Кропивницькі політики як і їхні колеги з інших областей та столиці мають на озброєнні стандартний «депутатський набір» – підконтрольні ЗМІ, штаби з роздачі гречки, скуплені партії та сайти-зливні бачки. Кілька останніх років активніше використовуються тролі – фейкові акаунти, що під виглядом реальних людей впливають на громадську думку.
«Без купюр» дослідив кропивницьку тролосферу, аби пересічні читачі більш критично сприймали дописи з певних акаунтів, дбали про інформаційну гігієну та давали відповідну оцінку політикам, які використовують такі методи політичної боротьби.
Ми не стверджуємо, що абсолютно усі згадані в дослідженні акаунти проплачені саме тими політиками, контент про яких вони поширюють, а лише вказуємо на тенденції у висвітлюваних ними темах.
Пояснити, як відрізнити троля від справжньої людини ми попросили Віталія Мороза, керівника програм нових медіа в ГО “Інтерньюз-Україна“, експерта з онлайн-медіа та цифрової комунікації.
– Зазвичай користувачі Фейсбуку поводять себе як люди: мають чекіни й не лише свої фотографії. У тролів фото одиничні. Якщо є фотографії з друзями, це теж ознака звичайного користувача. Тролі часто використовують певну кількість картинок для аватарів. Найскладніше зрозуміти чи акаунт справжній, коли є зображення реальної людини. Але це можуть бути зображення користувача з іншої країни, декілька з яких забрали у профіль під іншим ім’ям. Дуже часто вони беруть просто картинки, кавер-фото, коли ставляться, наприклад, український прапор, чи якийсь символ. Це означає, що вони приховують свою ідентичність.
Фото | Накипело
Також зрозуміти поведінку тролів можна за характером їхніх коментарів – використання капслоку, багато знаків оклику, розлогі коментарі. Зазвичай у реального користувача мало часу щоб писати розлогі коментарі. Для тролів – це їхня робота. Також в коментарях тролів наявна емоційна складова. Люди зазвичай не публікують емоційні речі, – зазначає Віталій Мороз.
Кропивницьку тролосферу за нашим спостереженням умовно можна поділити на прибічників міської влади, а особливо секретаря міської ради Андрія Табалова та очільника Спецінспекції Андрія Максюти; активних критиків опозиційних до міської влади політиків; активних критиків міської влади та Андрія Максюти; прибічників екс-кандидата на посаду міського голови Артема Стрижакова; противників нової назви міста; критиків депутата Віталія Бєлова та критиків активістів-озеленювачів. Ми не претендуємо на вичерпність цього переліку, а лише вказуємо на тематику, де тролі проявляють себе найактивніше.
Аби переглянути, що найчастіше коментують і поширюють ці акаунти, залогіньтеся у Фейсбуці та клікніть на лінки.
| Антитабалові,
антимаксютині |
Антиозеленювачі | Антикропивничани, козубоненависники, стрижаковолюби | Максютолюби, табаловолюби, онулоненависники, антисмірнови |
| Светлана Ерохова | Ольга Кротова | Юлия Шабанова | Мэри Ваенко
|
| Oleg Filipov | Анна Савченко | Саня Павличенко | Юлия Самсонова |
| Геннадий Клименко | Іван Руднєв | ||
| Наталия Анциферова | Юрий Макаров
|
||
| Viktoriya Kozenko Tkachyk | Степан Байда | ||
| Михайло Житник | |||
| Анна Савченко | |||
| Den Grebovski |
Типова поведінка провладних тролів – активний перепост дописів представників влади про зручні для неї теми, «відмазування» у коментарях посадовців у разі критики їх пересічними людьми, розшарювання «чорнухи» про опозицію, забалакування незручних тем. Подекуди можна спостерігати як тролі ведуть «діалоги» один з одним.
Щоб переглянути слайдер, оберіть широкоформатний перегляд і гортайте стрілочкою вправо.
Критично налаштовані до влади тролі спрямовані на цільові атаки – агресивно поширюють «чорнуху», рідко щось коментують, проявляють активність після конфліктних ситуацій.
Акаунти, що поширюють контент про ініціативи Артема Стрижакова також залишають коментарі проти перейменування міста.
На громадських активістів з ГО “Озеленення Кропивницький” також завели тролів. Дослідження, яким дописам один з таких акаунтів ставить “Вподобати” показало, що єдиним “лайком”, на момент моніторингу, адміністраторки групи “Горе активісти” стало фото співробітниці місцевої корпорації. Втім, не виключено, що троль просто не встояв перед привабливою світлиною, чи мав спільних із нею знайомих. Самі ж активісти кажуть, що на момент створення цієї групи привертали увагу до вандальної обрізки дерев біля офісу місцевого депутата-бізнесмена по вулиці Маланюка.
Подекуди тролі «спалюються» й видають себе через інші соцмережі. Наприклад, коли сторінки у Фейсбуці прив’язані до акаунтів в Інстаграмі.
Віталій Мороз радить як не потрапити в «обробку» троля.
– Можна орієнтуватися на власний досвід користувача. Зрозуміти, що тут щось підозріле можна подумавши, чому людина пише лише про політику, в її фотографіях лише фотожаби на політиків, де її власне життя, адже соцмережі – це частково відображення приватного життя з нашими друзями, колом спілкування. Коли ви бачите, що вас втягують в емоційну дискусію, подумайте чому це відбувається. Якщо бачите, що це роблять користувачі, яких ви не знаєте, або не маєте із ними спільних друзів, потрібно дотримуватися інтернет-гігієни. Не беріть участь в таких дискусіях, спробуйте ідентифікувати такого користувача та, можливо, надіслати скаргу до Фейсбуку, – зазначає експерт.
Самостійно перевірити що найчастіше поширює і коментує той чи інший акаунт можна за допомогою онлайн-інструменту graph.tips.
Підписуйтесь на нас у Facebook, Telegram, Youtube, Instagram. Сподобалася стаття? Пошир її на своїй сторінці: