступного дня, 25 січня, на сайті Кіровоградської єпархії УПЦ(МП) з’явилось повідомлення про результат зборів альтернативної релігійної громади, що теж заявляє про свою приналежність до цього храму.
У повідомленні йдеться, зокрема, про те, що присутні на цих других зборах «одноголосно підтримали рішення зберігати канонічну підлеглість та вірність Українській Православній Церкві, яку очолює Блаженніший Митрополит Київський та всієї України Онуфрій».
Вказується також, що на зборах, окрім місцевого священика прот. Павла Мельника, були присутні благочинний Голованівського округу прот. Михаїл Мельникович, благочинний Смолінського округу прот. Олександр Хомич, котрий головував на зборах, священики Хрестовоздвиженського храму прот. Святослав Левандовський та настоятель храму на честь св. ап. і єв. Іоанна Богослова с. Крутеньке ієром. Афанасій (Зубко). При цьому, загальна кількість учасників зборів не уточнюється.
«Тому община віруючих, яку прибічники новоутвореної ПЦУ (по суті так званої УПЦ КП) вже «приписали» собі, своєї конфесійної та адміністративної підлеглості не змінила.
Зазначимо, що до провокацій та незаконних дій залучаються представники органів самоврядування та інші групи осіб, які до внутрішнього релігійного життя храму відношення не мають, » – підсумовують автори повідомлення на сайті єпархії.
«Без Купюр» звернувся за коментарем до Володимира Козака, голови Перегонівської сільської ради. Він одразу зазначив, що про ці збори дізнався практично постфактум:
«Все відбувалось якось напівтаємно. За моєю інформацією, на цих зборах було чоловік 50. Це разом із тим, що ще приїхало 4 священики з інших сіл зі своїми людьми».
Володимир Козак відкидає звинувачення у тому, що він відігравав якусь роль у зборах, які відбулись 24 січня:
«Повірте, я як голова села, ніяким чином не впливав ні на рішення цих зборів, ні на їхню організацію. Ініціатива провести збори належала саме парафіянам цього храму. Після отримання Томосу Українською Православною, церквою почались ці всі рухи у нас. Саме парафіяни, які відвідують богослужіння постійно, створили ініціативну групу, провели всю підготовчу роботу по скликанню цього зібрання. Ухвалили рішення внести зміни у Статут, обрали парафіяльну раду, створили ревізійну комісію, обрали всі органи, які необхідні для новоствореної громади.»
Голова сільської ради розповідає, що храм у Перегонівці почали будувати у 1991 році саме коштом місцевих мешканців. Ініціатива належала директору Перегонівського цукрового заводу. На будівництво храму робили навіть відрахування з зарплат працівників заводу, добровільні. Храм знаходиться у власності саме місцевої громади. У нього немає приватного власника, так само вона не належить жодній релігійній організації, як юридичній особі.
«Я вважаю, що всі мешканці села мають право там молитись. 160 людей проголосувало, це ж усе зафіксовано».
Право голосу за регулярність релігійного життя
Позиція УПЦ(МП), яку, зокрема, висловлює і Павло Мельник настоятель Свято- Хрестовоздвиженського храму села Перегонівка в тому, що «право голосу на зборах релігійної громади мають лише ті, хто регулярно живе релігійним життям і причащається».
Таке бачення напевно має право на існування, однак воно не дуже корелює з законодавством.
Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» ст. 8 дає наступне визначення того, що таке релігійна громада:
«Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об’єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.
Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості».
У проекті закону Про внесення змін до деяких законів України (щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи), який проголосувала Верховна Рада і який зараз знаходиться на підписі у президента уточнюється:
«Членство у релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюються не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до її статуту (положення).
Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення…..
Частина громади, незгідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову громаду й укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).»
Єпископ Кропивницький та Голованівський Православної Церкви України (ПЦУ) Марк у коментарі «Без Купюр» висміяв намагання УПЦ(МП) відіграти рішення громади назад, шляхом жонглювання термінами і самочинного позбавлення права голосу тих, хто з якихось причин не відвідує служби конкретного священика, але вважає себе членом місцевої релігійної громади:
«Як вони відрізняють, де релігійна громада, а де не релігійна. Якщо люди провели зібрання визначили для себе, що це зібрання саме релігійної громади, то хто може цьому заперечити. І назвати якось по іншому, лише на тій підставі, що не згоден з прийнятими цією громадою рішеннями. Зрештою, цей храм і потрібен буде саме місцевим жителям. Вони (УПЦ(МП) – прим. «Без Купюр») не зможуть же постійно підвозити людей у цей храм, так як на збори. У всіх тих священиків і людей, що приїхали з інших сіл є свої храми. Тому питання тепер тільки в тому, наскільки громада села Перегонівки зможе відстояти своє рішення».
Про визнання і юридичний статус ПЦУ
Владика Марк також спростував закиди представників Кіровоградської єпархії УПЦ(МП) на рахунок невизнаності і незареєстрованості ПЦУ як юридичної особи, мовляв усі переходи здійснюються не в новостворену структуру, а до УПЦ (КП)
« 11 січня ми провели єпархіальні збори, на яких внесли зміни до свого статуту. Тепер ми Кропивницька та Голованівська Єпархія Православної Церкви України. Далі ці зміни має затвердити Митрополит Єпіфаній. Потім Міністерство Культури перевірятиме на відповідність законодавству, аж потім державний реєстратор тут, на місці, зареєструє ці зміни. Все це займе ще певний час, але Статут ПЦУ починає діяти не з моменту його реєстрації державою, а з моменту ухвалення. У цьому немає нічого страшного і незаконного. Тому і Перегонівська громада та інші, які почнуть перехід, будуть зареєстровані одразу у ПЦУ. Можливо, вони навіть швидше перереєструються, ніж ми як єпархія, хоча звісно ми намагатимемось цього не допустити та не затримуватимемо зі свого боку цей процес.
Що ж до визнання іншими помісними церквами, це знову ж таки процес тривалий, через внутрішні процедури в самих помісних церквах. Аж надто довго нам не доведеться чекати, уже до кінця року більшість помісних церков висловляться з цього приводу. Але у Православ’ї є й інший маркер, який свідчить про визнання чи невизнання. Якщо Вселенський Патріарх Варфоломій співслужить з нами, а інші помісні Церкви не розривають з ним євхаристійного спілкування і теж співслужать – це значить про підтримку і визнання його рішень. Ми знаємо, що лише одна помісна церква сьогодні заявила про розірвання євхаристійного спілкування з Вселенським Патріархатом, і розуміємо, що від неї визнання дочекаємось в останню чергу і дуже нескоро»
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: